Два листи на одну тему
До редакції газети «Вісті Ковельщини» нещодавно надійшли два листи, автори яких порушують майже ідентичне питання – про ставлення працівників АТ «Волиньгаз», точніше його Ковельського відділення, до споживачів «блакитного» палива.
Автор першого листа – ветеран праці, мешканець Ковеля Григорій Панасюк. Деякий час тому він звернувся із заявою до керівництва Акціонерного товариства «Волиньгаз» з проханням дати відповіді на ряд запитань, які його хвилюють. Ось що він повідомив:
«На адресу вул. Зарічна, 11, с. Колодниця Ковельського району Волинської області на ім’я Панасюк Федори Аврамівни надійшло повідомлення про припинення постачання природного газу від 18.01.2021.
Підставою для припинення газопостачання (розподілу) природного газу стала нібито несвоєчасна, неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу. Як результат, станом на 01.01.2021 року заборгованість по рахунку 0200143066 за послуги з розподілу природного газу складає 591,58 грн.
На вищесказане повідомлення заявляю наступне:
Будь-якого відношення до заборгованості та належності мені рахунка 0200143066 за послуги з розподілу природного газу я не маю.
Будинок за адресою: вул. Зарічна, 11 у селі Колодниці належить мені на праві власності на підставі спадщини після смерті моєї мами Панасюк Федори Аврамівни з лютого 2017 року.
Тобто договір про поставку природного газу, який був укладений з Панасюк Ф. А., втратив чинність.
Будь-якого іншого договору про поставку природного газу зі мною, Панасюком Григорієм Федоровичем, не укладалось. Жодного кубічного метра газу я не споживав. Про це свідчить показник лічильника газу і сам зміст повідомлення, де вказується заборгованість лише за доставку газу.
Як власник будинку на праві спадщини, я неодноразово звертався до АТ «Волиньгаз» в Ковельське відділення із заявою (усно), яку працівники «Волиньгазу” зареєстрували в електронному вигляді про те, що отримувач (користувач) газу за договором Панасюк Федора Аврамівна померла, власником будинку з 2017 року є я, але там не проживаю і прошу припинити доставку, природного газу. Я – пенсіонер, і не в змозі оплачувати послуги, якими не користуюсь.
Нарахована сума заборгованості 591 грн. 58 коп. за доставку (розподіл) природного газу є незаконною. Тому прошу скасувати дану вимогу і припинити розподіл (доставку) природного газу за адресою: вул. Зарічна, 11, с. Колодниця Ковельського району Волинської області.
Разом з тим хочу звернути увагу на рахунок №0200143066 від 19.01.2021 року, де в першій графі розрахунку вказана переплата на 01.12.2020 року – 6980, 15. Прошу дати мені роз’яснення з цього пункту.
Додаток: Досудове повідомлення.
Повідомлення про припинення газопостачання.
Рахунок №0200143066 від 19.01.2021.
Григорій Панасюк.
24.02.2021 р.”
х х х
У відповідь на заяву Григорій Панасюк отримав відповідь за підписом начальника Ковельського відділення АТ «Волиньгаз» О. Л. Гнатюка за номером 400-Лв-1190-0321 від 11 березня 2021 року (досить оперативно, мусимо сказати). У листі пан Гнатюк детально роз’яснює суть нормативно-правових актів України, що регулюють взаємовідносини між газопостачальним, газорозподільним підприємством та споживчами газу.
Після цього роз’яснення, яке зайняло майже половину сторінки аркуша формату А4, автор сповіщає, що «помешкання за адресою: вул. Зарічна, 11, с. Колодниця Ковельського району (особовий рахунок 0200143066) устатковане газовою плитою та піччю. Визначення обсягу спожитого природного газу проводиться на підставі лічильника газу. З 30.04.2018 р. по 11.03.2021 р. зафіксовано показники лічильника газу 17440».
Далі – знову роз’яснення порядку укладання договору розподілу природного газу, з переліком нормативно-правових актів (це ще чверть аркуша). І резюме: «У разі незгоди споживача приєднуватися до умов цього договору споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову (!) заяву про припинення природного газу на його об’єкт». Пан Гнатюк, наголошуючи на цьому, не звертає уваги на факт поданої усної заяви Григорієм Панасюком і зареєстрованої в електронному вигляді. Чи це не має жодного значення? Якщо так, то чому відповідальні працівники відділення, які приймали усну заяву, не пояснили суть справи заявнику?
