Не стримуйте чхання
Чхання – це захисний рефлекс, що покликаний не допустити потрапляння збудників хвороби в організм через носоглотку.
Коли ми чхаємо, наш нiс очищається вiд слизу, вiд непотрiбних i шкiдливих речовин, що подразнюють слизову оболонку або ускладнюють дихання, а клiтини органiзму в цей час збагачуються киснем. Людина може чхати i вiд яскравого сонячного свiтла, бо ультрафiолетовi променi подразнюють нюховi рецептори. Провокують чхання парфумернi продукти i тютюновий дим.
Нормальним вважається чхнути два-три рази на день. Щоб зрозумiти причину надто частого чхання, потрiбно вимiряти температуру тiла. Якщо свербить у носi, але нежитю немає – це, найiмовiрнiше, алергiя. Якщо дискомфорт у носi супроводжується й пiдвищенням температури тiла, то, швидше за все, це застуда або якась iнфекцiя верхнiх дихальних шляхiв.
Бувають ситуації, коли чхнути в публічному місці видається незручним. Однак стримувати чхання не можна. Таким чином, ви не даєте вийти хвороботворним бактеріям, алергенам і пилу.
До того ж, спроба придушити чих, який вже зародився, може призвести до серйозних наслідків: високий тиск всередині глотки, не знайшовши виходу, перерозподілиться і зашкодить стінкам судин, барабанним перетинкам і навіть органам зору. У такій ситуації може виникнути носова кровотеча.
Стримувати чхання особливо шкідливо для гіпертоніків. Близько 3 відсотків з них у таких випадках непритомніють.
Не можна затримувати чхання тим, хто недавно переніс операцію. Від тиску на м'язи живота можуть розійтися шви.
Часто причиною гаймориту і мігрені стає саме постійне стримування чхання.
Як би не було ніяково, необхідно повноцінно чхнути, якщо цього вимагає організм. Щоб не відчувати незручності, необхідно завжди з собою мати носовичок або паперові серветки, за допомогою них можна запобігти поширенню слизу.
Не можна чхати в носову хустинку з тканини. Віруси з хустинки потрапляють на руки. Людина знову заражає себе й інших. Користуйтеся одноразовими: чхнули й викинули. Якщо немає, чхніть у лікоть. Руки лишаться чистими.
Якщо ж чхання не викликане захворюванням або сезонною алергією, то його цілком можна запобігти. При першому симптомі того, що хочеться чхнути, необхідно підставити палець паралельно носу і чхати, хоча б тимчасово, перехочеться. Річ у тім, що палець біля носа організм сприйме, як загрозу, тому відключить всі потреби, які можуть відволікти людину.
Є люди, які не чхають. Це може свiдчити про часткову або повну втрату чутливостi слизової носа. Так буває, зокрема, внаслiдок ураження трiйчастого нерва, атрофiї слизової, що може бути пов'язано не лише з iнфекцiйними запальними процесами, а й з впливом промислових аерозолей i газiв. Тож причиною звернення до лiкаря має бути не лише часте чхання, а й вiдсутнiсть цього важливого рефлексу.
Валентина ОЛІЩУК.
Чхання – це захисний рефлекс, що покликаний не допустити потрапляння збудників хвороби в організм через носоглотку.
Коли ми чхаємо, наш нiс очищається вiд слизу, вiд непотрiбних i шкiдливих речовин, що подразнюють слизову оболонку або ускладнюють дихання, а клiтини органiзму в цей час збагачуються киснем. Людина може чхати i вiд яскравого сонячного свiтла, бо ультрафiолетовi променi подразнюють нюховi рецептори. Провокують чхання парфумернi продукти i тютюновий дим.
Нормальним вважається чхнути два-три рази на день. Щоб зрозумiти причину надто частого чхання, потрiбно вимiряти температуру тiла. Якщо свербить у носi, але нежитю немає – це, найiмовiрнiше, алергiя. Якщо дискомфорт у носi супроводжується й пiдвищенням температури тiла, то, швидше за все, це застуда або якась iнфекцiя верхнiх дихальних шляхiв.
Бувають ситуації, коли чхнути в публічному місці видається незручним. Однак стримувати чхання не можна. Таким чином, ви не даєте вийти хвороботворним бактеріям, алергенам і пилу.
До того ж, спроба придушити чих, який вже зародився, може призвести до серйозних наслідків: високий тиск всередині глотки, не знайшовши виходу, перерозподілиться і зашкодить стінкам судин, барабанним перетинкам і навіть органам зору. У такій ситуації може виникнути носова кровотеча.
Стримувати чхання особливо шкідливо для гіпертоніків. Близько 3 відсотків з них у таких випадках непритомніють.
Не можна затримувати чхання тим, хто недавно переніс операцію. Від тиску на м'язи живота можуть розійтися шви.
Часто причиною гаймориту і мігрені стає саме постійне стримування чхання.
Як би не було ніяково, необхідно повноцінно чхнути, якщо цього вимагає організм. Щоб не відчувати незручності, необхідно завжди з собою мати носовичок або паперові серветки, за допомогою них можна запобігти поширенню слизу.
Не можна чхати в носову хустинку з тканини. Віруси з хустинки потрапляють на руки. Людина знову заражає себе й інших. Користуйтеся одноразовими: чхнули й викинули. Якщо немає, чхніть у лікоть. Руки лишаться чистими.
Якщо ж чхання не викликане захворюванням або сезонною алергією, то його цілком можна запобігти. При першому симптомі того, що хочеться чхнути, необхідно підставити палець паралельно носу і чхати, хоча б тимчасово, перехочеться. Річ у тім, що палець біля носа організм сприйме, як загрозу, тому відключить всі потреби, які можуть відволікти людину.
Є люди, які не чхають. Це може свiдчити про часткову або повну втрату чутливостi слизової носа. Так буває, зокрема, внаслiдок ураження трiйчастого нерва, атрофiї слизової, що може бути пов'язано не лише з iнфекцiйними запальними процесами, а й з впливом промислових аерозолей i газiв. Тож причиною звернення до лiкаря має бути не лише часте чхання, а й вiдсутнiсть цього важливого рефлексу.
Валентина ОЛІЩУК.
Залишити коментар