Вшануймо борців за Українську державу!Ковельському міському голові Ігореві ЧАЙЦІ.
Депутатам Ковельської міської ради.
Шановний пане Ігоре!
Історичний клуб "Холодний Яр", який опікується збереженням пам'яті про Визвольну боротьбу та її учасників, звертається до Вас із проханням надати ковельським вулицям і площам імена борців за волю України, життя яких пов'язане з м. Ковелем і Ковельським районом. Ось їхні короткі біографії.
ГАВРИЛКО Михайло Омелянович (5.09.1882, Полтавщина – осінь 1920, Полтава). Громадський і військовий діяч, скульптор, художник, поет; член стрілецької мобілізаційної комісії УСС у Львові (1914), командант саперного відділу УСС (1915), командант Луцького і Ковельського комісаріатів УСС (1916), начальник команди зв'язку 3-го полку 1-ї козацько-стрілецької (Сірої) дивізії (1918); начальник штабу Сірої дивізії (кін. 1918), повстанський отаман (1920); військові звання – чотар УСС, хорунжий Армії УНР.
Член Союзу визволення України. У листопаді 1914 р. - квітні 1915 р. - відпоручник СВУ в таборах для російських полонених, зокрема у Фрайштадті та Больдоґосонах. З початку травня 1915 р. - на фронті. Брав участь у боях у Карпатах, під Болеховом, Вікторовом, Галичем, Настасовом, над Золотою Липою і Стрипою. У 1916 - 1917 рр. - організатор українського шкільництва на Волині, зокрема на Ковельщині. Написав багато звітів австрійському командуванню про стан сіл Ковельського повіту в 1916 році (опубліковані в книжці "Михайло Гаврилко: і стеком і шаблею").
Окрім проектів пам'ятників Тарасові Шевченку в Києві, створив погруддя Кобзаря для Седнева, Чернігова, Косова, Кіцмані, Полтави і Полтавщини, увічнював Тараса Шевченка в барельєфах, горельєфах, плакетках, портретах та медальйонах. Створив також погруддя Маркіяна Шашкевича, Юрія Федьковича, Івана Франка, своєї майбутньої дружини Олени Гордієвської, курінного УСС Василя Дідушка, безліч скульптурних композицій, портретів, виконаних олівцем, вугіллям та олійними фарбами.
Закінчив життя трагічно: більшовики спалили його в топці локомотива.
ЛЕВИЦЬКИЙ Микола (13.04.1899, с. Липно, тепер Ківерцівського р-ну Волинської обл. – після 12.06.1922). Вільний козак, громадський діяч, просвітянин, учитель; організатор драматичної секції культурно-просвітнього гуртка Скоромоської цукроварні, член Ковельської "Просвіти".
Брав участь "у боротьбі за державні та національні права Батьківщини" у складі 1-го Чернігівського відділу Вільного козацтва (01 - 02.1918). Закінчив Ковельську гімназію (Чернігів, 31.05.1918). Проживав у м. Ковелі, проводив приватні лекції. Навчався в Карловому ун-ті (Прага).
МИЛІНСЬКИЙ Василь Йосипович (30.01.1895, с. Голоби, тепер смт Голоби Ковельського р-ну Волинської обл. - після 1936). Військовий; нач. штабу 4-ї Київської дивізії (01.1922); звання - сотник Армії УНР (станом на 10.07.1922), підполковник.
Закінчив Київську духовну семінарію. Вступив на екон. відділ Київського комерц. ін-ту. Служив у 1-му Українському курені смерті (1.11.1917 - 1.03.1918). "Увесь 1918 рік перебував у Запорозькому корпусі і кінному ім. кошового отамана Костя Гордієнка полку. У 1919 році - в Ударному корпусі та окремому загоні. (…) Того ж року направлений до МВС штаб-старшиною доручень для встановлення влади УНР на Волині". Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
НЕДОЛЯ Віссаріон Феодосійович (6.06.1894, м-ко Петриківка, тепер Дніпропетровської обл. – 1980, Львівська обл.). Військовий та громадський діяч, журналіст, просвітянин, інженер-економіст; член Української ради Румунс. фронту та Ковельської "Просвіти" (18.07.1922), член упр. парафії УАПЦ у Подєбрадах; звання – козак Армії УНР.
