Сергій Годлевський: воїн, історик, патріот
Сергій Годлевський – людина, добре знана на Волині. Уродженець Горохівщини, він завжди відзначався активною життєвою позицією, небайдужістю і щирим патріотизмом. За фахом – історик-краєзнавець.
Працював головою Горохівської районної державної адміністрації, начальником відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради.
Тривалий час займався дослідженням історичного минулого рідного краю, опікувався відновленням могил українців, які загинули на території Польщі в роки “Волинської трагедії”. Після початку російсько-української війни на Сході нашої держави добровольцем пішов в зону АТО/ООС. Нині пан Сергій – знову в лавах Збройних Сил України.
Свої думки, почуття, переживання, болі і радощі передає у постах під рубрикою "З окопного зошита", які оприлюднює в мережі Фейсбук. З дозволу автора друкуємо декілька його дописів.
Сергій Годлевський – людина, добре знана на Волині. Уродженець Горохівщини, він завжди відзначався активною життєвою позицією, небайдужістю і щирим патріотизмом. За фахом – історик-краєзнавець.
Працював головою Горохівської районної державної адміністрації, начальником відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради.
Тривалий час займався дослідженням історичного минулого рідного краю, опікувався відновленням могил українців, які загинули на території Польщі в роки “Волинської трагедії”. Після початку російсько-української війни на Сході нашої держави добровольцем пішов в зону АТО/ООС. Нині пан Сергій – знову в лавах Збройних Сил України.
Свої думки, почуття, переживання, болі і радощі передає у постах під рубрикою "З окопного зошита", які оприлюднює в мережі Фейсбук. З дозволу автора друкуємо декілька його дописів.
З окопного зошита-1
Дорога Українська родино!
Брати і Сестри!
Настав час виходу нашого із "каїнових братніх обіймів". Ми стаємо вільними.
Ми вже перемогли в цій війні, путін такого не чекав, не чекали цього пси кадирівські, не чекали лукашенківські гниди – їх всіх чекає смерть і ганьба...
Все життя своє я мріяв про Вільну, Самостійну, Соборну Українську Державу.
Я її побачив. Я побачив Українських воїнів і побачив Українську Націю.
Від усього цього стискається Серце від радості і гордості...
Так, я мрію побачити своїх онуків, розповісти і навчити їх Української історії, я дуже люблю молодь і люблю їм розповідати історію, я люблю свою маленьку батьківщину – село Галичани і село Лобачівку, люблю свій древній Луцьк з його могутнім замком, люблю синьооку Волинь і люблю Україну, люблю своїх людей, люблю сестру, маму, племінників і племінниць...
Дуже люблю своїх дорогих синів Остапа і Ярему...
Але найбільше я люблю Бога і найріднішу Україну...
І якщо мені тепер судиться сповнити Найвищий Наказ, то приймаю і сповню його з великою Честю, бо ЦЕ був мій Сенс Життя.
Звертаюсь до вас, мої Побратими і Посестри: пам'ятайте, кожний метр землі має даватися ворогу його кров'ю, кожний будинок і закуток пасткою, кожен сантиметр вогненним рубежем.
А коли все закінчиться, вичистіть всю наволоч, яка пригрілась і принишкла в Україні, продажних суддів, прокурорів, іншу шваль. Пам'ятайте тих, хто з вами зараз поруч, коли важко... Шваль вилізе фотографуватись, коли буде Перемога, коли треба знайти тепле місце – гоніть їх....
Тоді буде Україна, така, про яку ми всі мріємо.
Запам'ятайте – так народжується Нація, так народжується історія...
І її розкажуть майбутнім поколінням....
Можливо, другі історики, молодші, а, може, ми, ті що її писали....
І ще одне – ми "зустрінемо" їх і ви "зустріньте", не вірте нікому ні про яку здачу і складання зброї, ми її не складемо...
Слава Україні!
З окопного зошита-2
Я звертаюсь до священників так званого московського патріархату...
Отці, настав ваш час, і ви повинні вирішити, з ким ви є.
З вами ніхто панькатись і цяцькатись не буде, впрошувати і дискутувати теж....
Все до геніальності просто – кіріл благословив війну, путін її втілив... В цій війні є жертви – жінки, діти, старші люди, є і мої побратими, зруйнована і розбомблена Україна. Ми це не простимо. Не треба прикриватись молитвами за мир – вони лицемірні, бо ви служите злу у вигляді кіріла. Я не хочу дискутувати відносно Онуфрія, ваш орденоносний місцеблюститель цілувався і дружив з путіним, а путін вбивця – значить зло.
