В пекло, нехристе!
Кривава війна, яку ось уже п’ятий місяць веде проти України кремлівський карлик, вражає, жахає, викликає стрес. Жодна людина, котра тверезо мислить і сповідує християнську мораль, не може зрозуміти логіки поведінки та дій біснуватого московського фюрера.
Здавалося б, у ХХІ столітті, коли людство створило штучний інтелект, підкорює безкраї космічні далі, заглиблюється в таємниці генної інженерії, ми маємо всі можливості для комфортного і безпечного життя, продовження роду людського, бурхливого розвитку науки і техніки в ім’я священної мети – щастя всіх і кожного зокрема.
На жаль, московський правитель, котрого привели до влади вічно п’яний Борис Єльцин та його бандитська «сім’я», міркує інакше. Посланий на планету Земля дияволом, він живе за законами пекла. Його принципи діяльності потворні й страшні: «Вбий! Знищ! Спопели!». Навіть символіка, яку благословив для використання в зомбуванні населення, – диявольська. Один знак Z (частина свастики) чого вартий.
Як не прикро, багато світових політиків і державних діячів довго не могли збагнути сатанинську суть характеру путіна. Виховані в демократичних традиціях, вони сподівалися, що й крихітка Цахес сповідуватиме і розвиватиме ці традиції в московії, прагнутиме наблизитися хоч трохи до цивілізованого світу. Даремні і наївні сподівання! Як був нехристом путін, так ним і залишився, як шанував права «петербурзьких підворітень», так і шанує, як сповідував принцип «Бий першим!», так і сповідує. 24 лютого 2022 року це яскраво підтвердив.
Першими мерзенну суть московського диктатора зрозуміли українські вояки. Не барячись жодної години, жодного дня, вони мужньо повстали проти рашистського монстра. І доки влада вагалася, думала, як виходити із ситуації, вони добряче надавали ворогам по писку. Так надавали, що тим довелося із ганьбою втікати з-під Києва.
Повільно, але неухильно тверезіли західні політики. Коли вони побачили ідеологію путінізму на практиці, збагнули, що горбатого виправить лише могила, то змінили і свою риторику, і ставлення до російської агресії, яку путінці назвали ласкаво та ніжно: «спеціальна операція». Вони активно стали допомагати українцям в боротьбі з орками, і розміри цієї допомоги постійно збільшуються. Сьогодні озброєння, яке постачають США і країни НАТО, творять справжні дива на сході України. Щодня палають склади, гаражі, техніка росіянців, а їх ряди тануть, як роса на Сонці.
Київська влада і особисто В. Зеленський вже не хочуть зазирнути «в очі» путіну і домовитися десь «посередині». Стало ясно: з нехристом ніякі переговори неможливі. Тільки от у публічних виступах ця ясність не завжди помітна. Якщо президент Джозеф Байден кілька разів називав путіна убивцею, то наші можновладці чомусь уникають категоричних оцінок. В них ворог – це росія, безіменний агресор, зухвалий окупант, анонімний вбивця і ґвалтівник. Але ж кожне зло має свою назву. І вона на всіх мовах звучить однаково – путін. Саме він – організатор і натхненник масового терору в Україні, геноциду української нації.
Тому особисто я у щоденних зверненнях до народу, коли б мені дозволили, сказав би так: «Шановні українці! Ні на хвилину не забуваймо, що воєнний злочинець сидить у Кремлі і звати його путін, по-народному «ху…ло». Місце тобі, нехристе, в пеклі! Ти кожен день вбиваєш старих і малих, жінок і хворих. Ти руйнуєш українські міста і села, які будували наші батьки, діди й прадіди! Ти захоплюєш території, які узаконені міжнародними законами і угодами. Ти плюндруєш родючу українську землю, яку твої бандюгани топчуть своїми брудними чоботами, нищать гусеницями танків і залпами з «градів».
Тебе ніхто не запрошував в Україну. Ти прийшов уночі, як злодій, вурдалак, грабіжник. Ти пролив ріки крові, залишив наших дітей без батьків, а батьків – без дітей. Ти – гірший за Гітлера, бо той воював із арміями, а ти воюєш з мирним населенням. Ти будеш навіки проклятий людством світу, і від Божої кари тебе не врятують ані Кіріло, ані його підручні-христопродавці».
