Новий Рік-2023: святкувати чи ні?
Напередодні новорічних свят українці розділилися на два табори – одні виступають проти святкування під час війни, а інші вважають, що це необхідно. Українські психологи схиляються до того, що обидві точки зору мають право на життя – святкувати так само нормально, як і не святкувати.
Та все ж, збереження святкових традицій навіть у такий важкий час має позитивний вплив на людину.
Новий рік та Різдво можуть допомогти впоратися зі стресом та покращити настрій, при цьому святкування не обов’язково має бути гучним.
Про це розповіла педагог-психолог, сімейний консультант Марія Сичинська, дуже відома в мережі, як «Синичка», яка своїми відео зверненнями допомагає багатьом людям під час війни подолати складний період, підказує, як правильно спілкуватись з дітьми та рідними, як прожити цей час випробувань.
«Спершу треба розібратися, що для кого означає категорія «свято». Для когось – це, як колись, гучно, з салютами – але люди про це й не говорять. Простежується певний жаль в коментарях, шкода, що не буде свята, як колись. Та, здебільшого, для людей свято – це сімейні посиденьки та затишок, особливо, якщо є діти в сім’ях. Тобто святкування для деяких людей зміщується у більш сімейний спокійний тихий формат».
За її словами, цей ритуал потрібен, оскільки він є опорою для багатьох людей – не лише дітей, але й дорослих: «Це допомагає відчути, що ми живемо, ми живі, незважаючи ні на що. Плюс – це позитивні емоції. Нам треба підтримувати себе, дух, настрій для того, щоби бути налаштованими на Перемогу, чекати цієї Перемоги, підтримувати наших військових, донатити».
Експертка нагадала, що святкування не обов’язково має бути гучним. При цьому зробити свято яскравішим допоможе дотримання певних ритуалів.
«Це може бути тихе святкування, тиха радість, благоговіння – коли в серці спокійно, добре, вдячність за те, що ми зараз можемо зустріти цей Новий рік, вдячність ЗСУ. Наші стандартні ритуали, для кожного вони різні: для когось – ялинка, для когось – спекти печиво, для когось – покласти дітям під подушку подарунок», – пояснила пані Марія.
За її словами, не слід відмовлятися й від вручення подарунків близьким людям. При цьому зробити подарунок можна й власноруч.
«Зараз у багатьох скрутні часи, тому можна зробити подарунки своїми руками, бо ми обираємо пріоритетніше для нас – підтримати ЗСУ. Організувати якусь настільну гру за новорічним столом, де кожен буде діставати якийсь папірчик і читати, який день був найважчим (ми це знаємо), який найкращим, які висновки я зробив, якесь передбачення, побажання тощо. У тому числі і для дітей», – розповіла психолог.
Вона також закликала не залишати без подарунків дітей – навіть під приводом покарання. Такий вчинок може посилити стрес, який діти й так відчувають через війну.
«Дітям достатньо стресу. Нехай подарунки будуть просто за замовчуванням. Наші діти цього точно заслужили. Щоб потурбуватися про своїх дітей, важливо потурбуватися про себе, бути самому в більш-менш піднесемо стані, наскільки це можливо», – наголошує експерт.
На відміну від дітей, психологічний стан підлітків залежать не лише від настрою батьків, тому з підлітками варто більше говорити.
«Більше новорічних звичаїв, ритуалів, які були в минулі роки. Це для них серйозна опора. І якщо до війни підлітки були більш самостійні, за принципом «закрийте двері з того боку», то зараз вони можуть знову «проситися на ручки». І нам треба це робити. І голубити, підтримувати цей баланс. Тут – мама, вийди, а тут – мама, будь зі мною», – підсумувала експертка.
За словами ж психолога Марини Журбенко, моменти радості дають стимул боротися далі.
«Радість – одна з базових емоцій людини, і потреба в його відчутті у нас живе з народження. З якими б складними обставинами не зіткнулася людина з дитинства, радість – це те, що несвідомо штовхає його приймати ті рішення, які збережуть його життя. Так вже запрограмований наш мозок, він постійно потребує і шукає стимулів, і саме радість є найприємнішою і бажаною в отриманні емоцією», – зазначила експерт.
