Повідомлення в номер / Наше подвір'я – це наше життя

В Ковелі швидкими темпами роблять ремонт прибудинкових територій різних вулиць, які ввійшли в проєкт на 2020-2021 рік. Ковельчани дуже задоволені цим фактом, бо подвір'я – це життя, свого роду історія кожного мешканця нашого міста. 

Якось в розмові з міським головою Ігорем Леонтійовичем Чайкою я із сумом в голосі промовила: "Наша прибудинкова територія на вулиці Смирнова, 14А невідомо коли дочекається ремонту, бо вона коротенька, тут розміщено лише декілька п'ятиповерхових будинків, а далі – приватний сектор".

Ігор Леонтійович усміхнувся: "Помиляєтесь, Маріє Павлівно! Якраз прибудинкова територія по вул. Смирнова, 14А ввійшла в проєкт і її ремонт відбудеться найближчим часом. Для початку зберемо всіх мешканців ваших двох будинків, ознайомимо людей із проєктом, врахуємо їх побажання і розпочнемо роботу".

Я не могла повірити почутому, бо, чесно кажучи, не думала, що слова мера стануть дійсністю.

Більша частина мого життя в Ковелі пов'язана із вулицею Театральною. Після всіляких поневірянь по чужих квартирах ми з мамою, накінець, одержали однокімнатну квартиру в будинку № 28 по вул. Театральній. І були надзвичайно щасливі. 

Десятки літ подвір'я по Театральній було моїм життям. В 2004 році (на жаль, уже без мами)  я розпрощалась із подвір'ям і будинком по вулиці моєї юності, моєї молодості, і переїхала на вулицю Смирнова, 14А. Нове подвір'я мені не дуже сподобалось. Ремонтом ця прибудинкова територія навіть і близько не пахла, а з кожним роком все більше і більше її розбивали машини, які день і ніч шастали у дворі.

  Не можна було зрозуміти, із чого зроблено покриття двору: чи із бруківки, чи із асфальту, та ще й до того ж, доповнювався "рельєф" ямами різної форми, глибокими ритвинами, тріщинами, горбами, що заважало спокійно ступати на землю без ризику вивихнути чи зламати ноги. 

Бувало, тільки підходиш до свого подвір'я, як відразу тебе покидає гарний настрій, і ти не можеш дивитися ні вліво, ні вправо, ні вперед, а тільки – під ноги. В голові – одна думка: "Боже, допоможи якнайшвидше добратися до свого під'їзду!".

Взимку взагалі був жах! На подвір'ї – суцільна ковзанка, і куди б не ступали ноги, вони роз'їжджалися, втриматися було дуже важко. Кожної зими, чи ти хочеш, чи ти не хочеш, а падаєш. При падінні я особисто, не ламала ні рук, ні ніг, а просто довго лікувала болючі криваві рани на різних частинах тіла. 

До сьогоднішнього ремонту наше подвір'я  було справжнім "пеклом". Сказане мною – свята правда. В нашому місті таких вулиць, якою була наша без ремонту, ще дуже багато… 

Реалізація нашої мрії розпочалася влітку,  коли всіх мешканців вулиці Смирнова з будинку 14А і мешканців вулиці Грушевського з будинку № 18 зібрав мер міста Ігор Леонтійович Чайка із своєю командою. Він біля нашого будинку провів збори, де зачитав проєкт, вселив надію, що нашим митарствам прийшов кінець. 

Але минав час, а наше подвір'я чомусь ніхто не поспішав ремонтувати. Все частіше я почала згадувати Відень із його казковими подвір'ями, які кожного ранку спецмашини поливали спочатку шампунем, а потім – водою. 

Та ось, нарешті, до нас дійшли чутки: виконаний значний обсяг робіт з ремонту прибудинкових територій на вулицях Театральній, Мічуріна і Сагайдачного, а після них – ми на черзі. 

Дочекались! Одного погожого осіннього щасливого для нас ранку ми всі прокинулись від гуркоту  великих, могутніх машин, які в'їхали на наше подвір'я із святою метою: перетворити його із "пекла" в "рай".

На початку ремонту нашого подвір'я багато чого руйнували. Це не дуже нас радувало, а особливо тяжко було дивитися, як падали на землю ні в чому не винні, не доживши свого віку, дерева, які були колись посаджені деякими нашими мешканцями. Все ж таки було зрозуміло й інше: так потрібно для ремонту. Дев'ять дерев залишилося, і таким чином розпочались інтенсивні роботи з ремонту території.

Поступово, день за днем, подвір'я набувало справді європейського вигляду. Не можна було відірвати погляду від яскраво-рожевої бруківки під нашими будинками – такої рожевої, якою була наша багаторічна мрія про ремонт. 

Затишок, комфорт, красу на прибудинковій території створили "золоті" руки майстрів, які працювали, наче мурашки: спокійно, без метушні, без галасу, дружно і злагоджено. 

Дякую Вам, наші герої праці, від людей поважного віку, від усіх мешканців обох будинків – № 18 з вул. Грушевського і № 14А з вул. Смирнова! Добра Вам, миру, злагоди, любові, міцного-преміцного здоров'я! 

Посадові особи, які дотримуються свого слова, даного простим людям, особливо в наш час, заслуговують надзвичайно великої пошани, подяки і довіри. 

Пообіцяв нам мер міста Ігор Леонтійович Чайка зробити ремонт наших подвір'їв, і він із своєю командою втілив обіцянку в життя. Для Вас від нас –велике "спасибі" і найкращі побажання! 

Я думаю, від усіх наших сердець мешканців всіх прибудинкових територій, де вже сьогодні – Європа, велике-превелике дякуємо! 

Ми віримо в те, що благоустрій всіх вулиць, всіх прибудинкових територій нашого міста не за горами!