Незалежній державі – незалежну Церкву
Духовна скарбниця Дмитра Корнелюка поповнилась книгою «За Україну, за її Волю!», презентація якої нещодавно відбулася в публічній бібліотеці м. Ковеля. Видана вона у видавництві «Редакції газети «Доля» (директор Геннадій Сарапін).
Привітали учасників заходу В’ячеслав Шворак, голова Ковельської районної ради та Наталія Маленицька, заступник Ковельського міського голови.
На презентацію були запрошені священники Ковеля і області, окремі керівники, підприємці і депутати Ковельської районної ради, освітяни та працівники культури. Координатор заходу Андрій Броїло, заступник голови Ковельської районної ради, першим запросив до слова автора книги «За Україну, за її волю!» Дмитра Корнелюка.
У своєму виступі Дмитро Пилипович, зокрема, сказав: «Я не буду аналізувати зміст книги — залишу це для виступаючих. Скажу, як виник задум написати таку книгу. Він сягає днів Горбачовської відлиги (перебудови). Це був час, коли змінювалися погляди людей на релігію, але держатеїзм ще продовжував своє свавілля. Саме тоді я написав «пророчу» статтю під заголовком “Релігія і нове мислення”, якою фактично кинув виклик тодішній комуністичній ідеології, закликавши суспільство повернутися до християнського вчення як основи формування світогляду молодого покоління.
Раніше Україна як суб’єкт колишнього Союзу РСР була позбавлена можливості здійснювати власну політику щодо релігії і Церкви. Заборони, які сковували діяльність Церкви до 1990 року, з отриманням Незалежності, зникли повністю.
Серед численних злободенних завдань, які нині стоять перед Україною і Церквою, найпріоритетніше – єднання українського люду навколо ПЦУ. Адже без цього говорити про завершальний процес побудови і збереження Української держави – передчасно. Свідченням цього є широкомасштабна війна росії проти України, де російська церква в арсеналі зброї кремля проти України посіла одне з найважливіших місць.
У нас в Україні проросійські гасла декларує УПЦ МП, а реалізує «наш» владика Онуфрій, наголосив Дмитро Корнелюк. Допомагають йому ще 13 ієрархів московської церкви. По суті, релігійний чинник відіграє роль «старшого брата», роль «руского міра», роль «п’ятої колони». Сьогодні той «старший брат» зі зброєю в руках лізе через наші кордони, зазіхаючи на нашу віру, нашу історію, нашу Незалежність, а колаборанти йому допомагають.
Книга «За Україну, за її Волю!» є продовженням серії книг «Наша віра, наша правда», «Вогонь дерзання», «Росіяни – москалі на чужій землі», «Рускім міром нас «бомблять» і Москва, і Київ. «Нікакой разніци», де пропагується ідея створення єдиної Помісної Автокефальної Української Православної Церкви. Повірте, що війни з росією могло б не бути, якби голос Української Церкви звучав як один, якби українці в Православ’ї «були всі ОДНО» (96.17:21).Це заповідь, котрої ми не виконали, котру порушили.
Андрій Броїло запросив до слова Миколу Вельму, літературного редактора книг Дмитра Корнелюка, Заслуженого журналіста України, який відзначив роль Дмитра Корнелюка у боротьбі за незалежну Українську Церкву.
l
У своїх виступах позицію автора підтримали як віряни ПЦУ, так і священники. Зокрема, Сидорчук Ористлава Григорівна – докторка економічних наук, кандидатка наук з державного управління, професорка кафедри державного управління Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ, депутатка Волинської обласної ради, голова ВГО «Союзу Українок», наголосила: «Я Дмитра Корнелюка до сьогодні не знала, читала його окремі книги. Але переконалась, що він – надзвичайно яскрава постать: це – філософ, культуролог, релігієзнавець, краєзнавець, педагог, але, насамперед, – віруюча людина, православний християнин. Його великі знання, глибока віра й стали фундаментом для написання високодуховних книг, одну з яких «За Україну, за її Волю!» автор виніс сьогодні на суд читача. Я познайомилась з книгою, і хочу без перебільшення сказати: це — мудра книга, яка виходить думкою за межі Волині.