Це звернення я повторював би по декілька разів на день, транслював би в мережі інтернет, на радіо і телебаченні. Ці слова звучали б на засіданнях ООН і Ради Безпеки, на міжнародних форумах і конференціях, скрізь, куди я мав би доступ, як його має наш Президент.
Але я б не тільки говорив. Я б попередив путіна, його оточення, що земля горітиме під їх ногами і на фронті, і в Москві, і в Петербурзі, і в Бєлгороді, і в Рязані. За кожного нашого вбитого воїна – десятки знищених орків. За кожен розбомблений будинок – потоплений або знищений російський корабель, катер, танк. За кожну смерть безневинних дітей – смерть сотень окупантів.
Путін прийшов до нас не з миром, а з мечем. Від меча він має й загинути. Навіть, якщо для цього потрібно буде бомбити Москву чи Петербург.
Страшно? Дико? А нам не страшно, коли вбивають наших Героїв, коли нищать мирних жителів, коли руйнують те, що нажите за десятки років важкою працею? З посланцем диявола не розмовляють по-людськи. До нього ставляться по-старозавітному: «Око за око! Зуб за зуб!».
Іншого просто не дано, українська владо.
Охрім СВИТКА.
P. S. В контексті написаного вище скажу таке. Мене дивує той факт, що вбивству мирних українців у Вінниці (та й інших містах і селах) влада не надала того розголосу, який би мав бути. Про ці страшні злочини рашистських нацистів проти мирного населення треба буквально кричати на весь світ – і з трибуни ООН, і зі шпальт ЗМІ, і з позачергових засідань Ради Безпеки, і з інших міжнародних майданчиків. Мало назвати убивць узагальнено «скотами», «кровопивцями», «звірами в людській подобі» і т. д., лякати їх майбутнім покаранням. Потрібно чітко й прямо говорити: «Путін – убивця! Тебе чекає скорий суд в Гаазі! Пам’ятай про це – ні Бог, ні люди тобі не пробачать безневинно пролитої крові!».
О. С.
Кривава війна, яку ось уже п’ятий місяць веде проти України кремлівський карлик, вражає, жахає, викликає стрес. Жодна людина, котра тверезо мислить і сповідує християнську мораль, не може зрозуміти логіки поведінки та дій біснуватого московського фюрера.
Здавалося б, у ХХІ столітті, коли людство створило штучний інтелект, підкорює безкраї космічні далі, заглиблюється в таємниці генної інженерії, ми маємо всі можливості для комфортного і безпечного життя, продовження роду людського, бурхливого розвитку науки і техніки в ім’я священної мети – щастя всіх і кожного зокрема.
На жаль, московський правитель, котрого привели до влади вічно п’яний Борис Єльцин та його бандитська «сім’я», міркує інакше. Посланий на планету Земля дияволом, він живе за законами пекла. Його принципи діяльності потворні й страшні: «Вбий! Знищ! Спопели!». Навіть символіка, яку благословив для використання в зомбуванні населення, – диявольська. Один знак Z (частина свастики) чого вартий.
Як не прикро, багато світових політиків і державних діячів довго не могли збагнути сатанинську суть характеру путіна. Виховані в демократичних традиціях, вони сподівалися, що й крихітка Цахес сповідуватиме і розвиватиме ці традиції в московії, прагнутиме наблизитися хоч трохи до цивілізованого світу. Даремні і наївні сподівання! Як був нехристом путін, так ним і залишився, як шанував права «петербурзьких підворітень», так і шанує, як сповідував принцип «Бий першим!», так і сповідує. 24 лютого 2022 року це яскраво підтвердив.
Першими мерзенну суть московського диктатора зрозуміли українські вояки. Не барячись жодної години, жодного дня, вони мужньо повстали проти рашистського монстра. І доки влада вагалася, думала, як виходити із ситуації, вони добряче надавали ворогам по писку. Так надавали, що тим довелося із ганьбою втікати з-під Києва.