У Ковелі заробляв приватними уроками, кореспонденціями до українських часописів та "як український артист", а часом і вантажником дров та вугілля на ст. Ковель. Служив у книгарні "Світло". Екон.-кооп. підвідділ екон. відділу УГА в Подєбрадах закінчив 26 травня 1928 року. У 1931 р. працював на Волині в с. Микуличах в уряді гміни.
ПРОХОДА Василь Хомович (25.12.1890, станиця Павлівська, Кубань, тепер Краснодарський край, РФ - 8.11.1971, м. Денвер, шт. Колорадо, США). Військовий і громадський діяч, просвітянин, історик, журналіст, редактор, видавець, інженер-лісівник; полковий осавул (нач. штабу) 1-го полку 1-ї Сірої козацької дивізії (з 10.1918), нач. штабу Коростенської (01 - 02.1919), пізніше Ковельської (04 - 05.1919) групи Армії УНР, в. о. нач. штабу 4-ї Сірої бригади 2-ї Волинської дивізії (06 - 07.1920), голова Т-ва бувших українських вояків у Чехії (кін. 1927 - 04.1928; кін. 1928 - 1939), староста Союзу українських соколів за кордоном (1929 - 1932, 1937 - 02.1939), член-співробітник УВАН; звання - підполковник Армії УНР (1921).
До 16 травня 1919 р. перебував на фронті у складі Сірої дивізії - аж до Луцької катастрофи. Автор цінних спогадів, зокрема і про бої на Ковельщині.
Закінчив ліс. відділ агр.-ліс. ф-ту УГА в Подєбрадах (1922 - 15.04.1927).
28 січня 1945 р. затриманий, а 2 лютого заарештований "Смершем" та насильно вивезений до СРСР, громадянином якого ніколи не був. Утримувався в Лук'янівській в'язниці м. Києва, потім у Харківській пересильній тюрмі (1946), т. Таллінна (з 09.1946), тюрмі в Ленінграді "Крести", воркутинських таборах "Речлаг" та "Воркутлаг". Звільнений 7 вересня 1954 р., після чого провів на спецпоселенні 14 місяців у м. Ухті Комі АРСР. Під час слідства і в ув'язненні поводився гідно, прохань про помилування не писав, переконань не зрікався. Загалом пробув у неволі 11 років. 4 січня 1956 р. як чехословацький громадянин дістав дозвіл повернутися до ЧСР. 26 лютого 1965 р. він переїхав до США. Герой книги Романа Коваля "Тернистий шлях кубанця Проходи".
ПАЛІЙ-СИДОРЯНСЬКИЙ Михайло Дмитрович (6.11.1895, м. Біла Церква, тепер Київської обл. - 1963, Прага, ЧСР). Військовий і громадсько-політичний діяч, повстанець, отаман, просвітянин, співак, учитель, інженер; командир 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії (з літа 1919), командир Подільської групи (Групи особливого призначення) УПА Другого зимового походу; 10 - 11.1921), освітній інструктор ковельської "Просвіти" (1922 - 1923), голова Товариства українських інвалідів у ЧСР, викладач Української реал. гімназії в Модржанах (1930-ті); звання - полковник Армії УНР.
Один із керівників Другого зимового походу (10 - 11.1921). Зі спогадів учасника Другого зимового походу, поручника Дмитра Зоренка "На партизанці" дізнаємося, що Михайло Палій-Сидорянський під час боїв кінця жовтня – початку листопада 1921 р. неодноразово виявляв героїзм, перебуваючи весь час у передніх лавах".
З Ковеля, 26 липня 1924 р., подав заяву до УГА, але не представив документи про середн. освіту. До листа додав посвідку Ковельської "Просвіти" такого змісту: "Ковельське Повітове Товариство "Просвіта" отсим свідчить, що під час арешту польською владою дня 23 листопаду р. 1923 освітнього інструктора п. Михайла Палія-Сидорянського у нього були забрані всі його особисті документи і в тім документи про його освіту".