Це книга – всієї України. Це напрацювання автора можна критикувати, з чимось погоджуватися чи не погоджуватись. Але маємо чесно визнати – книга на часі і служить добрій справі єднання суспільства. Адже без єдиної Помісної Церкви говорити про завершення процесу побудови і збереження української держави і Церкви – передчасно.
Пам’ятаймо: лише спільна молитва українців, об’єднаних у єдину Помісну Православну Церкву, буде почута Богом, і Всемогутній Господь пошле нам мир і благополуччя!
Шановний Дмитре Пилиповичу! Від імені Всеукраїнської громадської організації «Союз Українок» висловлюю щиру вдячність за ваші труди на благо України!”.
l
Хвилюючим був виступ Оксани Мулярчук, співачки, самодільного композитора і поета, яка присвятила Дмитру Корнелюку вірш «Дзвонар Волині», а видавець розмістив його у книзі на першій сторінці.
Пані Оксана довгий час співпрацювала з Дмитром Корнелюком, піднімаючи духовні «цілини» нашого краю, є членом Волинської обласної громадської ради національного і духовного відродження, була вчителем християнської етики. Так що автора книги знає добре. Вона зазначила:
«Переконана, що саме Господь покликав Дмитра Корнелюка стати сівачем слова Божого на Волині, і він ним став та ось майже вже 35 років самовіддано служить Богу і Україні. Свідченням цього є унікальні книги і праці з питань запровадження духовної освіти у школах Волині.
Активну життєву позицію, невгамовність і бажання «летіти» вгору Дмитра Корнелюка, можна порівняти з Франковим закликом: «лупайте сю скалу, нехай ні жар, ні холод не спинить вас…!». І він це робив, робить і сьогодні без перепочинку, день-у-день як християнський письменник, мислитель, організатор, просвітитель, вчитель-наставник. Це він розбудив християнський дух у наших волинян, приспаних державним атеїзмом совєтів, кинув виклик тодішній комуністичній ідеології та її носіям – партократам-ортодоксам. І не тільки Волині, але й всієї України».
Виступ протоієрея Павла Кліщука із села Мерва Горохівського району був зустрінутий оплесками. Адже він одним із перших в 2019 році разом із своїми вірними перейшов у юрисдикцію ПЦУ і нині є активним просвітителем тих священників і віруючих, які сьогодні ще з москвою, а не з Києвом. Він, зокрема, сказав:
«Книга «За Україну, за її Волю!» знову і знову закликає до єдності, до спільного творення єдиної Автокефальної Помісної Церкви, як це визначено каноном і Томосом про автокефалію.
Переконаний, що церковна єдність та незалежність православних від впливу москви – невід’ємна складова досягнення Україною Перемоги у війні за свою волю і Незалежність. Тож слід діяти тепер, а не колись у майбутньому, брати відповідальність на себе, а не очікувати кроків від когось іншого.
Православна Церква України (ПЦУ) підтверджує свою відданість свободі совісті, яке включає невід’ємне право вірних та громад на самовизначення щодо юрисдикції.
Закликаю усіх тих, хто сьогодні ще не з Києвом, а з Москвою переглянути свій вибір на користь ПЦУ. В нашому колишньому Горохівському районі 36 парафій об’єднались з ПЦУ, а 13 парафій разом із священниками об’єднались з Києвом.
Любіть Україну, будьте патріотами, а не зрадниками, колаборантами. Україна чекає на вас! Саме книжка «За Україну, за її Волю!», кожним своїм рядком, кожним словом закликає до єднання. Адже кожен із нас — творець свого майбутнього, майбутнього своєї родини, сім’ї, України. І це майбутнє починається вже сьогодні. Тому подбаємо про те, які слова, які сторінки кожен із нас впише у велику і славну історію країни, міста, села, своєї родини.
