Борімося і вірмо!Мій дорогий читачу, надіюсь співвітчизнику-українцю! Днями оприлюднено інформацію про затримання зрадника, який корегував ворожі обстріли київської телевежі та Меморіалу "Бабин Яр". Ця поодинока акція зради – ганебна і зневажлива не тільки до Батьківщини, але й свого роду. Вона не претендує на прощення та помилування.
Та поряд зі мною і пліч-о-пліч з народом, є інші коректувальники, які патріотичним словом, з любов'ю та гідністю корегують стан наших, доведених до відчаю, душ. Це – рідні "Вісті Ковельщини", вся журналістська родина редакції. Толерантно, переконливо, різнобарвно, без перепочинку сіють у наше духовне поле правду про життя і війну, вселяють надію на наше щасливе майбуття.
Тішуся, що в цю тривожну годину російсько-української війни – газета з нами, на передовій інформфронту. Ця невелика свічечка у темну годину мороку й агресії для ковельчан стала ясним променем світла, що вказує шлях до перемоги, згуртовує та заспокоює.
Не секрет, що дехто не вірить в перемогу України. Шановні й дорогі! Ми вже перемогли! Ми на весь світ показали наш незборний дух, силу і хоробрість, а разом з тим – нечувано зцементовану єдність.
Нехай сьогодні (не дай, Боже) ми спіткнемося, то все-одно завтра знову засіяє сонце Свободи. У Всевишнього свій календар для великих і малих народів. Будьмо терпеливі, мудрі і гідні звання українця. Пам'ятаймо: втрати наші не марні, і головне гасло часу: "Борімося і вірмо".
Хижа зграя вискалює зуби.
Війна! Із Сходу й Заходу війна.
"Раби, коріться – ми вас любим.
Ще українська кров не випита до дна".
Гуркочуть танки. Вибухи. Гармати.
Зруйновані оселі. Зранена земля.
В чорній хустині – Україна-мати.
Кремля вампіри! У вас душі нема!
І що з того, що я римую слово,
Гукаю, заклинаю до Миру й Волі?
Для них мої слова – лише полова,
Орда без почуттів не відчуває болю.
Безсонні ночі. Душевний біль лютує.
Скажи, ну що на цій Землі не так?
У темноті до Бога помолюся всує.
А за вікном стріляють: "Тах-тіх. Тіх-тах!".
Іде смертельний бій. Бій за Свободу.
В ім'я життя. В ім'я майбутніх поколінь.
Це не останній бій… Незламний мій народе,
Борися й вір, і возсіяє мирна неба синь!
Анатолій СЕМЕНЮК,
Ковельський міський голова 1991–1998 р.р.,
Почесний громадянин м. Ковеля.
Залишити коментар