Припиніть виляти! Окрім свячень і якихось надзвичайних (як на вашу думку) повноважень, ви – звичайні люди, які живуть серед нас...
Серед нас більшість виживе і ми будемо по-іншому з вами говорити...
Так, вашу душу і вашу ідеологію не так просто змінити, вас шліфували роками, ви отримали непогані гроші за те, що "держалісь істіного кіріловского праваславія" – фактично фарисейства, але грошей вам більше з москви не дадуть, їм самим потрібно, та і невідомо, чи москва встоїть...
Не тягніть – серед вас багато дійсно мудрих отців, настав ваш час прийняття рішень...
В своїх проповідях ви часто посилаєтесь на Христа, тож знайте: він виступив проти неправди, лицемірства і омани, був катований, але Його Смерть стала початком Життя...
Вам випробування значно менші – геть від кіріла гундяєва, геть від москви....
Якщо все-таки вам так любий "русскій мір", то валіть за Урал християнизувати бойових бурятів і китайців, а ми відбудуємо Державу Україну без вас і вашого лицемірства.
Р.S. Ми повернемось.
З окопного зошита-4
Про яку автокефалію ви говорите?
Як ви позбудетесь облуди, яка шліфувала вас десятиріччями?
Хто дасть вам автокефалію?
Дуже важливе для вас питання – посіяти Любов до України. Ви не любили ту землю – ви любили "рабів Божих", які садовили вас в мерседеси і купляли вам яхти. Це ви формували “п'яту колону”, яка мала стрічати путіна-вбивцю, а він давав вам ордени. Це ви не вставали на ноги в знак пошани, коли встала вся Верховна рада, аби пом'янути Героїв, які загинули.
Це ви вторгнення путіна на Донбас називали "внутрішнім конфліктом"...
Тепер ви будете молитись за мир?
А що для вас мир? Мир може бути і в раба який сидить в в'язниці і "мирно" йде працювати на плантації. "мир і освобожденіє" принесли сталіністи на Україну і вбили, заморили голодом і Сибірами мільйони українців – але наступив "мир".
Ви за цей мир? Ви за те, аби ми перестали чинити опір? Ви гуманітаркою зайнялися?
Ви цим думаєте замилити очі нам?
Фарисеї, лже-свідки і продажні зрадники. Це ваш путін сьогодні дав наказ обстрілювати атомну станцію – це його мир, а сам сидить в бункері...
Орден його привселюдно викиньте, бо є мітка диявола...
З окопного зошита-5
Сьогодні багато говориться про " закриття неба", допомогу НАТО, "нас кинули"...
Нічого подібного немає, ніхто нікого не кинув і захищати нас ніхто не зобов'язаний, окрім нас самих...
Є багато внутрішніх помилок – згадайте, скільки часу говорилося про можливе вторгнення в Україну? Щонайменше місяців чотири.
Який висновок зроблений у нас? Що говорили наші політики? Про "істерію і західну паніку". Пам'ятаєте?
Я це говорю не через те, аби сьогодні політичні дебати розпочинати – ні! Я сьогодні політичних дискусій не веду. Більше, я кажу так – я не був прихильником Президента Зеленського, я не голосував за нього, але сьогодні він – мій Президент і мій Головнокомандувач, але безпечність з якою ми жили біля мокшанської орди, справді зашкалює і, на превеликий жаль, за це ми платимо великою ціною...
Щодо вступу НАТО безпосередньо у військові дії, це означало б оголошення війни – Третьої Світової ( нам це болить і ми прагнемо підтримки, але є європейський порядок і він цього не допускає), але багато європейських країн нам допомагають і зброєю, і добровольцями... Це Наш біль, і найбільший тягар винести саме нам...
Як ми себе покажемо тепер – залежатиме, як нас приймуть у Європейській сім'ї...
І ще одне – то ми тут на просторах соціальних мереж дискутуємо, а там, в Європейському Парламенті, думають, як нам більше допомогти.
І світ Європейський міняється, зняла вето Угорщина (вона не була нашим союзником, але згадала події 1956 року).
Роздуплилася Німеччина, – російська орда залишила великі шрами на її тілі, про інші держави не говорю, бо вони були і є за нас...
Не відкриватиму істини – вони розуміють, що після України будуть вони, тому світ нас не кинув.
Я вірю, що допомога військова в Україну поступає....
Вірю.
Борітеся – поборете, Вам Бог помагає....
Залишити коментар