Отож, Дмитро Пилипович вартий доземного поклону не тільки волинян, а й України. А звання «Почесний громадянин Ковельщини» — цілком заслужене. Переконаний, він достойний і державних нагород. Надіюся, до цього долучаться місцеві та обласні правителі».
l
Виступ Анатолія Александрука, протоієрея, настоятеля Свято-Дмитріївського храму м. Ковеля, декана Свято-Дмитріївського округу ПЦУ був зустрітий з великим інтересом: «Знаю Дмитра Пилиповича, коли він очолював управління освіти м. Ковеля, а я працював інспектором шкіл відділу освіти Ковельського району.
Дмитро Корнелюк – людина великої енергії, мужнього характеру, неспокійної душі.
Але, насамперед, це — людина віруюча. Він є живим прикладом, носієм високих християнських чеснот. Свідченням цього є його книги й активна громадська діяльність як просвітителя, як сівача Слова Божого.
Дмитро Корнелюк одним із перших став пропагувати ідею створення Єдиної Православної Української Церкви на шпальтах періодичних видань та у своїх книгах. Згадаємо його праці: «Духовне небо Волині», «Наша віра, наша правда», «Вогонь дерзання», «Сівачі Слова Божого», «Росіяни – москалі на чужій землі», «Рускім міром нас «бомблять» і Москва, і Київ, «Нікакой разніци».
А в книзі «За Україну, за її Волю» автор на весь голос каже: «Незалежній державі – незалежну Церкву».
Автор сам переконаний і намагається переконати тих, хто сьогодні ще не з Києвом, а з москвою, що церковне єдність та унезалежнення православних від впливу москви – невід’ємна складова досягнення Україною Перемоги у нинішній війні за Україну, її волю і Незалежність. Він чітко московську церкву називає ворогом України, «п’ятою колоною», «агентом кремля в рясах». Він тут правий. Адже книга не має надуманих фактів, а лише достовірну, щиру і святу правду, яка базується тільки на документах і свідченнях очевидців, без будь-яких художніх «прикрас», хоча саме по собі єднання не станеться. Тут без великої роз’яснювальної роботи священників і світських пропагандистів не обійдеться.
Враховуючи особливе значення церковних питань для безпеки України, автор звертається до державної та місцевої влади, до громадянського суспільства із закликом долучитися до цієї справи. Хай це стане пріоритетом держави і суспільства!
Отож, пропоную в найближчий час провести форум «Щоб були всі ОДНО» (Ів. 17:21), куди запросити священників і вірних ПЦУ та УПЦ. І місцева влада має допомогти у цьому.
А Дмитру Пилиповичу дякую за книгу, за активну життєву позицію! Адже ця книга, саме його життя — то батьківський заповіт нам, духовенству, освітянам, батькам, владі, всім тим, хто сам став патріотом, і цю чесноту хоче в інших розбудити. Адже любов до Бога, до рідної землі, до свого народу, до рідної мови є найсвятішою».
l
Цю думку підтримали священник, настоятель храму із с. Білина Василь Фурман та настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці протоієрей Василь Мичко. Ведучий Андрій Броїло запевнив, що спільно такий захід ближчим часом буде проведений.
З великим інтересом присутні вислухали виступ Понікарчука Анатолія Мироновича, директора ТОВ «Волинь-Кальвіс», який, зокрема, сказав:
«Стан розділення не є нормальним для Церкви. Господь перед своїм хресним стражданням благав в молитві Отця Небесного про нас, що складають його Церкву: «Щоб були всі одно».
Ці слова частіше треба нагадувати московським священникам і їх вірним. Адже саме вони цю заповідь не зберегли.
А Дмитру Корнелюку за книжку дякую. Вірю, що праця допоможе багатьом знайти ту стежину, яка приведе до Києва, і багатьох зробить патріотами».
У своєму виступі Лілія Єгорова, очільниця «Союзу Українок» Ковельщини, приєдналась до думки тих, хто декларував просвітництво серед людей, які поки що з москвою, а не з Києвом. В нас є аргументи, щоб їх переконати. Це – книга Дмитра Корнелюка «За Україну, за її Волю!». Ця книга – то дійсно скарб й не тільки для Волині, а для всієї України. Це – дороговказ виходу з темряви».
