Ковельська громадавиклики, люди, рішення
Перемога неможлива без надійного тилу
Кожен день наближає нас до Перемоги. Кожен на своєму місці робить те, що може. Про великодушність, безкорисливість, самовіддачу українців можна складати легенди. Теплих слів вдячності заслуговують ті, хто за кермом.
Постійно з-за кордону в Україну прямують вантажі з усім найнеобхіднішим. Їх доставляють і наші ковельчани. Вони без жодних роздумів зголошуються на поїздку, не запитуючи про оплату чи пальне. По кілька годин, а часто й днів проводять в дорозі, на кордоні. А повернувшись у Ковель, телефонують і пропонують свою поміч.
Висловлюємо вдячність Василю Гірину та Андрію Абрамчуку, які неодноразово привозили вантажі від наших польських партнерів. Волонтери уже познайомились та подружились з працівниками міської ради Ленчни, куди їздять найчастіше. Часто їх маршрути пролягають до Любліна та Холма.
Це надзвичайно важлива робота, адже щодня у наші центри надання гуманітарної допомоги приходить все більше сімей, які змушені були залишити свої домівки. І сьогодні їм дуже необхідна підтримка, про яку подбало наше місто. Родини отримують продукти, засоби гігієни, одяг. І щоб забезпечити цим людей, працює злагоджена команда. Кожен виконує свою частину роботи. І наші водії – це невід'ємна ланка у цьому ланцюжку.
Велике спасибі усім. В єдності наша сила!
Кожен день наближає нас до Перемоги. Кожен на своєму місці робить те, що може. Про великодушність, безкорисливість, самовіддачу українців можна складати легенди. Теплих слів вдячності заслуговують ті, хто за кермом.
Постійно з-за кордону в Україну прямують вантажі з усім найнеобхіднішим. Їх доставляють і наші ковельчани. Вони без жодних роздумів зголошуються на поїздку, не запитуючи про оплату чи пальне. По кілька годин, а часто й днів проводять в дорозі, на кордоні. А повернувшись у Ковель, телефонують і пропонують свою поміч.
Висловлюємо вдячність Василю Гірину та Андрію Абрамчуку, які неодноразово привозили вантажі від наших польських партнерів. Волонтери уже познайомились та подружились з працівниками міської ради Ленчни, куди їздять найчастіше. Часто їх маршрути пролягають до Любліна та Холма.
Це надзвичайно важлива робота, адже щодня у наші центри надання гуманітарної допомоги приходить все більше сімей, які змушені були залишити свої домівки. І сьогодні їм дуже необхідна підтримка, про яку подбало наше місто. Родини отримують продукти, засоби гігієни, одяг. І щоб забезпечити цим людей, працює злагоджена команда. Кожен виконує свою частину роботи. І наші водії – це невід'ємна ланка у цьому ланцюжку.
Велике спасибі усім. В єдності наша сила!
Ігор Чайка поспілкувався онлайн з учнями
Розмова, яку планували провести за пів години, тривала удвічі довше, адже у старшокласників ліцею № 11 було чимало запитань до очільника міста. Хтось вирішив порадитись з мером, для когось це стало хорошою нагодою ініціювати добру справу, інші розповідали про свої мрії та переживання.
Як зазначив Ігор Чайка: "Завжди цікаво почути думки молодих людей, за вами – майбутнє нашої держави. Переконаний, воно буде світлим, незважаючи на усі випробування і труднощі, які ми з вами переживаємо".
Найперше президент школи Ангеліна Махнюк поцікавилась в керівника міста, чим ліцеїсти можуть бути корисними, крім того, що вони займаються плетінням сіток.
Міський голова запропонував учням ліцею продовжувати свою волонтерську діяльність, при тому наголосив, що найголовніше їх завдання – навчатися.
"Ви маєте бути конкурентними у цьому світі. Зараз до України прикута велика увага. Я би хотів, щоб ви максимально були відповідальними у навчанні, аби мати достатньо фахових знань для подальшої відбудови та розбудови країни".
Крістіна Демчина розповіла, що зараз знаходиться у Польщі. Дівчина мешкає у нашому місті-партнері Бжегу Дольному. За її словами, там про українців дуже дбають, турбуються про кожного. Польські вчителі допомагають випускникам готуватися до ЗНО. Втім, найбільше її тепер бажання – повернутися додому.
"Хочеться, щоб якнайшвидше закінчилась війна. Хочеться прийти в рідну школу, поблукати її коридорами. Дуже сумую за усім, що було вдома. Насправді, дуже почала цінувати Ковель тільки після того як довелось залишити своє рідне місто" – поділилась своїми думками дівчина.
Усі міста-партнери Ковеля у Польщі, Литві, Німеччині дуже допомагають у цей час. Мери телефонували Ковельському міському голові та пропонували підтримку.
Крістіна отримала доручення від Ковельського міського голови: передати від його імені керівникам та мешканцям Бжегу Дольного слова вдячності за теплий прийом.
До розмови долучились діти, які приїхали у Ковель з міст Гуляйполе Запорізької області та Рубіжне, що на Луганщині. У них дуже гарні враження про Ковель, нових друзів, педагогів.
У закладі дистанційно навчається 18 учнів з інших областей, у Ковелі – 183 дітей. Про це повідомила директор ліцею №11 Галина Сидорук, яка була модератором спілкування.
