Тернистий шлях до читача
Скажу відверто: ще ніколи передплатна кампанія не була настільки важкою і непередбачуваною, як цьогоріч. Кривава війна, яку розв’язав кремлівський карлик проти України, енергетична, фінансова й економічна кризи, що з кожним днем загострюються, зниження матеріального рівня життя більшості населення аж ніяк не сприяють роботі редакційних колективів, популяризації друкованих медіа. Запитання: «Кому сьогодні потрібні газети?» все частіше звучать в розмовах і дискусіях.
Однак, як засвідчує аналіз ходу передплати-2023, газети, в тому числі «Вісті Ковельщини», людям потрібні. Можливо, інтерес до них не такий великий, як у минулі роки, однак бажання читати і дописувати до періодичних видань у наших земляків не зникло. В цьому ми переконалися, коли нещодавно разом із працівниками Голобського відділення поштового зв’язку провели тут День передплатника.
Приміщення, де розміщене одне з найбільших на Ковельщині відділень, зустріло нас затишком, теплом і комфортом. Адже за сприяння дирекції Волинської дирекції «Укрпошти», особисто її очільника Івана Люсака тут нещодавно провели ремонт, створили гарні умови для роботи поштовиків. Щоправда, трохи дошкуляла відсутність електроосвітлення, але то не вплинуло на загальний перебіг акції – бажаючі передплатити «Вісті Ковельщини» були. Серед них – мешканці селища, ветерани праці, листоноші, які виконували прохання тих, хто не зміг сам прийти в силу різних причин. Завітала й заступник селищного голови Наталія Борисюк, котра передплатила мамі і собі декілька видань, в тому числі й «міськрайонку».
Приємно було зустрітися із дописувачем газети, ветераном педагогічної праці Лідією Гарлінською. ЇЇ дописи часто друкує наше видання, а патріотична проукраїнська позиція Лідії Володимирівни відома не тільки голобчанам.
До речі, великою мірою саме завдяки наполегливості й ініціативі пані Лідії, які вона продемонструвала у надрукованому декілька місяців тому листі на шпальтах «Вістей Ковельщини», вдалося зберегти колектив поштових працівників, поліпшити умови їх праці. Голос ветерана почув і вже згадуваний Іван Люсак, і керівник ковельських зв’язківців Лариса Філіпчук. Велика їм подяка за це!
На День передплатника завітала завідуюча Голобською бібліотекою Валентина Мельничук, яка повідомила, що завдяки селищному голові Сергію Гарбаруку, депутатам ради «міськрайонку» передплатили всім бібліотекам, які працюють у населених пунктах громади. А ще пані Валентина подякувала редакції «Вістей Ковельщини» за бібліотечки творів місцевих авторів, які були вручені згаданим бібліотекам як переможцям конкурсу «Передплатіть і виграйте!» за підсумками передплатної кампанії 2022 року.
Випала нагода поспілкувалися з ветераном праці Лідією Коренгою, яка багато років життя віддала сільськогосподарському виробництву. Вона у свій час була постійним дописувачем «міськрайонки», друкували тут цікаві й пізнавальні статті. Пані Лідія з ноткою ностальгії згадує часи, коли, як вона каже, у сільських спеціалістів, керівників господарств було більше відповідальності за доручену справу, бажання постійно йти вперед і добиватися кращих результатів.
Серед відвідувачів відділення у той день були й люди, котрі висловили побажання і навіть критичні зауваження на адресу журналістів, з приводу чого довелося давати їм відповіді й роз’яснення. Зрозуміло, що не все задовольняє окремих читачів і самих журналістів в газеті. Однак реальність така, що нині редакція фактично перебуває у самостійному «плаванні», газета роздержавлена і передана у власність трудового колективу ТзОВ «Вісті Ковельщини». Отож, на прожиття мусимо заробляти самостійно, не особливо сподіваючись на підтримку центральної, обласної чи районної влади, економити у великому і малому, публікувати рекламу й оголошення.
Прикро, але факт: в умовах загострення не тільки воєнного, а й інформаційного протистояння з державою-агресором, мої колеги працюють всього три рази на тиждень, випускають газету зменшеним обсягом, отримують мізерну платню, яку не завжди вчасно отримують. Дошкуляють перебої в електропостачанні, інші негаразди.
І все-таки «Вісті Ковельщини» регулярно виходять щочетверга, несуть нашим землякам важливу й актуальну інформацію в той час, як нерідко мешканці Ковельщини позбавлені можливості дивитися телебачення, слухати радіо, користуватися інтернетом чи мобільним зв’язком.