На завершення О. Л. Гнатюк розтлумачує порядок припинення або обмеження газопостачання на об’єкт споживача, наводячи перелік відповідних постанов і положень. Свою офіційну відповідь він закінчує запрошенням Григорія Панасюка відвідати «найближчий центр обслуговування споживачів природного газу – клієнтського простору», вказавши розклад його роботи і перелічивши, документи, які необхідно мати при собі. Але ж дозвольте: пан Панасюк повідомляє, що неодноразово звертався туди, але конкретного результату не отримав. Не отримав він його і після листа (інструктивно-роз’яснювального) очільника Ковельського відділення «Волиньгазу»: з приводу переплати той роз’яснення так і не дав.
Але на цьому перипетії довкола «газової» проблеми у будинку в селі Колодниці по вулиці Зарічній, 11 не закінчилися. Григорій Панасюк до листа додав копію Акта про припинення газопостачання у згаданий будинок. Складений він слюсарем підприємства 4 червня 2021 року у присутності, як зазначено в акті, …Панасюк Федори, яка померла ще 2017 року (!). Причина від’єднання – «витік газу на різьбовому з’єднанні вводу газопроводу». Відключення відбулося «методом перекриття крана».
Автор листа до редакції не стримує свого обурення: «Як можна було заходити без дозволу господаря у приватне обійстя, не ставлячи його до відома, водночас зазначаючи, що «пломбу на збереження прийняв споживач?”. Постає й інше запитання: який споживач? Адже Федора Панасюк давно пішла у Вічність (Царство їй Небесне), а Григорій Панасюк ні сном – ні духом не відав про «таємну операцію» газовиків.
Дуже хотілося б, аби пан Гнатюк детально розібрався у суті цієї конфліктної ситуації, а його підлеглі попросили вибачення у пана Панасюка за допущені свавілля і аморальність їх вчинку. Гріх тривожити душу покійної, яка, до речі, була дуже порядною людиною і користувалася заслуженим авторитетом у родині, серед мешканців Колодниці, колег по роботі на Ковельському залізничному вузлі.
х х х
Другий лист надійшов від мешканця Дубового Павловича Віктора Васильовича, котрий проживає у селі Дубовому на вулиці Шевченка, 2. Його допис досить розлогий – на 16 сторінках. У ньому автор розповідає про своє життя-буття, образи, яких він, на його думку, зазнавав і зазнає від рідних та знайомих. Щоб опублікувати написане паном Віктором, газетної шпальти, мабуть, не вистачить…
Але скажемо про головне – те, що його найбільше хвилює. Це знову ж таки – стосунки із Ковельським відділенням АТ «Волиньгаз». Як стверджує Василь Павлович, із 15 листопада 2017 року він став жити за вказаною адресою. Перед тим будинок від’єднали від газопостачання ще 2009 або 2010 року. Щоправда, газовики стверджують, що це було зроблено пізніше – у 2020 році. Віктор Павлович просить допомогти йому переконати Ковельське відділення «Волиньгазу» у його правоті.
Це потрібно для того, щоб із ветерана праці перестати вимагати гроші за газ і, як він пише, за «трубу», що обрізана на дорозі. «Мені погрожують судом за те, що я «не плачу» за газ кожного місяця. Але ж газу у мене в хаті нема – я палю дровами, а їсти варю на електроплитці», — скаржиться пан Віктор і запитує: «Скажіть, будь ласка, чи маю я право ту трубу відкопати і привезти газовикам «на пам’ять», щоб мене не турбували і не вимагали грошей за неіснуючу послугу?».
Додамо, що Віктор Павлович – людина поважного віку, травмована в дитинстві під час сільськогосподарських робіт у колишньому колгоспі «Україна». Він теж неодноразово, як заявляє, звертався у Ковельське відділення «Волиньгазу», але нічого не добився.
Звичайно, «трубу відкопати і привезти газовикам на пам’ять» — це не метод розв’язання проблеми і свого роду «чорний» гумор чоловіка, доведеного майже до відчаю. Але в такому разі, який реальний вихід із ситуації можуть підказати працівники Ковельського відділення АТ «Волиньгаз», куди пан Павлович неодноразово звертався? Зрештою, турботи одного із мешканців Дубівської громади мали б зацікавити і чиновників сільської ради, штат якої, наскільки нам відомо, укомплектований достатньою кількістю одиниць.
Михайло КУЗЬМУК.