Повільно, але неухильно тверезіли західні політики. Коли вони побачили ідеологію путінізму на практиці, збагнули, що горбатого виправить лише могила, то змінили і свою риторику, і ставлення до російської агресії, яку путінці назвали ласкаво та ніжно: «спеціальна операція». Вони активно стали допомагати українцям в боротьбі з орками, і розміри цієї допомоги постійно збільшуються. Сьогодні озброєння, яке постачають США і країни НАТО, творять справжні дива на сході України. Щодня палають склади, гаражі, техніка росіянців, а їх ряди тануть, як роса на Сонці.
Київська влада і особисто В. Зеленський вже не хочуть зазирнути «в очі» путіну і домовитися десь «посередині». Стало ясно: з нехристом ніякі переговори неможливі. Тільки от у публічних виступах ця ясність не завжди помітна. Якщо президент Джозеф Байден кілька разів називав путіна убивцею, то наші можновладці чомусь уникають категоричних оцінок. В них ворог – це росія, безіменний агресор, зухвалий окупант, анонімний вбивця і ґвалтівник. Але ж кожне зло має свою назву. І вона на всіх мовах звучить однаково – путін. Саме він – організатор і натхненник масового терору в Україні, геноциду української нації.
Тому особисто я у щоденних зверненнях до народу, коли б мені дозволили, сказав би так: «Шановні українці! Ні на хвилину не забуваймо, що воєнний злочинець сидить у Кремлі і звати його путін, по-народному «ху…ло». Місце тобі, нехристе, в пеклі! Ти кожен день вбиваєш старих і малих, жінок і хворих. Ти руйнуєш українські міста і села, які будували наші батьки, діди й прадіди! Ти захоплюєш території, які узаконені міжнародними законами і угодами. Ти плюндруєш родючу українську землю, яку твої бандюгани топчуть своїми брудними чоботами, нищать гусеницями танків і залпами з «градів».
Тебе ніхто не запрошував в Україну. Ти прийшов уночі, як злодій, вурдалак, грабіжник. Ти пролив ріки крові, залишив наших дітей без батьків, а батьків – без дітей. Ти – гірший за Гітлера, бо той воював із арміями, а ти воюєш з мирним населенням. Ти будеш навіки проклятий людством світу, і від Божої кари тебе не врятують ані Кіріло, ані його підручні-христопродавці».
Це звернення я повторював би по декілька разів на день, транслював би в мережі інтернет, на радіо і телебаченні. Ці слова звучали б на засіданнях ООН і Ради Безпеки, на міжнародних форумах і конференціях, скрізь, куди я мав би доступ, як його має наш Президент.
Але я б не тільки говорив. Я б попередив путіна, його оточення, що земля горітиме під їх ногами і на фронті, і в Москві, і в Петербурзі, і в Бєлгороді, і в Рязані. За кожного нашого вбитого воїна – десятки знищених орків. За кожен розбомблений будинок – потоплений або знищений російський корабель, катер, танк. За кожну смерть безневинних дітей – смерть сотень окупантів.
Путін прийшов до нас не з миром, а з мечем. Від меча він має й загинути. Навіть, якщо для цього потрібно буде бомбити Москву чи Петербург.
Страшно? Дико? А нам не страшно, коли вбивають наших Героїв, коли нищать мирних жителів, коли руйнують те, що нажите за десятки років важкою працею? З посланцем диявола не розмовляють по-людськи. До нього ставляться по-старозавітному: «Око за око! Зуб за зуб!».
Іншого просто не дано, українська владо.
Охрім СВИТКА.
P. S. В контексті написаного вище скажу таке. Мене дивує той факт, що вбивству мирних українців у Вінниці (та й інших містах і селах) влада не надала того розголосу, який би мав бути. Про ці страшні злочини рашистських нацистів проти мирного населення треба буквально кричати на весь світ – і з трибуни ООН, і зі шпальт ЗМІ, і з позачергових засідань Ради Безпеки, і з інших міжнародних майданчиків. Мало назвати убивць узагальнено «скотами», «кровопивцями», «звірами в людській подобі» і т. д., лякати їх майбутнім покаранням. Потрібно чітко й прямо говорити: «Путін – убивця! Тебе чекає скорий суд в Гаазі! Пам’ятай про це – ні Бог, ні люди тобі не пробачать безневинно пролитої крові!».
О. С.
Залишити коментар