У свою чергу Катерина Клюшниченко зазначила, що не святкувати також нормально: «Зараз багато горя і болю навколо кожного з нас. Тому силою притягувати почуття свята не варто. Прислухайтеся до власних душевних потреб та проживіть цей період так, як зумієте. Коли в душі тривога, переживання і страждання – про яке тоді святкування може йти мова?».
х х х
Кажуть, рік, що минає, найкоротший в житті кожного українця: січень, лютий, війна…Тож як провести його та зустріти Новий 2023 – вибір за вами. Я ж пригадую, як навесні ми всі думали садити чи не садити, обробляти поля чи сидіти тривожним в очікуванні чогось страшно невідомого… Та і посадили, і урожай зібрали, і консервацій, як завжди (ба навіть більше, як зазвичай) зробили.
Так з тривогою, молитвою і вірою пройшов майже рік у щоденних клопотах. Усі свята як державні, так і релігійні у часі війни набули для нас особливої символічності. Тож вірю, що цей Новорічно-Різдвяний казковий період додасть українцям ще більшої впевненості у Перемозі.
Вірте і творіть добро, вірте в диво, шукайте опору та будьте нею для своїх близьких та дорогих серцю людей. Плануйте, мрійте, не здавайтесь! Ми боремося і нас не зламати! Як співала Джері Хейл: «Вони можуть розбомбити Щастя, Вони можуть розстріляти Мрію, Але вбити волю їм не вдасться! Кожен буде жати, що посіяв!
Не дозвольмо окупантам відняти у нас і це свято. Прикрасьте свій дім сосновими гілочками, шишками. Хай запах мандаринів занурить вас у дитинство, та подарує серцю спокій, затишок, а час проведений з близькими залишить найтепліші спогади у ці темні часи.
Підготувала
Аліна Романюк.
Новий Рік-2023: святкувати чи ні?
Напередодні новорічних свят українці розділилися на два табори – одні виступають проти святкування під час війни, а інші вважають, що це необхідно. Українські психологи схиляються до того, що обидві точки зору мають право на життя – святкувати так само нормально, як і не святкувати.
Та все ж, збереження святкових традицій навіть у такий важкий час має позитивний вплив на людину.
Новий рік та Різдво можуть допомогти впоратися зі стресом та покращити настрій, при цьому святкування не обов’язково має бути гучним.
Про це розповіла педагог-психолог, сімейний консультант Марія Сичинська, дуже відома в мережі, як «Синичка», яка своїми відео зверненнями допомагає багатьом людям під час війни подолати складний період, підказує, як правильно спілкуватись з дітьми та рідними, як прожити цей час випробувань.
«Спершу треба розібратися, що для кого означає категорія «свято». Для когось – це, як колись, гучно, з салютами – але люди про це й не говорять. Простежується певний жаль в коментарях, шкода, що не буде свята, як колись. Та, здебільшого, для людей свято – це сімейні посиденьки та затишок, особливо, якщо є діти в сім’ях. Тобто святкування для деяких людей зміщується у більш сімейний спокійний тихий формат».
За її словами, цей ритуал потрібен, оскільки він є опорою для багатьох людей – не лише дітей, але й дорослих: «Це допомагає відчути, що ми живемо, ми живі, незважаючи ні на що. Плюс – це позитивні емоції. Нам треба підтримувати себе, дух, настрій для того, щоби бути налаштованими на Перемогу, чекати цієї Перемоги, підтримувати наших військових, донатити».
Експертка нагадала, що святкування не обов’язково має бути гучним. При цьому зробити свято яскравішим допоможе дотримання певних ритуалів.
«Це може бути тихе святкування, тиха радість, благоговіння – коли в серці спокійно, добре, вдячність за те, що ми зараз можемо зустріти цей Новий рік, вдячність ЗСУ. Наші стандартні ритуали, для кожного вони різні: для когось – ялинка, для когось – спекти печиво, для когось – покласти дітям під подушку подарунок», – пояснила пані Марія.