Копія довідки Ковельського товариства "Просвіта" від 15 липня 1924 р. засвідчує, що "Михайло Дмитрович українського походження, відомий нам як український політичний діяч, котрий в часах виборів до Польських законодавчих тіл у листопаді 1922 р. на Ковельщині багато прислужився вибору українських послів. За свою діяльність потерпів від польської влади, котра позбавила його приватної посади і посадила до в'язниці, де він висидів 5 місяців. Засобів до життя він не має і живе з власної праці... Олена Левчанівська, Сенатор, Посол до Сойму Б. Козубський. Президія Української Парламентарської Репрезентації, підписи Сенатора Левчанівської і посла Козубського свідчить голова С. Хруцький..." Карався у Луцькій в'язниці з листопада 1923 р. до квітня 1924 р. "яко українець". Після звільнення жив у Ковелі "на вул. Королеви Бони, 13, у родині доктора Пирогова, відомого українського діяча і бувшого посла до Сойму".
Закінчив меліорат. підвідділ інж. відділу УГА в Подєбрадах (30.06.1932). Вчитель гімназії. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри. Під час Другої світової війни заарештований німцями, а 1945-го – рад. спецслужбами. Перебував в ув'язненні щонайменше до 1947 року.
СОМЧИНСЬКИЙ Олександр Павлович (12.12.1900, м. Ковель Волинської губ., тепер Волинської обл. - після 1.07.1927). Військовий, інженер-гідротехнік (1.07.1927); звання – хорунжий Армії УНР.
Закінчив гідротехн. відділ інж. ф-ту УГА в Подєбрадах (1.07.1927).
ТХОРЖЕВСЬКИЙ Борис Леонтійович (31.05.1890, Київ – після 15.07.1925). Військовий; комендант і нач. штабу Ковельської групи Армії УНР; звання - старшина Армії УНР.
Закінчив Луцьку гімназію і вступив до Психоневрологічного інституту. В 1919 р. вступив до 2-го стрілецького полку сірожупанників. У "Curriculum vitae" писав: "Брав участь в боях з поляками на Стоході на посаді сотника 12 сотні, ранений і контужений у голову. Потім - на посаді коменданта і начальника штабу Ковельської групи. Після скінчення цієї війни мешкав у свого батька в Новоград-Волинську... Переслідуваний большевиками, нелегально перейшов польський кордон…".
ХОМИЧЕВСЬКИЙ (ХОМІЧЕВСЬКИЙ) Гриць (Грицько, Григорій) (10.01.1896, с. Голоби Ковельського пов. Волинської губ, тепер смт Ковельського р-ну Волинської обл. - після 10.1963). Військовий, громадський і спортивний діяч, пластун, інженер-агроном (1930); член президії "Спортового студентського гуртка" при УГА в Подєбрадах (1924); звання – сотник 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.
Учасник "Українського сокола". Пластун. Як член секції Легії українських націоналістів у Подєбрадах склав даток на проведення Конгресу українських націоналістів у Відні в 1929 р., на якому було створено ОУН. 27 червня 1930 р. закінчив інж. відділ УГА в Подєбрадах.
ЦИНКАЛОВСЬКИЙ Олександр Миколайович (9.01.1898, м. Володимир-Волинський, тепер Волинської обл. – 19.04.1983, Краків, Польща). Військовий, просвітянин, учитель, історик, музеолог, археолог, етнограф, дослідник Волині; діяч "Просвіти" (м. Володимир-Волинський); член Польс. археологічного т-ва і НТШ у Львові, директор Волинського музею при Кременецькому ліцеї (1936 - 1939), керівник Волинського відділу Державного археологічного музею (Варшава, роки Другої світової війни); звання – козак Армії Української Держави, юнак Армії УНР.
Освіту здобував у Ковельській гімназії.
Сподіваємось, що нинішнє покоління мешканців Ковеля гідно вшанує цих борців за Українську державу. Козакам слава!
Роман КОВАЛЬ,
президент Історичного клубу "Холодний Яр", член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, академік Академії наук вищої освіти України, 067-726-30-36, 066-211-41-85.
Руслан АЛЕКСАНДРУК,
депутат Ковельської міської ради.
Залишити коментар