Мелодії нестаріючих сердець
"Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!"
Т. Г. Шевченко.
Людина, її літа подібні до цвіту. Є цвіт весняний – молодий, хвилюючий, бо він бадьорить і вабить зір своєю чарівністю. Є цвіт літній, бо його різнобарв'я радує нас. А є цвіт осені – він хвилює красою золотої пори, хоч кольори вже не такі ніжні. Вони заворожують своєю мудрістю, прихованим смутком. Як і в людському житті. Але це – осінь, що сипле золотими своїми барвами, а до зими ще далеко.
Саме в цю прекрасну пору на своє "професійне" свято – День ветерана зібралися у ковельській Публічній бібліотеці наші сивочолі земляки, аби прийняти найтепліші слова вітань, подяки за свої героїчні та трудові, не завжди легкі дороги.
А ще побачити, послухати, познайомитися із хоровими ветеранськими колективами уже нового Ковельського району.
І учасники хорів, і слухачі, ветерани, які в минулому невтомно трудились, творили історію нашого краю, несли на своїх плечах чималий тягар громадських навантажень, ростили дітей, працювали на своїх присадибних ділянках, а сьогодні є яскравим прикладом того, як людина незалежно від віку, може провести, організувати свій час, як треба любити життя, цінувати кожну хвилину прожитого. Отож, організувалися в колективи з любов'ю до пісні, бо це приносить задоволення, радість і дозволяє радісно, не сумуючи, провести свій пенсійний час.
"Наші літа біжать до осені, скоріше до зими. Але серця – освітлені любов'ю, добротою, радістю, натхненням, які ми черпаємо з пісенної криниці свого народу. І все це щедро несемо слухачам у неповторних українських мелодіях, національних костюмах", – сказала одна із учасниць свята.
В репертуарах хорових ветеранських колективів – пісні, в яких розкривається багатовічна наша історія, звучать переживання, надії та мрії наших жителів, оспівуються борці за кращу долю народу, свободу і незалежність України.
Вразила і різноманітність сценічних костюмів, один одного кращий, неповторний. Взагалі, щира, зворушлива аура панувала під час зустрічі ветеранів Ковельщини.
Українська пісне, чарівна,
всесильна.
Скільки ти доріг пройшла
через сотні літ?
Українська пісне, вчить
тебе людина,
Щоби прославляти свій
козацький рід.
Піснею "Молитва" почав свій виступ народний аматорський хор ветеранів із Старої Вижівки. Зал заворожений. Свій виступ хор "Надвечір'я" продовжив українською народною піснею "Молодиці молодії" та "Козацькому роду – нема переводу".
В'ячеслав Недзельський – художній керівник колективу розповів про своє "Надвечір'я", яким керує більше 25 років, і стільки років хор має звання "Народного аматорського колективу". В'ячеслав Іванович – вмілий організатор, професіонал своєї справи, режисер, сценарист в одній особі, упевнено веде людей старшого віку до багатих джерел української народної та авторської пісні. Колектив мав честь двічі виступати у Києві в Українському домі, коли там проходили ювілейні заходи популярної телепередачі "Надвечір'я".
2008 року хор став переможцем конкурсу глядацьких симпатій. Керівник хору – постійно в творчому пошуку, енергійний, знаючий, хор є "змістом його життя", постійно працює над поповненням колективу. Нині склад хору – 50 хористів.
Одна за одною линули до сердець слухачів у виконанні народного аматорського хору ветеранів "Журавлі" з Ратного пісні. Учасники колективу більше 30 років у нескінченному творчому горінні і величних творчих успіхах у царині неперевершеної краси української пісні.
Марія Костарєва – голова ветеранської організації Ратнівської громади, присутніх познайомила із творчим шляхом колективу.
"За час роботи хору змінювався склад (вірніше поповнювався), оновлювались сценічні костюми, розширювався, урізноманітнювався репертуар різних жанрів, але завжди була в його репертуарі українська народна пісня, – сказала Марія Миколаївна. – Вона, немов струмочок, напуває річку народного мистецтва, служить важливій справі естетичного виховання молоді, прикрашає ветеранські будні".
Багато років художнім керівником хорового колективу є чарівна Людмила Корсак – знавець своєї справи, талановитий диригент, горда, щаслива, що саме з таким чудовим колективом вдосконалюється її професійна діяльність, бо "учасники хору – це гордість Ратнівщини".
У виконанні хору прозвучали пісні "Про Україну", "Журавлята" та жартівлива пісня "Вареники".
“Ветеранська пісня… Вона плаче і сміється, вона тужить і радіє, відлунює тривогу і біль, вона наповнює світ життєдайною силою, додає сили жити”, – так представив свій ветеранський хор "Осіннє золото" з Любомля, який носить звання "Народного аматорського" не одне десятиріччя, староста хору Петро Мохнюк.
