Мужності нам і стійкості!
В Україну прийшла зима. З морозами і глибокими снігами. Кожен із нас – у тривогах і турботах. Чи будуть тепло, світло, газ? Чи вистачить продовольства? Чи працюватимуть школи і дитсадки?
Але найбільше переживаємо за наших захисників, котрим нині пекельно важко. В окопах, бліндажах, під прицільним обстрілом біснуватих орків. «Тримайтеся, рідні!» – звертаємося подумки щоранку до них, просячи у молитвах Божого благословення і ласки героям.
Ворог розраховує на те, що зламає нас, зробить слухняними і покірними, примусить підняти догори руки і попросити пощади. Найголовніше при цьому для нього – посіяти серед українців паніку, зневіру, розпач. Тому й обстрілює мирні міста і села ракетами, нищить енергетичні об’єкти, підприємства критичної інфраструктури. Однак бажаної мети досягти не може.
Український народ, консолідувавшись і об’єднавшись, творить справжні дива. Збройні Сили нещадно б’ють хвалену московитську армію, вражають нас своїми мужністю і героїзмом. Активісти волонтерського руху ні на мить не припиняють свою діяльність, в тому числі й на Ковельщині. Залізничники, автомобілісти продовжують свою роботу. Безперебійно працюють енергетики, комунальники, підприємці. Мужньо переносять труднощі і негаразди лікарі, педагоги, працівники дошкільних установ, органів влади.
Так, нам складно і важко. Вибиває з робочого режиму відсутність звичайних для нас виробничих і побутових учнів. Але ми поступово призвичаюємось до надзвичайних ситуацій: організовуємо торгівлю продовольчими товарами в напівтемряві, забезпечуємо житлові будинки і офіси установ автономним електропостачанням і опаленням, організовуємо дозвілля наших дітей та онуків.
Легше стане не скоро. Але не забуваймо: після 22 грудня Сонце поверне на весну, дні поступово ставатимуть довшими, а ночі коротшими. Наші славні воїни продовжуватимуть громити ворога. Світ посилить воєнну і економічну підтримку України.
Отож, тримаймося! Мужності нам і стійкості! Перемога буде за нами! Мужності нам і стійкості!
Мужності та стійкості
В Україну прийшла зима. З морозами і глибокими снігами. Кожен із нас – у тривогах і турботах. Чи будуть тепло, світло, газ? Чи вистачить продовольства? Чи працюватимуть школи і дитсадки?
Але найбільше переживаємо за наших захисників, котрим нині пекельно важко. В окопах, бліндажах, під прицільним обстрілом біснуватих орків. «Тримайтеся, рідні!» – звертаємося подумки щоранку до них, просячи у молитвах Божого благословення і ласки героям.
Ворог розраховує на те, що зламає нас, зробить слухняними і покірними, примусить підняти догори руки і попросити пощади. Найголовніше при цьому для нього – посіяти серед українців паніку, зневіру, розпач. Тому й обстрілює мирні міста і села ракетами, нищить енергетичні об’єкти, підприємства критичної інфраструктури. Однак бажаної мети досягти не може.
Український народ, консолідувавшись і об’єднавшись, творить справжні дива. Збройні Сили нещадно б’ють хвалену московитську армію, вражають нас своїми мужністю і героїзмом. Активісти волонтерського руху ні на мить не припиняють свою діяльність, в тому числі й на Ковельщині. Залізничники, автомобілісти продовжують свою роботу. Безперебійно працюють енергетики, комунальники, підприємці. Мужньо переносять труднощі і негаразди лікарі, педагоги, працівники дошкільних установ, органів влади.
Так, нам складно і важко. Вибиває з робочого режиму відсутність звичайних для нас виробничих і побутових учнів. Але ми поступово призвичаюємось до надзвичайних ситуацій: організовуємо торгівлю продовольчими товарами в напівтемряві, забезпечуємо житлові будинки і офіси установ автономним електропостачанням і опаленням, організовуємо дозвілля наших дітей та онуків.
Легше стане не скоро. Але не забуваймо: після 22 грудня Сонце поверне на весну, дні поступово ставатимуть довшими, а ночі коротшими. Наші славні воїни продовжуватимуть громити ворога. Світ посилить воєнну і економічну підтримку України.
Отож, тримаймося! Мужності нам і стійкості! Перемога буде за нами!
Мужності та стійкості
Залишити коментар