Повідомлення в номер / Свято, яке нас об’єднало

Свято,  яке  нас  об’єднало
Нещодавно в актовій залі Ковельської ради ветеранів відбулося урочисте відкриття нового академічного навчального року в Університеті ІІІ віку.
До нас на свято прибули слухачі Університету ІІІ віку, тобто ветерани нашої ветеранської організації і ветерани міста, запрошені гості – представники міської влади і окремі мешканці міста.
Свято розпочали ведучі Світлана Іванівна Смітюх – ректор Університету ІІІ віку і Тетяна Володимирівна Курбай, працівник  терцентру по роботі  із пенсіонерами.
Ангеліна Іванівна Філіпчук – член президії ради ветеранів, заступник голови клубу "Вікторія" – емоційно прочитала патріотичний вірш про Україну,  наших героїв-захисників.
Порадувала і навіть довела до сліз присутніх в залі пісня про батьків, яку виконав жіночий дует.
Від міської влади на свято завітала Наталія Дмитрівна Маленицька, заступниця мера міста, яка завжди присутня на наших заходах, підтримує, ветеранів, у багатьох питаннях. Вона щиро привітала присутніх в залі із святом, поінформувала про події на фронті, побажала всім здоров'я і миру.
Із вітаннями та  найкращими побажаннями виступила Софія Анатоліївна  Сагаль, начальник соцслужби м. Ковеля, засновник Університету ІІІ віку (першого в Україні), якому виповнилось 17 років.
Порадувала своїм оптимістичним виступом наша  гостя із Луцька Галина Пилипівна Микитюк, голова обласної ради профспілки працівників соцслужби. Вона навіть запросила нас, ветеранів, записуватись в профспілку. 
Як завжди, із сердечними, теплими словами звернулась   Діана Володимирівна Возна, директор  терцентру по роботі з ветеранами і пенсіонерами. Вона вселила в наші душі віру і надію на краще майбутнє після перемоги над рашистами.
Куратор реабілітації та оздоровлення пенсіонерів, депутат міської ради   Олена Миколаївна Клімашевська, крім святкового вітання, оголосила про початок роботи басейну для слухачів Університету ІІІ віку за кошти міського бюджету. 
Людмила Севастянівна Стахорська, куратор медичного факультету Університету ІІІ віку, в своєму виступі акцентувала увагу на аматорському ветеранському театрі "Осіннє золото", високо оцінюючи талановиту  гру самодіяльних артистів. Її виступи завжди емоційні, змістовні, цікаві і неповторні.
Я, як голова ради ветеранів, як куратор мистецького факультету Університету ІІІ віку, теж  привітала  присутніх із святом й підготувала   святковий подарунок – виставу "Наталка-Полтавка" за мотивами однойменної п'єси-опери І. Котляревського. Прекрасно зіграли свої ролі актори нашого чудового аматорського ветеранського театру "Осіннє золото".
Першими на імпровізовану сцену вийшли артисти аматорського ветеранського театру "Осіннє золото"   Михайло Вольський в ролі Виборного і Сергій Данилюк в ролі Возного. Михайло Вольський –ветеран театру, дуже закоханий в нього, як закохані у цього чоловіка  всі глядачі. Гра пана Михайла – це щось надзвичайне. Навіть пісню "Ой, під вишнею, під черешнею" він не просто співав, а переконливо відтворив образ діда в пісні.
Сергій Данилюк недавно в нашому театрі, але теж серйозно ставиться до виконання своїх ролей у виставах. Він сам собі підібрав костюм і зіграв Возного "теє то, як його" непогано.  
Роль Наталки-Полтавки, яку раніше грала прима нашого театру Валентина Вавринюк (на жаль, пішла від нас до Бога назавжди), цього разу  виконала нова артистка Людмила Володимирівна Лойко. Вона на репетиціях дуже переживала, але на сцені була просто чудова, майстерно співала своїм майже оперним голосом "Віють вітри, віють буйні". Глядачі оцінили талановиту гру Людмили Володимирівни, підтримували  її бурхливими оплесками і вигуками: "Біс!".
Серйозною, строгою, заразом чуйною, доброю  мамою для Наталки була Терпелиха, роль якої зіграла  Олександра Балюк. Вона в нашому театрі давно, і дуже гарно виконує всі головні ролі в інших виставах. 
"Один собі живу, як билинка в полі", – досить емоційно промовляв цю фразу Миколи артист театру Павло  Рабко, який грав роль Миколи у виставі. Глядачам душевно розповів про свою бурлацьку долю, а також заспівав своїм дзвінким срібним голосом пісню "Там, де Ятрань круто в'ється".
Павло Рабко – наймолодший в театрі. Всі свої ролі виконує із великою любов'ю,  інтонаціями голосу і рухами підкреслює значимість того, про що говорить, достукується своєю грою до сердець глядачів.
Під пісню "Сонце низенько, вечір близенько" на сцену із зали вийшов артист театру Віктор Оксенюк в ролі Петра. В кожну пісню він вкладає стільки  тепла, ніжності, а в роль – стільки душі і таланту, що зала на мить завмирає, і глядачі переносяться із страшного нашого сьогодення в далеке минуле, коли на українській землі жив і творив Іван Котляревський. Віктор Оксенюк уже давно в нашому театрі, і всі свої ролі грає переконливо  та бездоганно.
Чотирьох дівчат у виставі "Наталка-Полтавка" представили   артистки нашого театру: Галина Шадура – солістка ансамблю театру, Віра Чосік, яка грає головні ролі в "Кайдашевій сім'ї", "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "Фараони", Валентина Протас, Ніна Колісніченко. Роль двох хлопців у виставі зіграли артисти   Роман Швед, який давно в нашому театрі й талановито грає свої ролі, а також Юрій Коренев. Дві акторки Віра Семеній і Раїса Вальчук прихворіли й не брали участі у виставі. Обидві вони – надзвичайно талановиті і завжди майстерно відтворюють образи й характери головних героїнь в інших виступах на сцені. 
Артистам і ансамблю акомпанував  на баяні наш маестро, незмінний музикант Юрій Мержвинський. Він за свою віртуозну гру не потребує грошей, тому  що любить музику, театр, нас, артистів, бо багато років з нами. Ми йому відповідаємо взаємністю, навіть не уявляючи  без Юрія Миколайовича життя в театрі. 
…За вікном – непривітна дощова осінь, попереду чекає всіх українців холодна зима із страшними нюансами воєнного часу, але це нас не лякає.
Ми живемо зараз: грає музика, звучать мелодійні українські пісні, артисти-аматори своєю грою глядачам приносять радість, розганяють смуток, всім в залі тепло і затишно – свято вдалося.
Ми, люди, поважного віку, вдячні міській владі, терцентру, артистам театру "Осіннє золото" і всім, всім, хто брав активну участь у підготовці та проведенні свята!
Марія БАТРАЧЕНКО, голова Ковельської міської ради ветеранів війни і праці, куратор мистецького факультету Університету
 ІІІ віку.
l
НА СВІТЛИНАХ: під час урочистого відкриття нового навчального року в Університеті ІІІ віку.
Фото з архіву автора.

Свято, яке нас об’єднало

Порадувала своїм оптимістичним виступом наша  гостя із Луцька Галина Пилипівна Микитюк, голова обласної ради профспілки працівників соцслужби. Вона навіть запросила нас, ветеранів, записуватись в профспілку. 

Першими на імпровізовану сцену вийшли артисти аматорського ветеранського театру "Осіннє золото"   Михайло Вольський в ролі Виборного і Сергій Данилюк в ролі Возного. Михайло Вольський –ветеран театру, дуже закоханий в нього, як закохані у цього чоловіка  всі глядачі.Гра пана Михайла – це щось надзвичайне. Навіть пісню "Ой, під вишнею, під черешнею" він не просто співав, а переконливо відтворив образ діда в пісні.

Під пісню "Сонце низенько, вечір близенько" на сцену із зали вийшов артист театру Віктор Оксенюк в ролі Петра. В кожну пісню він вкладає стільки  тепла, ніжності, а в роль – стільки душі і таланту, що зала на мить завмирає, і глядачі переносяться із страшного нашого сьогодення в далеке минуле, коли на українській землі жив і творив Іван Котляревський. Віктор Оксенюк уже давно в нашому театрі, і всі свої ролі грає переконливо  та бездоганно.