Петро Улянович довгий час очолював міську раду в Любомлі, створив ветеранський хор і вже багато років є його активним учасником. В колективі – більше 20 виконавців, люди поважного віку. Одному з учасників 12 січня (дай, Боже) буде 100 років.
"Багато учасників хору є знавцями тих далеких, справжніх народних традицій, звичаїв, обрядів, пісенного фольклору, що притаманні нашому краю. Тому вважаю, що основним є зберегти все це надбання, донести до слухача і передати молоді, – говорить Петро Улянович. – А праця, яка дана людині Богом, не буває тяжкою, а тільки в радість".
Звичайно, не було б такого успіху, якби не висока професійність художнього керівника хору Ярослава Притули, який багато років навчає хористів пісенної майстерності.
"Осіннє золото" є одним з професійних, талановитих колективів в Любомлі, – дав оцінку колективу голова ветеранської організації Любомльської ОГ Іван Рищук, який є активним учасником хору.
Під час свята хор виконав пісні "Україно моя", "Волинь моя", "Дівчина по гриби ходила".
Кажуть, "з маленького потічка утворилась річка". Так, це була велика річка, в яку злились усі ветеранські хори.
За невтомність і велику любов до пісенної творчості, за те, що всі колективи плекають і бережуть звичаї і традиції Ковельщини, є постійними учасниками у всіх обласних і районних дійствах, концертах, фестивалях, оглядах-конкурсах дякували заступник голови Ковельської районної ради А. П. Броїло, керівник апарату РДА С. С. Топольський, заступник управління соціального захисту населення РДА С. П. Ковченко. Всім колективам вручені від районної влади подяки та квіти.
Я щиро вдячна владі за розуміння і підтримку в проведенні вперше в районі такого заходу, – особливо голові РДА О. М. Черен, голові районної ради В. П. Швораку.
Шановні ветерани! Доземний Вам уклін! Хай ніколи не міліє скарбниця Вашої пісенної творчості. Нехай Бог благословить кожну мить Вашого життя і Ваша творчість не знає кордонів, а лине від серця до серця та єднає нас в ім'я щасливого майбутнього України!
Живіть для щастя, для
добра,
Співаймо разом пісню
солов'їну,
Щоб доля в нас щасливою
була,
І бережімо рідну Україну!
Валентина СІЧКАР,
ведуча заходу.
НА СВІТЛИНАХ: під час відзначення Дня ветерана на Ковельщині.
Фото
Сергія ДАНИЛЮКА.
"Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!"
Т. Г. Шевченко.
Людина, її літа подібні до цвіту. Є цвіт весняний – молодий, хвилюючий, бо він бадьорить і вабить зір своєю чарівністю. Є цвіт літній, бо його різнобарв'я радує нас. А є цвіт осені – він хвилює красою золотої пори, хоч кольори вже не такі ніжні. Вони заворожують своєю мудрістю, прихованим смутком. Як і в людському житті. Але це – осінь, що сипле золотими своїми барвами, а до зими ще далеко.
Саме в цю прекрасну пору на своє "професійне" свято – День ветерана зібралися у ковельській Публічній бібліотеці наші сивочолі земляки, аби прийняти найтепліші слова вітань, подяки за свої героїчні та трудові, не завжди легкі дороги.
А ще побачити, послухати, познайомитися із хоровими ветеранськими колективами уже нового Ковельського району.
І учасники хорів, і слухачі, ветерани, які в минулому невтомно трудились, творили історію нашого краю, несли на своїх плечах чималий тягар громадських навантажень, ростили дітей, працювали на своїх присадибних ділянках, а сьогодні є яскравим прикладом того, як людина незалежно від віку, може провести, організувати свій час, як треба любити життя, цінувати кожну хвилину прожитого. Отож, організувалися в колективи з любов'ю до пісні, бо це приносить задоволення, радість і дозволяє радісно, не сумуючи, провести свій пенсійний час.
"Наші літа біжать до осені, скоріше до зими. Але серця – освітлені любов'ю, добротою, радістю, натхненням, які ми черпаємо з пісенної криниці свого народу. І все це щедро несемо слухачам у неповторних українських мелодіях, національних костюмах", – сказала одна із учасниць свята.
В репертуарах хорових ветеранських колективів – пісні, в яких розкривається багатовічна наша історія, звучать переживання, надії та мрії наших жителів, оспівуються борці за кращу долю народу, свободу і незалежність України.
Вразила і різноманітність сценічних костюмів, один одного кращий, неповторний. Взагалі, щира, зворушлива аура панувала під час зустрічі ветеранів Ковельщини.
Українська пісне, чарівна, всесильна.
Скільки ти доріг пройшла через сотні літ?
Українська пісне, вчить тебе людина,
Щоби прославляти свій козацький рід.
