Різдво й війна
Попри війну, українські постанці святкували Різдво. І дух зимових свят відтворювали у листівках, які розповсюджували і серед населення, і за кордоном.
Для вояків ОУН-УПА Різдво завжди асоціювалося з надією на національне відродження рідного краю, здобуття Україною державної незалежності.
У своїх колядках повстанці сповіщали не тільки про народження Ісуса, а й мріяли про визволення України від окупантів.
Під час Другої світової війни та боротьби УПА проти радянської влади різдвяні колядки набули нових сенсів: в них висвітлювали героїчну історію українського народу, яку ми, сучасники, не маємо права забути.
На мелодію "Нова радість стала" повстанці створили декілька колядок боротьби та спротиву. Тексти двох із них "На столі, на сіні" та "Сумний Святий Вечір" написав поет-підпільник Михайло Дяченко-"Боєслав". Популярною також була повстанська колядка "Над полями України пташечка літала".
У підпіллі було дуже важко створити якісні вітальні листівки. Їх часто друкували на друкарських машинках, прикрашаючи узорами із комбінацій літер, або нескладним малюнком та вітальним текстом. Виконувались вони двома-трьома кольорами. Краще виглядали листівки, видрукувані на циклостилі або методом штампування.
Іноді якийсь повстанець із художнім хистом малював їх на папері та розфарбовував аквареллю. Це вимагало наявності фарб, що було рідкістю у підпіллі, та, елементарного, – часу. Таку листівку можна було зробити хіба що перебуваючи у криївці. Але українських повстанців це не зупиняло: Різдво має прийти до кожного!
l
З 1946 року вітальні листівки повстанців виготовлялися і завдяки закордонному представництву ОУН-УПА – Української Головної Визвольної Ради (підпільного парламенту воюючої України) в Німеччині у містах Регенсбург, Зальцбург, Новий Ульм га Мюнхен.
Листівки були вже якісними, розфарбованими і надрукованими поліграфічним методом на цупкому папері. Розповсюджували їх переважно по різних країнах за кордоном та серед діаспори, щоб тримати українське питання відкритим для світу.
Які сенси зображали повстанці на листівках?
На різдвяних листівках кінця 1940-их років зображені воїни УПА: з Ангелом, різдвяною зіркою Вертепу або на фоні яскравої падаючої зірки. Також є листівки з гуцулом, який з трембітою вітає народження Христа, при цьому на плечі у нього – гвинтівка. На всіх листівках напис "Христос Рождається!" або "З Різдвом Христовим!".
На листівках, випущених у 1950-их роках, воїни УПА переважно уже зображені з Вертепом або під час Святвечора в криївках. При цьому на усіх сюжетах із вечерею зображено упівця, який не бере участі в святковій трапезі, а чатує, щоб не дати захопити зненацька своїх побратимів.
l
І зараз ми проживаємо війну із тим самим ворогом. Нічого не змінилося. Старі сенси тепер стали зрозумілі кожному сучасному українцю.
Христя КІШИК."Над полями України пташечка літала"
Нова Радість Стала, яка не
бувала,
Над полями України
пташечка літала. 2 р.
Пташечка літала нам
звістку принесла,
Що Вкраїна не пропала,
Україна Вскресла. 2р.
На Різдво раненько
сніжок налітає,
Мати з дітьми із Сибіру
батька виглядає. 2р.
Діти ревно плачуть, де
наша родина,
На Сибірі висипана
висока могила. 2р.
Там у тій могилі батько
спочиває,
Шкода дітей, шкода неньки, кров ся проливає 2р.
А на небі зірка, ангели
літають,
А на землі від гарматів
гори ся здригають. 2р.
Не лиш від гарматів, а
лишей від мінів,
Бо вороги хочуть взяти від
нас Україну. 2р.
А на небі зірка, сонечком
сіяє,
А на землі наші браття
кров ся проливає. 2р.
Український тризуб,
українське поле,
Вже не буде в Україні ні
горів ніколи. 2 р.
А Пречиста Діво, глянь на
нас із неба
Та дай же нам ту свободу,
якої нам треба. 2р.
Щастя-здоров'я, многая
літ,
Шоби сти діждали від
тепер за рік.
Сумний Святий
Вечір-1
Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.
Сіла вечеряти
Мати з діточками,
Заки мала вечеряти,
Вмилася сльозами.
Сіли вечеряти,
Діти ся питають:
“Мамо, мамо, де наш
тато?
Чом не вечеряють?”.
“Батько наш далеко,
В дикому Сибіру,
Споминає Святий Вечір
І нашу славну Україну…”.
О, Ісусе милий,
Змилуйся нам нині,
Даруй волю, щастя й
долю.
Нашій неньці-Україні.Сумний Святий
Вечір-2
Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій Україні,
Плач на кожнім кроці.
Села руйнували,
По тюрмах саджали,
Так Московії катюги
Україну мордували.
В кайдани кували,
Щоб ми їх носили,
Люд невинний тисячами
Заганяли у могили.
Сіли до вечері
мати з діточками,
Замість мали вечеряти
Вмились дрібними
сльозами.
Заплакану матір
Діточки питають:
“Мамо, мамо де наш тато
З нами чом не
вечеряють?”.
“Тато наш далеко
В холоднім Сибіру,
Споминає Святий Вечір,
Українську нашу віру.
Споминає волю,
Переносить муки,
А його зболіле серце
Плаче від розлуки”.
Ісусе наш Боже,
Зглянься Ти над нами,
Дай побачити всіх рідних
За святковими столами.
А в боях померлих,
Наших всіх Героїв,
Прийми Боже
милосердний,
Жити вічно в Царстві
Твоїм.