За її словами, не слід відмовлятися й від вручення подарунків близьким людям. При цьому зробити подарунок можна й власноруч.
«Зараз у багатьох скрутні часи, тому можна зробити подарунки своїми руками, бо ми обираємо пріоритетніше для нас – підтримати ЗСУ. Організувати якусь настільну гру за новорічним столом, де кожен буде діставати якийсь папірчик і читати, який день був найважчим (ми це знаємо), який найкращим, які висновки я зробив, якесь передбачення, побажання тощо. У тому числі і для дітей», – розповіла психолог.
Вона також закликала не залишати без подарунків дітей – навіть під приводом покарання. Такий вчинок може посилити стрес, який діти й так відчувають через війну.
«Дітям достатньо стресу. Нехай подарунки будуть просто за замовчуванням. Наші діти цього точно заслужили. Щоб потурбуватися про своїх дітей, важливо потурбуватися про себе, бути самому в більш-менш піднесемо стані, наскільки це можливо», – наголошує експерт.
На відміну від дітей, психологічний стан підлітків залежать не лише від настрою батьків, тому з підлітками варто більше говорити.
«Більше новорічних звичаїв, ритуалів, які були в минулі роки. Це для них серйозна опора. І якщо до війни підлітки були більш самостійні, за принципом «закрийте двері з того боку», то зараз вони можуть знову «проситися на ручки». І нам треба це робити. І голубити, підтримувати цей баланс. Тут – мама, вийди, а тут – мама, будь зі мною», – підсумувала експертка.
За словами ж психолога Марини Журбенко, моменти радості дають стимул боротися далі.
«Радість – одна з базових емоцій людини, і потреба в його відчутті у нас живе з народження. З якими б складними обставинами не зіткнулася людина з дитинства, радість – це те, що несвідомо штовхає його приймати ті рішення, які збережуть його життя. Так вже запрограмований наш мозок, він постійно потребує і шукає стимулів, і саме радість є найприємнішою і бажаною в отриманні емоцією», – зазначила експерт.
У свою чергу Катерина Клюшниченко зазначила, що не святкувати також нормально: «Зараз багато горя і болю навколо кожного з нас. Тому силою притягувати почуття свята не варто. Прислухайтеся до власних душевних потреб та проживіть цей період так, як зумієте. Коли в душі тривога, переживання і страждання – про яке тоді святкування може йти мова?».
х х х
Кажуть, рік, що минає, найкоротший в житті кожного українця: січень, лютий, війна…Тож як провести його та зустріти Новий 2023 – вибір за вами. Я ж пригадую, як навесні ми всі думали садити чи не садити, обробляти поля чи сидіти тривожним в очікуванні чогось страшно невідомого… Та і посадили, і урожай зібрали, і консервацій, як завжди (ба навіть більше, як зазвичай) зробили.
Так з тривогою, молитвою і вірою пройшов майже рік у щоденних клопотах. Усі свята як державні, так і релігійні у часі війни набули для нас особливої символічності. Тож вірю, що цей Новорічно-Різдвяний казковий період додасть українцям ще більшої впевненості у Перемозі.
Вірте і творіть добро, вірте в диво, шукайте опору та будьте нею для своїх близьких та дорогих серцю людей. Плануйте, мрійте, не здавайтесь! Ми боремося і нас не зламати! Як співала Джері Хейл: «Вони можуть розбомбити Щастя, Вони можуть розстріляти Мрію, Але вбити волю їм не вдасться! Кожен буде жати, що посіяв!
Не дозвольмо окупантам відняти у нас і це свято. Прикрасьте свій дім сосновими гілочками, шишками. Хай запах мандаринів занурить вас у дитинство, та подарує серцю спокій, затишок, а час проведений з близькими залишить найтепліші спогади у ці темні часи.
Підготувала Аліна Романюк.
Залишити коментар