День передплатника у Голобах дав свій результат: газету передплатило майже 20 чоловік. Показник, звичайно, скромний, але дякуємо й за це. Всім, хто долучився до акції «Передплата – 2023», отримали скромні сувеніри від редакції. Вручили їх і працівникам поштового відділення.
Багато допомагла в організації заходу голова районної ветеранської організації Валентина Січкар, яка є постійним дописувачем «Вістей Ковельщини», активним її пропагандистом, за що – щире «спасибі»! Разом із пані Валентиною відвідали вдома ветеранів Марію Федорівну Янко і Галину Артемівну Грицюк. Перша багато років поспіль працювала в системі споживчої кооперації, очолювала селищну раду ветеранів, співала в хорі «Червона калина». Нині 88-річна жінка трохи прихворіла, і нею опікується донька, котра мешкає в Луцьку.
Пані Галина – вчитель-ветеран з Голоб, дуже активний читач багатьох видань, в тому числі й «Вістей Ковельщини», сама займається літературною творчістю, розрахованою і на дітей, і на дорослих. Обидві жіночки зустріли нас трохи не обіймали, поділилися своїми радощами і печалями.
Важко передати словами почуття, які відчули під час зустрічей з цими умудреними життям, чесними і благородними голобчанками! Вони випромінювали таке душевне тепло, щирість і доброту, що на мить забулися негаразди теперішнього життя, болі та прикрощі, завдані війною, що триває, проблеми, які турбують. Водночас і від Марії Федорівни, і від Галини Артемівни невидимим джерелом била така енергія, така сила волі, що подумалося: «Народ, в якого є такі люди, невмирущий. Він – безсмертний, як безсмертні його мова, віра, історія».
Тож, повернувшись з Голоб і продовжуючи роботу над черговим номером рідної мені й багатьом читачам газети, можу впевнено сказати: наша праця потрібна людям. Доки є газета, доти живе у серцях ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ. І це – те, заради чого варто жити й працювати нам, українським журналістам.
Микола Вельма.
НА СВІТЛИНАХ: миті зустрічей в Голобах.
Фото Валентини Січкар і
Сергія Данилюка.
Скажу відверто: ще ніколи передплатна кампанія не була настільки важкою і непередбачуваною, як цьогоріч. Кривава війна, яку розв’язав кремлівський карлик проти України, енергетична, фінансова й економічна кризи, що з кожним днем загострюються, зниження матеріального рівня життя більшості населення аж ніяк не сприяють роботі редакційних колективів, популяризації друкованих медіа. Запитання: «Кому сьогодні потрібні газети?» все частіше звучать в розмовах і дискусіях.
Однак, як засвідчує аналіз ходу передплати-2023, газети, в тому числі «Вісті Ковельщини», людям потрібні. Можливо, інтерес до них не такий великий, як у минулі роки, однак бажання читати і дописувати до періодичних видань у наших земляків не зникло. В цьому ми переконалися, коли нещодавно разом із працівниками Голобського відділення поштового зв’язку провели тут День передплатника.
Приміщення, де розміщене одне з найбільших на Ковельщині відділень, зустріло нас затишком, теплом і комфортом. Адже за сприяння дирекції Волинської дирекції «Укрпошти», особисто її очільника Івана Люсака тут нещодавно провели ремонт, створили гарні умови для роботи поштовиків. Щоправда, трохи дошкуляла відсутність електроосвітлення, але то не вплинуло на загальний перебіг акції – бажаючі передплатити «Вісті Ковельщини» були. Серед них – мешканці селища, ветерани праці, листоноші, які виконували прохання тих, хто не зміг сам прийти в силу різних причин. Завітала й заступник селищного голови Наталія Борисюк, котра передплатила мамі і собі декілька видань, в тому числі й «міськрайонку».
Приємно було зустрітися із дописувачем газети, ветераном педагогічної праці Лідією Гарлінською. ЇЇ дописи часто друкує наше видання, а патріотична проукраїнська позиція Лідії Володимирівни відома не тільки голобчанам.
До речі, великою мірою саме завдяки наполегливості й ініціативі пані Лідії, які вона продемонструвала у надрукованому декілька місяців тому листі на шпальтах «Вістей Ковельщини», вдалося зберегти колектив поштових
працівників, поліпшити умови їх праці. Голос ветерана почув і вже згадуваний Іван Люсак, і керівник ковельських зв’язківців Лариса Філіпчук. Велика їм подяка за це!
