Повідомлення в номер / Артефакти відкривають невідоме

У Ковелі ще і сьогодні  можна віднайти чимало артефактів, які відкривають цікаві сторінки історії, життя і побуту місцевих мешканців. 

Під час будівництва   греко-католицького монастиря Блаженного Миколая Чарнецького будівельники розкопали немало скляних пляшечок, здебільшого аптекарських, з-поміж яких траплялися і ємкості для зберігання парфумів. Місцевий мешканець, який волів лишитися неназваним, передав у музей кілька пляшечок. Цікавою є прозора скляна пляшка косметичної  компанії Фредерика Пульса у Варшаві.

Пляшка прямокутної форми із злегка увігнутими всередину гранями, до верху  заокруглюється і плавно переходить у видовжену шийку з потовщеними вінцями. Лицева сторона ширша за бокові, кути сторін зрізані та загладжені. На лицевій стороні рельєфний випуклий напис в чотири рядки: “Societe Anon Fr. Puls varsovie” (перше і останнє слово вигнуті в дугу). Параметри: висота – 15,2 см; ширина – 5,8 см; товщина – 4,3 см; горло: висота  – 3,7 см; діаметр – 2,6 см.

Мило-парфумерна компанія “Fryderyk Puls” була заснована у 1852 році промисловцем німецького походження Фредериком Пульсом (1828-1905). Він приїхав до Варшави з Пруссії і розпочав свою діяльність з невеликої фабрики на вулиці Krolewska 17а, а згодом переїхав на Краківське Передмістя, 11.

Фредерик Пульс був першим виробником туалетного мила, виготовляв високоякісний продукт. Довгий час у нього не було конкурентів. На той час виробляли мило на основі тваринного жиру. Мило Pulsa було розкішним і дуже якісним, майже як сьогодні. Фабрика виробляла широкий асортимент продукції: туалетне мило, парфуми, одеколони, квіткову воду, порошки, креми, мило для гоління, зубну пасту тощо. 

У 1870-му році Фредерик Пульс став членом Товариства земельного кредиту, що дало йому змогу розширити виробничі лінії. Його продукція реалізовувалася не лише у Польщі, але і в Російській імперії, Австрії, Німеччині та навіть Англії.  У 1871-му році він будує другу фабрику, а у 1892 році продає компанію Климентині  Непросовій (1848-1922) з правом використовувати своє ім'я як бренд. Цікаво, що ім'я Пульс увійшло до фразеології польської мови XIX століття. Приказка "спостерігати за пульсом у Бергера" означала дивитися на когось з огидою. Бергер був власником шламових заводів.

Продукція Pulsa неодноразово була удостоєна високих нагород, славилася виробництвом порошкових банок з лебединого пуху і гліцеринового мила. Парфуми і мило цього виробника підкорили навіть Париж. Продукція Фредерика Пульса, як бачимо, потрапляла і в Ковель!!!

У шлюбі з Кароліною Гартман, він помер бездітним у 1905 році в Тюрингії, куди повернувся, гнаний ностальгією за країною своєї молодості.

Виробничі підприємства у Варшаві частково були знищені після повстання в гетто, ще один завод було знесено під час бойових дій у 1944 році. Лише одна будівля була придатною для виробництва, її намагалися відновити.

Фабрика у Варшаві припинила діяльність у 1950-му році, не допрацювавши до свого сторіччя два роки.

Мирослава Мороз,

головний зберігач 

фондів Ковельського 

історичного музею;                                                          Василина Столярчук,                                                     науковий співробітник Ковельського 

історичного музею. 

У Ковелі ще і сьогодні  можна віднайти чимало артефактів, які відкривають цікаві сторінки історії, життя і побуту місцевих мешканців. 

Під час будівництва   греко-католицького монастиря Блаженного Миколая Чарнецького будівельники розкопали немало скляних пляшечок, здебільшого аптекарських, з-поміж яких траплялися і ємкості для зберігання парфумів. Місцевий мешканець, який волів лишитися неназваним, передав у музей кілька пляшечок. Цікавою є прозора скляна пляшка косметичної  компанії Фредерика Пульса у Варшаві.

Пляшка прямокутної форми із злегка увігнутими всередину гранями, до верху  заокруглюється і плавно переходить у видовжену шийку з потовщеними вінцями. Лицева сторона ширша за бокові, кути сторін зрізані та загладжені. На лицевій стороні рельєфний випуклий напис в чотири рядки: “Societe Anon Fr. Puls varsovie” (перше і останнє слово вигнуті в дугу). Параметри: висота – 15,2 см; ширина – 5,8 см; товщина – 4,3 см; горло: висота  – 3,7 см; діаметр – 2,6 см.

Мило-парфумерна компанія “Fryderyk Puls” була заснована у 1852 році промисловцем німецького походження Фредериком Пульсом (1828-1905). Він приїхав до Варшави з Пруссії і розпочав свою діяльність з невеликої фабрики на вулиці Krolewska 17а, а згодом переїхав на Краківське Передмістя, 11.

Фредерик Пульс був першим виробником туалетного мила, виготовляв високоякісний продукт. Довгий час у нього не було конкурентів. На той час виробляли мило на основі тваринного жиру. Мило Pulsa було розкішним і дуже якісним, майже як сьогодні. Фабрика виробляла широкий асортимент продукції: туалетне мило, парфуми, одеколони, квіткову воду, порошки, креми, мило для гоління, зубну пасту тощо. 

У 1870-му році Фредерик Пульс став членом Товариства земельного кредиту, що дало йому змогу розширити виробничі лінії. Його продукція реалізовувалася не лише у Польщі, але і в Російській імперії, Австрії, Німеччині та навіть Англії.  У 1871-му році він будує другуфабрику, а у 1892 році продає компанію Климентині  Непросовій (1848-1922) з правом використовувати своє ім'я як бренд. Цікаво, що ім'я Пульс увійшло до фразеології польської мови XIX століття. Приказка "спостерігати за пульсом у Бергера" означала дивитися на когось з огидою. Бергер був власником шламових заводів.

Продукція Pulsa неодноразово була удостоєна високих нагород, славилася виробництвом порошкових банок з лебединого пуху і гліцеринового мила. Парфуми і мило цього виробника підкорили навіть Париж. Продукція Фредерика Пульса, як бачимо, потрапляла і в Ковель!!!

У шлюбі з Кароліною Гартман, він помер бездітним у 1905 році в Тюрингії, куди повернувся, гнаний ностальгією за країною своєї молодості.

Виробничі підприємства у Варшаві частково були знищені після повстання в гетто, ще один завод було знесено під час бойових дій у 1944 році. Лише одна будівля була придатною для виробництва, її намагалися відновити.

Фабрика у Варшаві припинила діяльність у 1950-му році, не допрацювавши до свого сторіччя два роки.