Порушили старшокласники питання мови, цікавило їх як буде проходити ЗНО. Говорили, а більше мріяли про майбутній випускний. Дуже хочеться усім, щоб він був традиційним і неодмінно проходив у мирний час.
"Всі ми віримо у нашу Перемогу, Переконаний, що так і станеться. І всі ми з вами будемо реалізовувати ті плани, які у нас є щодо розвитку вашого закладу, міста і нашої прекрасної країни. Все буде Україна!", – сказав на завершення теплої і дружньої зустрічі Ігор Чайка.
Відчули сердечне тепло і турботу
Наші міста-партнери у Польщі, Німеччині, Литві теж прихистили ковельчан. Там їх зустріли надзвичайно тепло та гостинно. Допомагають організувати побут, забезпечують житлом. Старші діти відвідують школи, малеча – дитсадки.
Про наших земляків пишуть у місцевій пресі. Зокрема, у газеті, що виходить у німецькому Вальсроде, журналісти розповіли про родину ковельчанки Ірини Дикої.
Вона має двох синів трьох та шести років. Чоловік залишився у Ковелі в теробороні. Вона з дітками приїхала у Вальсроде. Проживає у сім'ї Лотара та Анне Фельдт, які прихистили та опікуються ними, поки в Україні ведуться бойові дії.
Анне та Лотар раніше часто брали дітей до себе на канікули влітку. Вперше Ірина потрапила до них у 2006 році. Вони до цих пір спілкуються, тому й запросили до себе у перший день війни.
У польському Бжегу Дольному теж опублікували статтю про ковельчанку Олю Яренчук. До речі, використали матеріали нашого сайту (https://kowelrada.gov.ua/olga-yarenchuk-nikoly-ne-dumala-shho-dovedetsya-zalyshyty-moyu-ridnu-ukrayinsku-zemlyu/) Лише зробили переклад на польську мову.
Ми постійно отримуємо від ковельчан із наших міст-партнерів фото та хороші відгуки про опіку, добро, розуміння. Тимчасово наші жінки і діти мешкають у Холмі, Ленчній, Легіоново, Бабошево, Бжегу Дольному (Польща), Утені (Литва), Вальсроде та Барзінгхаузені (Німеччина).
Разом з тим, у їх розповідях відчуваються нотки суму за рідними, друзями, своїм містом.
Проводжаючи кожну групу, ми казали: “Повертайтесь додому, у мирну Україну”. І так хочеться, щоб цей час якнайшвидше настав, щоб у нас стало безпечно та спокійно. І всі жахіття війни залишились у минулому.
З 15 квітня автобуси курсуватимуть до “дач”
З 15 квітня у Ковелі розпочнуть перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування до садівничих масивів.
Послугу надаватиме ТОВ «Галактика-Авто» на маршруті №8: «Вокзал – дачні масиви «Калина», «Урожай», «Будівельник», «Машинобудівник» в режимі маршрутного таксі.
Проїзд для пасажирів пільгових категорій, які відповідно до законодавства мають право на безкоштовний проїзд у міському транспорті загального користування, – безкоштовний.
Відновлюють роботу спортивні секції
Окремі спортивні секції частково або повністю відновили свою роботу з дотриманням усіх норм безпеки.
Заняття проходитимуть лише в тих приміщеннях, в яких (або поряд з якими) є укриття.
Працюватимуть секції:
– карате, настільного тенісу, веслування, легкої атлетики, шахів (дистанційно), – КДЮСШ імені Євгена Кондратовича;
– вільної боротьби – КДЮСШ №1 імені Петра Стуса;
– боксу – спортзал Ковельського центру професійно-технічної освіти;
– футболу – Ковельський міський центр "Спорт для всіх", ліцей №1 та ЗЗСО №12.
Запрошуємо дітей, які приїхали у наше місто з інших областей, до занять спортом!
Аби отримати необхідну інформацію, зателефонуйте на гарячу лінію міського голови 0800219019.
Вам повідомлять номер телефону контактної особи з питань роботи секцій, зорієнтують щодо часу занять тощо.
Третя фура з гуманітарним вантажем
Наші міста-партнери продовжують допомагати. Нещодавно у Ковелі зустріли черговий вантаж з Німеччини.
Дякуємо дружньому Барзінгхаузену за підтримку. Велике спасибі – бургомістру Хеннінгу Шуеннгофу та нашій землячці Юлії Лис, які докладають максимум зусиль, аби організувати доставку допомоги та організовують її збір у Німеччині.
Це уже третя фура, яка прибула з цього міста. Ковель отримав найнеобхідніше – продукти, засоби гігієни, одяг, дитячі речі, медикаменти.
Усе посортують та роздадуть родинам, які змушені були залишити свої домівки. Таких сімей в один з ковельських центрів надання гуманітарної допомоги щодня приходить від 70 до 90. Частину вантажу буде спрямовано до місць гуманітарної катастрофи та військовим.
Мотопомпи уже передали на потреби КП "Добробут" та Ковельського районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області. Крім того, рятувальникам надійшов спецодяг та обладнання для пожежогасіння.
Німецькі міста-партнери постійно надають допомогу нашим вогнеборцям. Нагадаємо, що Барзінгхаузен передав дві пожежно-рятувальні машини. У Вальсроде підготували такий автомобіль, який вони планують найближчим часом відправити у Ковель.
Сторінку підготував відділ внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету Ковельської міської ради.
Залишити коментар