До редакції газети «Вісті Ковельщини» нещодавно надійшли два листи, автори яких порушують майже ідентичне питання – про ставлення працівників АТ «Волиньгаз», точніше його Ковельського відділення, до споживачів «блакитного» палива.
Автор першого листа – ветеран праці, мешканець Ковеля Григорій Панасюк. Деякий час тому він звернувся із заявою до керівництва Акціонерного товариства «Волиньгаз» з проханням дати відповіді на ряд запитань, які його хвилюють. Ось що він повідомив:
«На адресу вул. Зарічна, 11, с. Колодниця Ковельського району Волинської області на ім’я Панасюк Федори Аврамівни надійшло повідомлення про припинення постачання природного газу від 18.01.2021.
Підставою для припинення газопостачання (розподілу) природного газу стала нібито несвоєчасна, неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу. Як результат, станом на 01.01.2021 року заборгованість по рахунку 0200143066 за послуги з розподілу природного газу складає 591,58 грн.
На вищесказане повідомлення заявляю наступне:
Будь-якого відношення до заборгованості та належності мені рахунка 0200143066 за послуги з розподілу природного газу я не маю.
Будинок за адресою: вул. Зарічна, 11 у селі Колодниці належить мені на праві власності на підставі спадщини після смерті моєї мами Панасюк Федори Аврамівни з лютого 2017 року.
Тобто договір про поставку природного газу, який був укладений з Панасюк Ф. А., втратив чинність.
Будь-якого іншого договору про поставку природного газу зі мною, Панасюком Григорієм Федоровичем, не укладалось. Жодного кубічного метра газу я не споживав. Про це свідчить показник лічильника газу і сам зміст повідомлення, де вказується заборгованість лише за доставку газу.
Як власник будинку на праві спадщини, я неодноразово звертався до АТ «Волиньгаз» в Ковельське відділення із заявою (усно), яку працівники «Волиньгазу” зареєстрували в електронному вигляді про те, що отримувач (користувач) газу за договором Панасюк Федора Аврамівна померла, власником будинку з 2017 року є я, але там не проживаю і прошу припинити доставку, природного газу. Я – пенсіонер, і не в змозі оплачувати послуги, якими не користуюсь.
Нарахована сума заборгованості 591 грн. 58 коп. за доставку (розподіл) природного газу є незаконною. Тому прошу скасувати дану вимогу і припинити розподіл (доставку) природного газу за адресою: вул. Зарічна, 11, с. Колодниця Ковельського району Волинської області.
Разом з тим хочу звернути увагу на рахунок №0200143066 від 19.01.2021 року, де в першій графі розрахунку вказана переплата на 01.12.2020 року – 6980, 15. Прошу дати мені роз’яснення з цього пункту.
Додаток: Досудове повідомлення.
Повідомлення про припинення газопостачання.
Рахунок №0200143066 від 19.01.2021.
Григорій Панасюк.
24.02.2021 р.”
х х х
У відповідь на заяву Григорій Панасюк отримав відповідь за підписом начальника Ковельського відділення АТ «Волиньгаз» О. Л. Гнатюка за номером 400-Лв-1190-0321 від 11 березня 2021 року (досить оперативно, мусимо сказати). У листі пан Гнатюк детально роз’яснює суть нормативно-правових актів України, що регулюють взаємовідносини між газопостачальним, газорозподільним підприємством та споживчами газу.
Після цього роз’яснення, яке зайняло майже половину сторінки аркуша формату А4, автор сповіщає, що «помешкання за адресою: вул. Зарічна, 11, с. Колодниця Ковельського району (особовий рахунок 0200143066) устатковане газовою плитою та піччю. Визначення обсягу спожитого природного газу проводиться на підставі лічильника газу. З 30.04.2018 р. по 11.03.2021 р. зафіксовано показники лічильника газу 17440».
Далі – знову роз’яснення порядку укладання договору розподілу природного газу, з переліком нормативно-правових актів (це ще чверть аркуша). І резюме: «У разі незгоди споживача приєднуватися до умов цього договору споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову (!) заяву про припинення природного газу на його об’єкт». Пан Гнатюк, наголошуючи на цьому, не звертає уваги на факт поданої усної заяви Григорієм Панасюком і зареєстрованої в електронному вигляді. Чи це не має жодного значення? Якщо так, то чому відповідальні працівники відділення, які приймали усну заяву, не пояснили суть справи заявнику?