На День передплатника завітала завідуюча Голобською бібліотекою Валентина Мельничук, яка повідомила, що завдяки селищному голові Сергію Гарбаруку, депутатам ради «міськрайонку» передплатили всім бібліотекам, які працюють у населених пунктах громади. А ще пані Валентина подякувала редакції «Вістей Ковельщини» за бібліотечки творів місцевих авторів, які були вручені згаданим бібліотекам як переможцям конкурсу «Передплатіть і виграйте!» за підсумками передплатної кампанії 2022 року.
Випала нагода поспілкувалися з ветераном праці Лідією Коренгою, яка багато років життя віддала сільськогосподарському виробництву. Вона у свій час була постійним дописувачем «міськрайонки», друкували тут цікаві й пізнавальні статті. Пані Лідія з ноткою ностальгії згадує часи, коли, як вона каже, у сільських спеціалістів, керівників господарств було більше відповідальності за доручену справу, бажання постійно йти вперед і добиватися кращих результатів.
Серед відвідувачів відділення у той день були й люди, котрі висловили побажання і навіть критичні зауваження на адресу журналістів, з приводу чого довелося давати їм відповіді й роз’яснення. Зрозуміло, що не все задовольняє окремих читачів і самих журналістів в газеті. Однак реальність така, що нині редакція фактично перебуває у самостійному «плаванні», газета роздержавлена і передана у власність трудового колективу ТзОВ «Вісті Ковельщини». Отож, на прожиття мусимо заробляти самостійно, не особливо сподіваючись на підтримку центральної, обласної чи районної влади, економити у великому і малому, публікувати рекламу й оголошення.
Прикро, але факт: в умовах загострення не тільки воєнного, а й інформаційного протистояння з державою-агресором, мої колеги працюють всього три рази на тиждень, випускають газету зменшеним обсягом, отримують мізерну платню, яку не завжди вчасно отримують. Дошкуляють перебої в електропостачанні, інші негаразди.
І все-таки «Вісті Ковельщини» регулярно виходять щочетверга, несуть нашим землякам важливу й актуальну інформацію в той час, як нерідко мешканці Ковельщини позбавлені можливості дивитися телебачення, слухати радіо, користуватися інтернетом чи мобільним зв’язком.
День передплатника у Голобах дав свій результат: газету передплатило майже 20 чоловік. Показник, звичайно, скромний, але дякуємо й за це. Всім, хто долучився до акції «Передплата – 2023», отримали скромні сувеніри від редакції. Вручили їх і працівникам поштового відділення.
Багато допомагла в організації заходу голова районної ветеранської організації Валентина Січкар, яка є постійним дописувачем «Вістей Ковельщини», активним її пропагандистом, за що – щире «спасибі»! Разом із пані Валентиною відвідали вдома ветеранів Марію Федорівну Янко і Галину Артемівну Грицюк. Перша багато років поспіль працювала в системі споживчої кооперації, очолювала селищну раду ветеранів, співала в хорі «Червона калина». Нині 88-річна жінка трохи прихворіла, і нею опікується донька, котра мешкає в Луцьку.
Пані Галина – вчитель-ветеран з Голоб, дуже активний читач багатьох видань, в тому числі й «Вістей Ковельщини», сама займається літературною творчістю, розрахованою і на дітей, і на дорослих. Обидві жіночки зустріли нас трохи не обіймали, поділилися своїми радощами і печалями.
Важко передати словами почуття, які відчули під час зустрічей з цими умудреними життям, чесними і благородними голобчанками! Вони випромінювали таке душевне тепло, щирість і доброту, що на мить забулися негаразди теперішнього життя, болі та прикрощі, завдані війною, що триває, проблеми, які турбують. Водночас і від Марії Федорівни, і від Галини Артемівни невидимим джерелом била така енергія, така сила волі, що подумалося: «Народ, в якого є такі люди, невмирущий. Він – безсмертний, як безсмертні його мова, віра, історія».
Тож, повернувшись з Голоб і продовжуючи роботу над черговим номером рідної мені й багатьом читачам газети, можу впевнено сказати: наша праця потрібна людям. Доки є газета, доти живе у серцях ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ. І це – те, заради чого варто жити й працювати нам, українським журналістам.
Микола Вельма.
НА СВІТЛИНАХ: миті зустрічей в Голобах.
Фото Валентини Січкар і
Сергія Данилюка.
Залишити коментар