Ористлава Сидорчук нагородила Дмитра Корнелюка Подякою такого змісту:
«Всеукраїнська громадська організація Союз Українок висловлює вдячність пану Дмитру Корнелюку. З великою людською пошаною й громадянським поцінуванням складаємо Вам найщирішу подяку за безкомпромісну національну позицію, збереження української історії, вагомий внесок в розвиток духовного життя України.
Зичимо Вам міцного здоров’я на многії літа в вільній України!
Вами гордиться Україна!
Голова ВГО «Союз Українок» Ористлава Сидорчук.
Голова Ковельської районної ради В’ячеслав Шворак вручив Дмитру Корнелюку посвідчення про присвоєння йому звання «Почесного громадянина Ковельщини» і нагрудну медаль.
Наш кор.
НА СВІТЛИНАХ: під час презентації книги Дмитра Корнелюка «За Україну, за її Волю!».
Фото з архіву
КЗ «Ковельська публічна бібліотека»
та районної ради.
Духовна скарбниця Дмитра Корнелюка поповнилась книгою «За Україну, за її Волю!», презентація якої нещодавно відбулася в публічній бібліотеці м. Ковеля. Видана вона у видавництві «Редакції газети «Доля» (директор Геннадій Сарапін).
Привітали учасників заходу В’ячеслав Шворак, голова Ковельської районної ради та Наталія Маленицька, заступник Ковельського міського голови.
На презентацію були запрошені священники Ковеля і області, окремі керівники, підприємці і депутати Ковельської районної ради, освітяни та працівники культури. Координатор заходу Андрій Броїло, заступник голови Ковельської районної ради, першим запросив до слова автора книги «За Україну, за її волю!» Дмитра Корнелюка.
У своєму виступі Дмитро Пилипович, зокрема, сказав: «Я не буду аналізувати зміст книги — залишу це для виступаючих. Скажу, як виник задум написати таку книгу. Він сягає днів Горбачовської відлиги (перебудови). Це був час, коли змінювалися погляди людей на релігію, але держатеїзм ще продовжував своє свавілля. Саме тоді я написав «пророчу» статтю під заголовком “Релігія і нове мислення”, якою фактично кинув виклик тодішній комуністичній ідеології, закликавши суспільство повернутися до християнського вчення як основи формування світогляду молодого покоління.
Раніше Україна як суб’єкт колишнього Союзу РСР була позбавлена можливості здійснювати власну політику щодо релігії і Церкви. Заборони, які сковували діяльність Церкви до 1990 року, з отриманням Незалежності, зникли повністю.
Серед численних злободенних завдань, які нині стоять перед Україною і Церквою, найпріоритетніше – єднання українського люду навколо ПЦУ. Адже без цього говорити про завершальний процес побудови і збереження Української держави – передчасно. Свідченням цього є широкомасштабна війна росії проти України, де російська церква в арсеналі зброї кремля проти України посіла одне з найважливіших місць.
У нас в Україні проросійські гасла декларує УПЦ МП, а реалізує «наш» владика Онуфрій, наголосив Дмитро Корнелюк. Допомагають йому ще 13 ієрархів московської церкви. По суті, релігійний чинник відіграє роль «старшого брата», роль «руского міра», роль «п’ятої колони». Сьогодні той «старший брат» зі зброєю в руках лізе через наші кордони, зазіхаючи на нашу віру, нашу історію, нашу Незалежність, а колаборанти йому допомагають.
Книга «За Україну, за її Волю!» є продовженням серії книг «Наша віра, наша правда», «Вогонь дерзання», «Росіяни – москалі на чужій землі», «Рускім міром нас «бомблять» і Москва, і Київ. «Нікакой разніци», де пропагується ідея створення єдиної Помісної Автокефальної Української Православної Церкви. Повірте, що війни з росією могло б не бути, якби голос Української Церкви звучав як один, якби українці в Православ’ї «були всі ОДНО» (96.17:21).Це заповідь, котрої ми не виконали, котру порушили.
