Мить подарованого щастя
За посередництвом газети “Вісті Ковельщини” хочу висловити щиру, сердечну вдячність керівництву ВСП “Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету” в особі директора, кандидата технічних наук, доцента Тетяни Селівончик, заступника директора по виховній роботі Олени Шульган за належну організацію і проведення 22 вересня ц. р. заходу — моєї зустрічі з педколективом і студентами навчального закладу.
Щиро вдячний завідувачу бібліотеки коледжу Нелі Михайлівні, яка уже сорок років працює у цій скарбниці духовності, за прекрасну підготовку зали, наявність творів — поряд з творами відомих письменників — твори авторів Ковельщини, автора цих рядків, примірниками газети “Вісті Ковельщини”.
Дякую активним учасникам, студенткам Софії Горайчук, Аріані Силищук, Катерині Броїло за емоційно-душевні читання моїх творів, Катерині Куліковській — за прекрасне виконання пісні “Непереможна Україна”.
Я з радістю презентував коледжу примірники своїх книг і відчуваю велике задоволення від того, що мої твори, мов вода у річках, влелися у море духовності — бібліотеку.
Настане час — мене не буде,
Я не сумую, плачучи,
Бо твори ці оцінять люди —
За Вами слово, читачі.
Щире спасибі — усім, хто був присутній на зустрічі, за теплий дружний прийом, за доброзичливі, щирі усмішки, за розуміння і сприйняття всього, мною сказаного. Хоч ми були у полоні часу, обмежені ним, але використали його з духовним піднесенням, підтвердженням чого стали бурхливі оплески присутніх і вдячні відгуки. Ось деякі з них:
“Дякуємо організаторам зустрічі за мить подарованого щастя. Так вузько в часі, і так широко в почуттях. Як метеор у небі в темну ніч. Спасибі.
Ніна Тихонівна”.
Краще й не скажеш. Дякую! Дякую Ніні Тихонівні за крилатий вислів, який я взяв як заголовок до свого листа-подяки.
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ.
За посередництвом газети “Вісті Ковельщини” хочу висловити щиру, сердечну вдячність керівництву ВСП “Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету” в особі директора, кандидата технічних наук, доцента Тетяни Селівончик, заступника директора по виховній роботі Олени Шульган за належну організацію і проведення 22 вересня ц. р. заходу — моєї зустрічі з педколективом і студентами навчального закладу.
Щиро вдячний завідувачу бібліотеки коледжу Нелі Михайлівні, яка уже сорок років працює у цій скарбниці духовності, за прекрасну підготовку зали, наявність творів — поряд з творами відомих письменників — твори авторів Ковельщини, автора цих рядків, примірниками газети “Вісті Ковельщини”.
Дякую активним учасникам, студенткам Софії Горайчук, Аріані Силищук, Катерині Броїло за емоційно-душевні читання моїх творів, Катерині Куліковській — за прекрасне виконання пісні “Непереможна Україна”.
Я з радістю презентував коледжу примірники своїх книг і відчуваю велике задоволення від того, що мої твори, мов вода у річках, влелися у море духовності — бібліотеку.
Настане час — мене не буде,
Я не сумую, плачучи,
Бо твори ці оцінять люди —
За Вами слово, читачі.
Щире спасибі — усім, хто був присутній на зустрічі, за теплий дружний прийом, за доброзичливі, щирі усмішки, за розуміння і сприйняття всього, мною сказаного. Хоч ми були у полоні часу, обмежені ним, але використали його з духовним піднесенням, підтвердженням чого стали бурхливі оплески присутніх і вдячні відгуки. Ось деякі з них:
“Дякуємо організаторам зустрічі за мить подарованого щастя. Так вузько в часі, і так широко в почуттях. Як метеор у небі в темну ніч. Спасибі.
Ніна Тихонівна”.
Краще й не скажеш. Дякую! Дякую Ніні Тихонівні за крилатий вислів, який я взяв як заголовок до свого листа-подяки.
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ.
Залишити коментар