Її слово й сьогодні кличе до бою
1 серпня 109 років тому після десятиліть боротьби зі страшною хворобою перестало битися серце відомої української поетеси, новатора, публіциста, громадського діяча Лесі Українки. Традиційно у цей день біля її пам’ятника у Ковелі зібрались ковельчани.
Вшанувати пам’ять знаменитої землячки прийшли: міський голова Ігор Чайка, секретар міської ради Оксана Багнова, перший заступник міського голови Тарас Яковлев, заступник міського голови Наталія Маленицька.
До присутніх звернувся Ігор Чайка. Він говорив про актуальність настанов Лесі Українки в умовах сучасності.
“Одвага наша – меч, политий кров’ю”. Ці її рядки, як ніколи, актуальні нині, коли ворог щодня руйнує нашу країну, вигризає нашу землю, зазіхає на нашу свободу і незалежність”, – зазначив мер.
“Сама Леся Українка була надзвичайно освіченою людиною. Вона знала понад 10 іноземних мов. Втім, українську вона шанувала понад усе. І це також її один із заповітів для нас. “Я в серці маю те, що не вмирає”: поки ми пам’ятаємо ці рядки і маємо любов до України – ми непереможні”, – підкреслив Ігор Чайка у своєму виступі.
Вл. інф.
1 серпня 109 років тому після десятиліть боротьби зі страшною хворобою перестало битися серце відомої української поетеси, новатора, публіциста, громадського діяча Лесі Українки. Традиційно у цей день біля її пам’ятника у Ковелі зібрались ковельчани.
Вшанувати пам’ять знаменитої землячки прийшли: міський голова Ігор Чайка, секретар міської ради Оксана Багнова, перший заступник міського голови Тарас Яковлев, заступник міського голови Наталія Маленицька.
До присутніх звернувся Ігор Чайка. Він говорив про актуальність настанов Лесі Українки в умовах сучасності.
“Одвага наша – меч, политий кров’ю”. Ці її рядки, як ніколи, актуальні нині, коли ворог щодня руйнує нашу країну, вигризає нашу землю, зазіхає на нашу свободу і незалежність”, – зазначив мер.
“Сама Леся Українка була надзвичайно освіченою людиною. Вона знала понад 10 іноземних мов. Втім, українську вона шанувала понад усе. І це також її один із заповітів для нас. “Я в серці маю те, що не вмирає”: поки ми пам’ятаємо ці рядки і маємо любов до України – ми непереможні”, – підкреслив Ігор Чайка у своєму виступі.
Вл. інф.
ххх
У Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбувся театралізований захід “Леся Українка у свічадах сучасників”, приурочений до 109-ої річниці з дня смерті поетеси.
Леся Українка як митець, як феноменальна особистість невіддільна від своєї епохи і людей котрі її оточували. Відомо, що визначальним критерієм вибору друзів Лесі Українки поставала глибинна взаємодовіра. Її друзями були не лише рідні. До цього кола міг увійти і той, хто просто відповідав взаємністю, підтримував, розумів.
Прикметно, що такі яскраві миті короткого, скромного життя Лесі Українки зафіксувала і зберегла пам’ять сучасників. Через їхнє сприйняття розкривається характер, громадянська позиція, особисті якості, своєрідність поведінки, деталі побуту письменниці.
Присутні “познайомилися” з друзями дитинства Лесі Українки – Людмилою Михайлівною Старицькою-Черняхівською (роль якої виконала науковий співробітник музею Віра Шудрук), Галиною Лисенко (роль якої виконала працівник музею Оксана В’юн), Валерією О’Конор-Вілінською (роль якої виконала музейний працівник Оксана Данилюк). Роль вихованки родини Карпових, Лесі Українки та Климента Квітки Марії Собіневської-Бешкурової виконала Карина Чашук. Ведуча заходу – Марія Чашук.
Заупокійну службу по Лесі Українці та родині Косачів відправив у церкві настоятель храму св. Миколая с. Колодяжне Валерій Братунь.
Наш кор.
Її слово й сьогодні кличе до бою
У Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбувся театралізований захід “Леся Українка у свічадах сучасників”, приурочений до 109-ої річниці з дня смерті поетеси.
Залишити коментар