Андрій Броїло запросив до слова Миколу Вельму, літературного редактора книг Дмитра Корнелюка, Заслуженого журналіста України, який відзначив роль Дмитра Корнелюка у боротьбі за незалежну Українську Церкву.
ххх
У своїх виступах позицію автора підтримали як віряни ПЦУ, так і священники. Зокрема, Сидорчук Ористлава Григорівна – докторка економічних наук, кандидатка наук з державного управління, професорка кафедри державного управління Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ, депутатка Волинської обласної ради, голова ВГО «Союзу Українок», наголосила: «Я Дмитра
Корнелюка до сьогодні не знала, читала його окремі книги. Але переконалась, що він – надзвичайно яскрава постать: це – філософ, культуролог, релігієзнавець, краєзнавець, педагог, але, насамперед, – віруюча людина, православний християнин. Його великі знання, глибока віра й стали фундаментом для написання високодуховних книг, одну з яких «За Україну, за її Волю!» автор виніс сьогодні на суд читача. Я познайомилась з книгою, і хочу без перебільшення сказати: це — мудра книга, яка виходить думкою за межі Волині.
Це книга – всієї України. Це напрацювання автора можна критикувати, з чимось погоджуватися чи не погоджуватись. Але маємо чесно визнати – книга на часі і служить добрій справі єднання суспільства. Адже без єдиної Помісної Церкви говорити про завершення процесу побудови і збереження української держави і Церкви – передчасно.
Пам’ятаймо: лише спільна молитва українців, об’єднаних у єдину Помісну Православну Церкву, буде почута Богом, і Всемогутній Господь пошле нам мир і благополуччя!
Шановний Дмитре Пилиповичу! Від імені Всеукраїнської громадської організації «Союз Українок» висловлюю щиру вдячність за ваші труди на благо України!”.
ххх
Хвилюючим був виступ Оксани Мулярчук, співачки, самодільного композитора і поета, яка присвятила Дмитру Корнелюку вірш «Дзвонар Волині», а видавець розмістив його у книзі на першій сторінці.
Пані Оксана довгий час співпрацювала з Дмитром Корнелюком, піднімаючи духовні «цілини» нашого краю, є членом Волинської обласної громадської ради національного і духовного відродження, була вчителем християнської етики. Так що автора книги знає добре. Вона зазначила:
«Переконана, що саме Господь покликав Дмитра Корнелюка стати сівачем слова Божого на Волині, і він ним став та ось майже вже 35 років самовіддано служить Богу і Україні. Свідченням цього є унікальні книги і праці з питань запровадження духовної освіти у школах Волині.
Активну життєву позицію, невгамовність і бажання «летіти» вгору Дмитра Корнелюка, можна порівняти з Франковим закликом: «лупайте сю скалу, нехай ні жар, ні холод не спинить вас…!». І він це робив, робить і сьогодні без перепочинку, день-у-день як християнський письменник, мислитель, організатор, просвітитель, вчитель-наставник. Це він розбудив християнський дух у наших волинян, приспаних державним атеїзмом совєтів, кинув виклик тодішній комуністичній ідеології та її носіям – партократам-ортодоксам. І не тільки Волині, але й всієї України».
Виступ протоієрея Павла Кліщука із села Мерва Горохівського району був зустрінутий оплесками. Адже він одним із перших в 2019 році разом із своїми вірними перейшов у юрисдикцію ПЦУ і нині є активним просвітителем тих священників і віруючих, які сьогодні ще з москвою, а не з Києвом. Він, зокрема, сказав:
«Книга «За Україну, за її Волю!» знову і знову закликає до єдності, до спільного творення єдиної Автокефальної Помісної Церкви, як це визначено каноном і Томосом про автокефалію.
Переконаний, що церковна єдність та незалежність православних від впливу москви – невід’ємна складова досягнення Україною Перемоги у війні за свою волю і Незалежність. Тож слід діяти тепер, а не колись у майбутньому, брати відповідальність на себе, а не очікувати кроків від когось іншого.
Православна Церква України (ПЦУ) підтверджує свою відданість свободі совісті, яке включає невід’ємне право вірних та громад на самовизначення щодо юрисдикції.
Закликаю усіх тих, хто сьогодні ще не з Києвом, а з Москвою переглянути свій вибір на користь ПЦУ. В нашому колишньому Горохівському районі 36 парафій об’єднались з ПЦУ, а 13 парафій разом із священниками об’єднались з Києвом.
Любіть Україну, будьте патріотами, а не зрадниками, колаборантами. Україна чекає на вас! Саме книжка «За Україну, за її Волю!», кожним своїм рядком, кожним словом закликає до єднання. Адже кожен із нас — творець свого майбутнього, майбутнього своєї родини, сім’ї, України. І це майбутнє починається вже сьогодні. Тому подбаємо про те, які слова, які сторінки кожен із нас впише у велику і славну історію країни, міста, села, своєї родини.
Отож, Дмитро Пилипович вартий доземного поклону не тільки волинян, а й України. А звання «Почесний громадянин Ковельщини» — цілком заслужене. Переконаний, він достойний і державних нагород. Надіюся, до цього долучаться місцеві та обласні правителі».
ххх
Виступ Анатолія Александрука, протоієрея, настоятеля Свято-Дмитріївського храму м. Ковеля, декана Свято-Дмитріївського округу ПЦУ був зустрітий з великим інтересом: «Знаю Дмитра Пилиповича, коли він очолював управління освіти м. Ковеля, а я працював інспектором шкіл відділу освіти Ковельського району.
Дмитро Корнелюк – людина великої енергії, мужнього характеру, неспокійної душі.
Але, насамперед, це — людина віруюча. Він є живим прикладом, носієм високих християнських чеснот. Свідченням цього є його книги й активна громадська діяльність як просвітителя, як сівача Слова Божого.
Дмитро Корнелюк одним із перших став пропагувати ідею створення Єдиної Православної Української Церкви на шпальтах періодичних видань та у своїх книгах. Згадаємо його праці: «Духовне небо Волині», «Наша віра, наша правда», «Вогонь дерзання», «Сівачі Слова Божого», «Росіяни – москалі на чужій землі», «Рускім міром нас «бомблять» і Москва, і Київ, «Нікакой разніци».
А в книзі «За Україну, за її Волю» автор на весь голос каже: «Незалежній державі – незалежну Церкву».
Автор сам переконаний і намагається переконати тих, хто сьогодні ще не з Києвом, а з москвою, що церковне єдність та унезалежнення православних від впливу москви – невід’ємна складова досягнення Україною Перемоги у нинішній війні за Україну, її волю і Незалежність. Він чітко московську церкву називає ворогом України, «п’ятою колоною», «агентом кремля в рясах». Він тут правий. Адже книга не має надуманих фактів, а лише достовірну, щиру і святу правду, яка базується тільки на документах і свідченнях очевидців, без будь-яких художніх «прикрас», хоча саме по собі єднання не станеться. Тут без великої роз’яснювальної роботи священників і світських пропагандистів не обійдеться.
Враховуючи особливе значення церковних питань для безпеки України, автор звертається до державної та місцевої влади, до громадянського суспільства із закликом долучитися до цієї справи. Хай це стане пріоритетом держави і суспільства!
Отож, пропоную в найближчий час провести форум «Щоб були всі ОДНО» (Ів. 17:21), куди запросити священників і вірних ПЦУ та УПЦ. І місцева влада має допомогти у цьому.
А Дмитру Пилиповичу дякую за книгу, за активну життєву позицію! Адже ця книга, саме його життя — то батьківський заповіт нам, духовенству, освітянам, батькам, владі, всім тим, хто сам став патріотом, і цю чесноту хоче в інших розбудити. Адже любов до Бога, до рідної землі, до свого народу, до рідної мови є найсвятішою».
ххх
Цю думку підтримали священник, настоятель храму із с. Білина Василь Фурман та настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці протоієрей Василь Мичко. Ведучий Андрій Броїло запевнив, що спільно такий захід ближчим часом буде проведений.
З великим інтересом присутні вислухали виступ Понікарчука Анатолія Мироновича, директора ТОВ «Волинь-Кальвіс», який, зокрема, сказав:
«Стан розділення не є нормальним для Церкви. Господь перед своїм хресним стражданням благав в молитві Отця Небесного про нас, що складають його Церкву: «Щоб були всі одно».
Ці слова частіше треба нагадувати московським священникам і їх вірним. Адже саме вони цю заповідь не зберегли.
А Дмитру Корнелюку за книжку дякую. Вірю, що праця допоможе багатьом знайти ту стежину, яка приведе до Києва, і багатьох зробить патріотами».
У своєму виступі Лілія Єгорова, очільниця «Союзу Українок» Ковельщини, приєдналась до думки тих, хто декларував просвітництво серед людей, які поки що з москвою, а не з Києвом. В нас є аргументи, щоб їх переконати. Це – книга Дмитра Корнелюка «За Україну, за її Волю!». Ця книга – то дійсно скарб й не тільки для Волині, а для всієї України. Це – дороговказ виходу з темряви».
Ористлава Сидорчук нагородила Дмитра Корнелюка Подякою такого змісту:
«Всеукраїнська громадська організація Союз Українок висловлює вдячність пану Дмитру Корнелюку. З великою людською пошаною й громадянським поцінуванням складаємо Вам найщирішу подяку за безкомпромісну національну позицію, збереження української історії, вагомий внесок в розвиток духовного життя України.
Зичимо Вам міцного здоров’я на многії літа в вільній України!
Вами гордиться Україна!
Голова ВГО «Союз Українок» Ористлава Сидорчук.
Голова Ковельської районної ради В’ячеслав Шворак вручив Дмитру Корнелюку посвідчення про присвоєння йому звання «Почесного громадянина Ковельщини» і нагрудну медаль.
Наш кор.
НА СВІТЛИНАХ: під час презентації книги Дмитра Корнелюка «За Україну, за її Волю!».
Фото з архіву
КЗ «Ковельська публічна бібліотека»
та районної ради.
Незалежній державі – незалежну Церкву
Серед численних злободенних завдань, які нині стоять перед Україною і Церквою, найпріоритетніше – єднання українського люду навколо ПЦУ. Адже без цього говорити про завершальний процес побудови і збереження Української держави – передчасно. Свідченням цього є широкомасштабна війна росії проти України, де російська церква в арсеналі зброї кремля проти України посіла одне з найважливіших місць.
Корнелюка до сьогодні не знала, читала його окремі книги. Але переконалась, що він – надзвичайно яскрава постать: це – філософ, культуролог, релігієзнавець, краєзнавець, педагог, але, насамперед, – віруюча людина, православний християнин. Його великі знання, глибока віра й стали фундаментом для написання високодуховних книг, одну з яких «За Україну, за її Волю!» автор виніс сьогодні на суд читача. Я познайомилась з книгою, і хочу без перебільшення сказати: це — мудра книга, яка виходить думкою за межі Волині. 
Автор сам переконаний і намагається переконати тих, хто сьогодні ще не з Києвом, а з москвою, що церковне єдність та унезалежнення православних від впливу москви – невід’ємна складова досягнення Україною Перемоги у нинішній війні за Україну, її волю і Незалежність. Він чітко московську церкву називає ворогом України, «п’ятою колоною», «агентом кремля в рясах». Він тут правий. Адже книга не має надуманих фактів, а лише достовірну, щиру і святу правду, яка базується тільки на документах і свідченнях очевидців, без будь-яких художніх «прикрас», хоча саме по собі єднання не станеться. Тут без великої роз’яснювальної роботи священників і світських пропагандистів не обійдеться.
Залишити коментар