Підготувала
Аліна РОМАНЮК.
Різдво й війна
Попри війну, українські постанці святкували Різдво. І дух зимових свят відтворювали у листівках, які розповсюджували і серед населення, і за кордоном.
Для вояків ОУН-УПА Різдво завжди асоціювалося з надією на національне відродження рідного краю, здобуття Україною державної незалежності.
У своїх колядках повстанці сповіщали не тільки про народження Ісуса, а й мріяли про визволення України від окупантів.
Під час Другої світової війни та боротьби УПА проти радянської влади різдвяні колядки набули нових сенсів: в них висвітлювали героїчну історію українського народу, яку ми, сучасники, не маємо права забути.
На мелодію "Нова радість стала" повстанці створили декілька колядок боротьби та спротиву. Тексти двох із них "На столі, на сіні" та "Сумний Святий Вечір" написав поет-підпільник Михайло Дяченко-"Боєслав". Популярною також була повстанська колядка "Над полями України пташечка літала".
У підпіллі було дуже важко створити якісні вітальні листівки. Їх часто друкували на друкарських машинках, прикрашаючи узорами із комбінацій літер, або нескладним малюнком та вітальним текстом. Виконувались вони двома-трьома кольорами. Краще виглядали листівки, видрукувані на циклостилі або методом штампування.
Іноді якийсь повстанець із художнім хистом малював їх на папері та розфарбовував аквареллю. Це вимагало наявності фарб, що було рідкістю у підпіллі, та, елементарного, – часу. Таку листівку можна було зробити хіба що перебуваючи у криївці. Але українських повстанців це не зупиняло: Різдво має прийти до кожного!
ххх
З 1946 року вітальні листівки повстанців виготовлялися і завдяки закордонному представництву ОУН-УПА – Української Головної Визвольної Ради (підпільного парламенту воюючої України) в Німеччині у містах Регенсбург, Зальцбург, Новий Ульм га Мюнхен.
Листівки були вже якісними, розфарбованими і надрукованими поліграфічним методом на цупкому папері. Розповсюджували їх переважно по різних країнах за кордоном та серед діаспори, щоб тримати українське питання відкритим для світу.
Які сенси зображали повстанці на листівках?
На різдвяних листівках кінця 1940-их років зображені воїни УПА: з Ангелом, різдвяною зіркою Вертепу або на фоні яскравої падаючої зірки. Також є листівки з гуцулом, який з трембітою вітає народження Христа, при цьому на плечі у нього – гвинтівка. На всіх листівках напис "Христос Рождається!" або "З Різдвом Христовим!".
На листівках, випущених у 1950-их роках, воїни УПА переважно уже зображені з Вертепом або під час Святвечора в криївках. При цьому на усіх сюжетах із вечерею зображено упівця, який не бере участі в святковій трапезі, а чатує, щоб не дати захопити зненацька своїх побратимів.
ххх
І зараз ми проживаємо війну із тим самим ворогом. Нічого не змінилося. Старі сенси тепер стали зрозумілі кожному сучасному українцю.
Христя КІШИК.
"Над полями України пташечка літала"
Нова Радість Стала, яка не бувала,
Над полями України пташечка літала. 2 р.
Пташечка літала нам звістку принесла,
Що Вкраїна не пропала, Україна Вскресла. 2р.
На Різдво раненько сніжок налітає,
Мати з дітьми із Сибіру батька виглядає. 2р.
Діти ревно плачуть, де наша родина,
На Сибірі висипана висока могила. 2р.
Там у тій могилі батько спочиваає
Шкода дітей, шкода неньки, кров ся проливає 2р.
А на небі зірка, ангели літають,
А на землі від гарматів гори ся здригають. 2р.
Не лиш від гарматів, а лишей від мінів,
Бо вороги хочуть взяти від нас Україну. 2р.
А на небі зірка, сонечком сіяє,
А на землі наші браття кров ся проливає. 2р.
Український тризуб, українське поле,
Вже не буде в Україні ні горів ніколи. 2 р.
А Пречиста Діво, глянь на нас із неба
Та дай же нам ту свободу, якої нам треба. 2р.
Щастя-здоров'я, многая літ,
Шоби сти діждали від тепер за рік.
Сумний Святий Вечір-1
Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.
Сіла вечеряти
Мати з діточками,
Заки мала вечеряти,
Вмилася сльозами.
Сіли вечеряти,
Діти ся питають:
“Мамо, мамо, де наш тато?
Чом не вечеряють?”.
“Батько наш далеко,
В дикому Сибіру,
Споминає Святий Вечір
І нашу славну Україну…”.
О, Ісусе милий,
Змилуйся нам нині,
Даруй волю, щастя й долю.
Нашій неньці-Україні.
Сумний Святий Вечір-2
Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій Україні,
Плач на кожнім кроці.
Села руйнували,
По тюрмах саджали,
Так Московії катюги
Україну мордували.
В кайдани кували,
Щоб ми їх носили,
Люд невинний тисячами
Заганяли у могили.
Сіли до вечері
мати з діточками,
Замість мали вечеряти
Вмились дрібними сльозами.
Заплакану матір
Діточки питають:
“Мамо, мамо де наш тато
З нами чом не вечеряють?”.
“Тато наш далеко
В холоднім Сибіру,
Споминає Святий Вечір,
Українську нашу віру.
Споминає волю,
Переносить муки,
А його зболіле серце
Плаче від розлуки”.
Ісусе наш Боже,
Зглянься Ти над нами,
Дай побачити всіх рідних
За святковими столами.
А в боях померлих,
Наших всіх Героїв,
Прийми Боже милосердний,
Жити вічно в Царстві Твоїм.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
Залишити коментар