На завершення О. Л. Гнатюк розтлумачує порядок припинення або обмеження газопостачання на об’єкт споживача, наводячи перелік відповідних постанов і положень. Свою офіційну відповідь він закінчує запрошенням Григорія Панасюка відвідати «найближчий центр обслуговування споживачів природного газу – клієнтського простору», вказавши розклад його роботи і перелічивши, документи, які необхідно мати при собі. Але ж дозвольте: пан Панасюк повідомляє, що неодноразово звертався туди, але конкретного результату не отримав. Не отримав він його і після листа (інструктивно-роз’яснювального) очільника Ковельського відділення «Волиньгазу»: з приводу переплати той роз’яснення так і не дав.
Але на цьому перипетії довкола «газової» проблеми у будинку в селі Колодниці по вулиці Зарічній, 11 не закінчилися. Григорій Панасюк до листа додав копію Акта про припинення газопостачання у згаданий будинок. Складений він слюсарем підприємства 4 червня 2021 року у присутності, як зазначено в акті, …Панасюк Федори, яка померла ще 2017 року (!). Причина від’єднання – «витік газу на різьбовому з’єднанні вводу газопроводу». Відключення відбулося «методом перекриття крана».
Автор листа до редакції не стримує свого обурення: «Як можна було заходити без дозволу господаря у приватне обійстя, не ставлячи його до відома, водночас зазначаючи, що «пломбу на збереження прийняв споживач?”. Постає й інше запитання: який споживач? Адже Федора Панасюк давно пішла у Вічність (Царство їй Небесне), а Григорій Панасюк ні сном – ні духом не відав про «таємну операцію» газовиків.
Дуже хотілося б, аби пан Гнатюк детально розібрався у суті цієї конфліктної ситуації, а його підлеглі попросили вибачення у пана Панасюка за допущені свавілля і аморальність їх вчинку. Гріх тривожити душу покійної, яка, до речі, була дуже порядною людиною і користувалася заслуженим авторитетом у родині, серед мешканців Колодниці, колег по роботі на Ковельському залізничному вузлі.
х х х
Другий лист надійшов від мешканця Дубового Павловича Віктора Васильовича, котрий проживає у селі Дубовому на вулиці Шевченка, 2. Його допис досить розлогий – на 16 сторінках. У ньому автор розповідає про своє життя-буття, образи, яких він, на його думку, зазнавав і зазнає від рідних та знайомих. Щоб опублікувати написане паном Віктором, газетної шпальти, мабуть, не вистачить…
Але скажемо про головне – те, що його найбільше хвилює. Це знову ж таки – стосунки із Ковельським відділенням АТ «Волиньгаз». Як стверджує Василь Павлович, із 15 листопада 2017 року він став жити за вказаною адресою. Перед тим будинок від’єднали від газопостачання ще 2009 або 2010 року. Щоправда, газовики стверджують, що це було зроблено пізніше – у 2020 році. Віктор Павлович просить допомогти йому переконати Ковельське відділення «Волиньгазу» у його правоті.
Це потрібно для того, щоб із ветерана праці перестати вимагати гроші за газ і, як він пише, за «трубу», що обрізана на дорозі. «Мені погрожують судом за те, що я «не плачу» за газ кожного місяця. Але ж газу у мене в хаті нема – я палю дровами, а їсти варю на електроплитці», — скаржиться пан Віктор і запитує: «Скажіть, будь ласка, чи маю я право ту трубу відкопати і привезти газовикам «на пам’ять», щоб мене не турбували і не вимагали грошей за неіснуючу послугу?».
Додамо, що Віктор Павлович – людина поважного віку, травмована в дитинстві під час сільськогосподарських робіт у колишньому колгоспі «Україна». Він теж неодноразово, як заявляє, звертався у Ковельське відділення «Волиньгазу», але нічого не добився.
Звичайно, «трубу відкопати і привезти газовикам на пам’ять» — це не метод розв’язання проблеми і свого роду «чорний» гумор чоловіка, доведеного майже до відчаю. Але в такому разі, який реальний вихід із ситуації можуть підказати працівники Ковельського відділення АТ «Волиньгаз», куди пан Павлович неодноразово звертався? Зрештою, турботи одного із мешканців Дубівської громади мали б зацікавити і чиновників сільської ради, штат якої, наскільки нам відомо, укомплектований достатньою кількістю одиниць.
Михайло КУЗЬМУК.
Два листи на одну тему
Залишити коментар