Піснею "Молитва" почав свій виступ народний аматорський хор ветеранів із Старої Вижівки. Зал заворожений. Свій виступ хор "Надвечір'я" продовжив українською народною піснею "Молодиці молодії" та "Козацькому роду – нема переводу".
В'ячеслав Недзельський – художній керівник колективу розповів про своє "Надвечір'я", яким керує більше 25 років, і стільки років хор має звання "Народного аматорського колективу". В'ячеслав Іванович – вмілий організатор, професіонал своєї справи, режисер, сценарист в одній особі, упевнено веде людей старшого віку до багатих джерел української народної та авторської пісні. Колектив мав честь двічі виступати у Києві в Українському домі, коли там проходили ювілейні заходи популярної телепередачі "Надвечір'я".
2008 року хор став переможцем конкурсу глядацьких симпатій. Керівник хору – постійно в творчому пошуку, енергійний, знаючий, хор є "змістом його життя", постійно працює над поповненням колективу. Нині склад хору – 50 хористів.
Одна за одною линули до сердець слухачів у виконанні народного аматорського хору ветеранів "Журавлі" з Ратного пісні. Учасники колективу більше 30 років у нескінченному творчому горінні і величних творчих успіхах у царині неперевершеної краси української пісні.
Марія Костарєва – голова ветеранської організації Ратнівської громади, присутніх познайомила із творчим шляхом колективу.
"За час роботи хору змінювався склад (вірніше поповнювався), оновлювались сценічні костюми, розширювався, урізноманітнювався репертуар різних жанрів, але завжди була в його репертуарі українська народна пісня, – сказала Марія Миколаївна. – Вона, немов струмочок, напуває річку народного мистецтва, служить важливій справі естетичного виховання молоді, прикрашає ветеранські будні".
Багато років художнім керівником хорового колективу є чарівна Людмила Корсак – знавець своєї справи, талановитий диригент, горда, щаслива, що саме з таким чудовим колективом вдосконалюється її професійна діяльність, бо "учасники хору – це гордість Ратнівщини".
У виконанні хору прозвучали пісні "Про Україну", "Журавлята" та жартівлива пісня "Вареники".
“Ветеранська пісня… Вона плаче і сміється, вона тужить і радіє, відлунює тривогу і біль, вона наповнює світ життєдайною силою, додає сили жити”, – так представив свій ветеранський хор "Осіннє золото" з Любомля, який носить звання "Народного аматорського" не одне десятиріччя, староста хору Петро Мохнюк.
Петро Улянович довгий час очолював міську раду в Любомлі, створив ветеранський хор і вже багато років є його активним учасником. В колективі – більше 20 виконавців, люди поважного віку. Одному з учасників 12 січня (дай, Боже) буде 100 років.
"Багато учасників хору є знавцями тих далеких, справжніх народних традицій, звичаїв, обрядів, пісенного фольклору, що притаманні нашому краю. Тому вважаю, що основним є зберегти все це надбання, донести до слухача і передати молоді, – говорить Петро Улянович. – А праця, яка дана людині Богом, не буває тяжкою, а тільки в радість".
Звичайно, не було б такого успіху, якби не висока професійність художнього керівника хору Ярослава Притули, який багато років навчає хористів пісенної майстерності.
"Осіннє золото" є одним з професійних, талановитих колективів в Любомлі, – дав оцінку колективу голова ветеранської організації Любомльської ОГ Іван Рищук, який є активним учасником хору.
Під час свята хор виконав пісні "Україно моя", "Волинь моя", "Дівчина по гриби ходила".
Кажуть, "з маленького потічка утворилась річка". Так, це була велика річка, в яку злились усі ветеранські хори.
За невтомність і велику любов до пісенної творчості, за те, що всі колективи плекають і бережуть звичаї і традиції Ковельщини, є постійними учасниками у всіх обласних і районних дійствах, концертах, фестивалях, оглядах-конкурсах дякували заступник голови Ковельської районної ради А. П. Броїло, керівник апарату РДА С. С. Топольський, заступник управління соціального захисту населення РДА С. П. Ковченко. Всім колективам вручені від районної влади подяки та квіти.
Я щиро вдячна владі за розуміння і підтримку в проведенні вперше в районі такого заходу, – особливо голові РДА О. М. Черен, голові районної ради В. П. Швораку.
Шановні ветерани! Доземний Вам уклін! Хай ніколи не міліє скарбниця Вашої пісенної творчості. Нехай Бог благословить кожну мить Вашого життя і Ваша творчість не знає кордонів, а лине від серця до серця та єднає нас в ім'я щасливого майбутнього України!
Живіть для щастя, для добра,
Співаймо разом пісню солов'їну,
Щоб доля в нас щасливою була,
І бережімо рідну Україну!
Валентина СІЧКАР, ведуча заходу.
НА СВІТЛИНАХ: під час відзначення Дня ветерана на Ковельщині.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар