Біографічна довідка: народилася 12 лютого 1975 року в с. Млинів Рівненської області. 1998 року закінчила Тернопільську державну академію ім. І. Я. Горбачевського за спеціальністю «Лікувальна справа».
У 2015 році захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата медичних наук із спеціальності «Педіатрія». З 1999 року працювала на різних посадах в закладах охорони здоров’я на Рівненщині і на Волині. З лютого 2018 року — директор Ковельського фахового медичного коледжу.
Депутат Ковельської міської ради восьмого скликання від політичної партії «За майбутнє».
ххх
— Олено Григорівно! Два роки тому, 25 жовтня, Ви були обрані депутатом Ковельської міської ради. Що спонукало Вас, керівника авторитетного і відомого в Україні медичного закладу, балотуватися кандидатом у депутати місцевого «парламенту»?
— На початку передвиборної кампанії мені запропонували приєднатися до політичної сили “За майбутнє” та взяти участь у місцевих виборах. На посаду міського голови від цієї партії балотувався Ігор Чайка. Знаю його, як освіченого, відповідального, сумлінного, чесного ковельчанина. Сподівалася, що моя життєва позиція, знання, професійний досвід та робота в команді Ігоря Леонтійовича стануть в нагоді жителям громади.
— Як би Ви оцінили діяльність себе особисто і колег по раді впродовж двох років? Адже депутатом, наскільки нам відомо, Ви стали вперше. Чи було важко? Які проблеми вдалося розв’язати?
— Найперше хочу відзначити єдність представників усіх фракцій Ковельської міської ради, адже, незважаючи на приналежність до різних політичних сил, ми спільно і злагоджено приймаємо рішення, працюємо на благо нашої громади.
Діяльність депутата оцінюється по тих рішеннях, які він приймає. Часто доводиться спілкуватися з виборцями, особливо в години прийому, вникати в питання, які їх турбують. Щодо особистих звернень, то зазвичай це прохання про виділення коштів на лікування та реабілітацію осіб, які потрапили в складні життєві обставини.
Разом з депутатами Петром Оксентюком та Юрієм Рудем зверталися до міського голови щодо ремонту доріг у мікрорайоні Ковеля-2. Протягом минулого року кілька вулиць облаштували білощебеневим покриттям, яке є значно дешевшим, ніж асфальтне, за якістю не поступається йому. Тому аналогічний ремонт продовжили і цьогоріч. Сподіваємося, що зможемо реалізувати його у наступні роки, а дорогами у цьому мікрорайоні буде комфортно рухатися і водіям, і пішоходам.
Нещодавно зі свого депутатського фонду виділила 5 тисяч гривень на придбання безкаркасних меблів для наймолодших відвідувачів нашої бібліотеки для дітей. Впевнена, що, вмостившись на такі крісла, юним читачам буде зручніше і приємніше читати та підбирати собі нові книжки.
Цікавим став досвід роботи у складі топонімічної комісії. Жителі нашої громади взяли активну участь у громадському обговоренні щодо перейменування вулиць, звертались особисто, вносили пропозиції. Для наших виборців важливо, щоб вулиці були названі на честь громадських діячів, воїнів, науковців, культурних діячів - земляків.
— Ви — член фракції «За майбутнє», секретар постійної депутатської комісії з питань планування, бюджету і фінансів. Розкажіть, будь ласка, над якими головними питаннями працювали і працюють члени фракції? Наскільки результативна робота комісії, до складу якої входите? Адже проблеми фінансів і бюджету — це, образно кажучи, «серцевина» діяльності будь-якого органу місцевого самоврядування.
— Карантинні вимоги щодо Covid-19, а особливо воєнний стан у нашій державі, наклали відбиток на роботу Ковельської міської ради протягом останніх двох років. Адже обмежується можливість реалізації певних проєктів: облаштування привокзальної площі, парку Лесі Українки та інше. Та все ж у нашій громаді продовжуються роботи з благоустрою прибудинкових територій, поточний ремонт доріг, виділяються кошти на модернізацію обладнання комунальних закладів, озеленення міста.
Члени фракції – це відомі ковельчани, розумні, відповідальні депутати з багаторічним стажем роботи у різних сферах. Головні питання, над якими ми працюємо, – це забезпечення фінансових, матеріально-технічних, гуманітарних, соціальних потреб виборців. Авторитет наших депутатів, їх професійний та політичний досвід сприяють продуктивній та конструктивній роботі фракції, профільних комісій та й всієї ради, що дозволяє досягати успіхів у вирішенні питань громади.
— Депутатам Ковельської міської ради доводиться працювати в умовах російсько-української війни. Що це значить для Вас особисто? Наскільки успішно, на Ваш погляд, рада працює у час, коли вирішується доля Української держави, підтримки вимагають Збройні Сили України?
— Питання, які вимагають підтримки Збройних Сил України, вирішуються радою оперативно та згуртовано. Перше сесійне засідання в умовах воєнного стану відбулося в перший день повномасштабної війни, 24 лютого. І на цьому засіданні були присутні всі депутати, окрім Володимира Шпіки, який з того дня вже служив у ЗСУ. Це говорить про високу свідомість, громадянську позицію і відповідальність усіх депутатів. Ми одноголосно приймаємо рішення щодо підтримки української армії, нашої територіальної оборони, фінансової допомоги сім’ям загиблих у війні.
Велика увага приділяється безпеці жителів нашої громади, зокрема облаштуванню укриттів. Це болюче питання не лише для жителів ковельської громади, а й для всіх українців, адже захисні споруди протягом десятиліть облаштовувалися в нас формально. Завдяки злагодженій, оперативній роботі місцевих депутатів, виконкому, підрядників на даний момент укриття, які відповідають вимогам ДСНС, функціонують у восьми школах з тринадцяти та у восьми садочках з чотирнадцяти. Роботи щодо облаштування таких приміщень у комунальних закладах тривають.
— Воєнний стан, безперечно, позначився на навчально-виховному процесі у Ковельському фаховому медичному коледжі. Які нові форми і методи роботи із студентами з’явилися? Чи беруть участь викладачі і вихованці навчального закладу у волонтерському русі? Як координуєте роботу з органами влади та громадськими, релігійними організаціями?
— Звичайно, воєнний стан позначився на роботі всіх закладів та установ. Ніхто не був готовий працювати в умовах війни. Але, маючи досвід дистанційного навчання в умовах карантину, ми продовжили надавати освітні послуги он-лайн після двотижневих канікул на початку війни. В очному форматі наші випускники змогли пройти переддипломну практику на базах лікувально-профілактичних закладів області. Влітку ми облаштували два укриття на 250 осіб, які відповідають вимогам ДСНС. Тому новий навчальний рік розпочали у змішаному форматі.
Перші та другі курси у вересні навчалися очно, треті і четверті – дистанційно. У жовтні – навпаки. Дистанційне навчання забезпечується у хмарному середовищі LCloud.
Безумовно, працівники і студенти коледжу долучилися до волонтерського руху. У перші дні війни колеги перерахували на рахунок ЗСУ 15 тис. грн., ще до початку війни наші викладачі Андрій Борщ та Олександр Бондарук разом зі студентами проводили тренінги з надання домедичної допомоги учням та працівникам закладів освіти, працівникам мережі ресторанів «Classic», для священнослужителів Свято-Благовіщенського деканату ПЦУ м. Ковеля. Особливо актуальні ці тренінги стали після початку війни. Тому зараз навчання відновили у ліцеях міста.
Роботу коледжу, який є комунальною власністю Волинської обласної ради, координуємо також із міською та районною владою. Зокрема, на початку війни ми долучилися до забезпечення тероборонівців на блокпостах засобами для надання першої медичної допомоги (турнікети, джгути, перев’язувальний матеріал, медикаменти). Багато викладачів та студентів співпрацювали з громадськими організаціями. Наша студентка Софія Сахарчук нагороджена грамотою громадської організації «Велика ідея» за активну волонтерську діяльність.
На території коледжу є капличка Св. Луки, де служать молебні декан Свято-Благовіщенського округу протоієрей Василь Мичко та протоієрей Михайло Левочко. Багато наших працівників та студентів є прихожанами Свято-Благовіщенського собору, активно долучаються до збору коштів на потреби ЗСУ.
— Ковель став одним з важливих центрів Волині прийому переселенців із окупованих територій України. Чи були залучені до цієї роботи студенти, викладачі, дирекція коледжу?
— Працівники та студенти коледжу активно долучалися до прийому внутрішньо переміщених осіб у Ковель. Протягом березня-квітня наші студенти цілодобово чергували на залізничному вокзалі. Вони роздавали переселенцям продукти харчування та воду, надавали необхідну інформацію щодо розселення, домедичну допомогу. Також влітку до нашого коледжу вступило четверо внутрішньо переміщених осіб з Харківської та Запорізької областей, а у квітні одна студентка перевелася на навчання з Маріуполя.
Ці здобувачі освіти потребують особливої уваги щодо адаптації до нових умов навчання та проживання. У нашому закладі освіти немає гуртожитку, тому ми не змогли надати свої приміщення для проживання переселенцям.
— Декілька слів про Ваші плани на майбутнє як депутата і керівника коледжу.
— Лютий 2022 року змінив плани всіх українців. Тепер ми мріємо лише про нашу ПЕРЕМОГУ. А своїми справами кожен на робочому місці наближаємо її.
— Ви — жінка, мати двох дітей, представниця найгуманнішої професії на світі. Яка ваша головна мрія? Чого б хотіли побажати на завершення нашої розмови своїм виборцям, читачам газети?
— Мрію, щоб з Перемогою якнайшвидше повернулися наші воїни в рідні домівки. Зокрема, і четверо наших колег: Юрій Дричик, Олександр Бондарук, Богдан Дмитрук, Юрій Пойда.
Бажаю всім міцного здоров’я та непохитної віри у нашу ПЕРЕМОГУ.
— Дякую за інтерв’ю.
Розмову вела Галина ЦЮРА.
Залишити коментар