Криза споживацького суспільства вже торкнулася всіх сфер нашого життя. Зовсім скоро ми відчуємо його буквально на “смак”, адже внаслідок продовольчої кризи людству загрожує голод найближчими роками. Якщо уважно простежити за економічною, геополітичною та кліматичною ситуацією у світі, це стає очевидним.
Є кілька основних причин наближення катастрофічної ситуації із продовольством у світі:
Перший фактор – це кліматичний порядок денний, метою якого є скорочення викидів CO2. Під цим прикриттям створюється ситуація скорочення кількості продуктів Землі. Наприклад, у Нідерландах ухвалили рішення про скорочення викидів азоту. І це спричинило зменшення обсягів виробництва сільського господарства.Адже Нідерланди – це другий за величиною постачальник продовольства у світі. Місцеві фермери опинилися у ситуації, коли їм економічно невигідно виробляти сільськогосподарську продукцію та вирощувати худобу. Або їх обтяжують високими кліматичними податками, або виділяють квоти на дозволені викиди.
Другий фактор – це розвиток дорогої "зеленої" енергетики та геополітичні рішення, що призвели до екстремального зростання цін на електроенергію та добрива. Фермери та підприємства сільськогосподарської галузі в Нідерландах практично не в змозі нести ці витрати. Їхня діяльність більше не рентабельна. Подібна ситуація спостерігається і в багатьох інших країнах.
Цього року ми ще не відчули наслідки цієї ситуації, тому що живемо за рахунок торішнього врожаю, але наступного обсягу врожаю не буде. Навіть цієї зими подекуди відчувається дефіцит звичних продуктів у магазинах через ціни на електроенергію. Адже вже збитково вирощувати продукти у теплицях та зберігати їх у холодильниках… Деякі основні продукти зникнуть. Швидше за все, це овочі, фрукти та м'ясо, виробляти які стане невигідно.
Людство стоїть на порозі тяжкої економічної кризи. Очевидно, що люди стануть ще біднішими, купівельний попит стрімко впаде вниз. Товарів вироблятиметься менше. Корпорації піднімуть ціни "до небес", адже їхня головна мета – прибуток. Уряди ряду країн не зможуть і не опікуватимуться голодуючими людьми. Додамо до цього кліматичні катаклізми, що частішають, стрімко знищуючи сільськогосподарські площі. Їжі просто не буде.
Але є інший сценарій розвитку ситуації – економіка Благотворчого суспільства. Нова стратегія дозволить вирішити продовольчі проблеми та впровадити нові технології, які забезпечать їжею всіх людей. Наприклад, вертикальні ферми.
У сьогоднішньому форматі суспільства вертикальні ферми є економічно невигідними. Вони вимагають великих фінансових вливань і, головне, багато енергії. Але вже в перехідному періоді до Благотворчого суспільства енергія стане безкоштовним ресурсом для кожної людини та всієї економіки, бо належатиме суспільству. У нас буде достатньо енергії для роботи і вертикальних ферм та інших передових технологій. Ми можемо створювати такі ферми навіть на тих теренах, де нічого не росте. Зокрема, пустелю Сахара можна перетворити на найродючіший район землі.
Звучить як фантастика? Але давайте розберемося. Продуктивність вертикальних ферм набагато вища за традиційні: урожай збирають не менше 10 разів на рік, на традиційних – лише двічі.
В даний час ми використовуємо для сільського господарства площу 50 млн. км2 по всьому світу: пасовища, посівні площі для вирощування культур для людей і кормів для худоби. Це – площа Австралії, Північної та Південної Америки, разом узятих. Для вертикальних ферм знадобиться площа всього 1 млн. км2, щоб виробити обсяг продукції, необхідний сьогодні.
У Благотворчому суспільстві буде єдина запланована економіка, яка дозволить оптимізувати перевезення продуктів та значно зменшити витрати на транспортування. Продукти харчування будуть доступні у будь-якій точці світу за однаковими цінами.
Голод чи ситість? Смерть чи життя у квітучому світі? Споживацьке рабство чи Благотворче суспільство? Перехід на новий формат життя людства можливий лише за згодою більшості. То що вибереш ти? Час вибору настав.
https://creativesociety.com/uk
Ольга БОРИСЮК.
Криза споживацького суспільства вже торкнулася всіх сфер нашого життя. Зовсім скоро ми відчуємо його буквально на “смак”, адже внаслідок продовольчої кризи людству загрожує голод найближчими роками. Якщо уважно простежити за економічною, геополітичною та кліматичною ситуацією у світі, це стає очевидним.
Є кілька основних причин наближення катастрофічної ситуації із продовольством у світі:
Перший фактор – це кліматичний порядок денний, метою якого є скорочення викидів CO2. Під цим прикриттям створюється ситуація скорочення кількості продуктів Землі. Наприклад, у Нідерландах ухвалили рішення про скорочення викидів азоту. І це спричинило зменшення обсягів виробництва сільського господарства.Адже Нідерланди – це другий за величиною постачальник продовольства у світі. Місцеві фермери опинилися у ситуації, коли їм економічно невигідно виробляти сільськогосподарську продукцію та вирощувати худобу. Або їх обтяжують високими кліматичними податками, або виділяють квоти на дозволені викиди.
Другий фактор – це розвиток дорогої "зеленої" енергетики та геополітичні рішення, що призвели до екстремального зростання цін на електроенергію та добрива. Фермери та підприємства сільськогосподарської галузі в Нідерландах практично не в змозі нести ці витрати. Їхня діяльність більше не рентабельна. Подібна ситуація спостерігається і в багатьох інших країнах.
Цього року ми ще не відчули наслідки цієї ситуації, тому що живемо за рахунок торішнього врожаю, але наступного обсягу врожаю не буде. Навіть цієї зими подекуди відчувається дефіцит звичних продуктів у магазинах через ціни на електроенергію. Адже вже збитково вирощувати продукти у теплицях та зберігати їх у холодильниках… Деякі основні продукти зникнуть. Швидше за все, це овочі, фрукти та м'ясо, виробляти які стане невигідно.
Людство стоїть на порозі тяжкої економічної кризи. Очевидно, що люди стануть ще біднішими, купівельний попит стрімко впаде вниз. Товарів вироблятиметься менше. Корпорації піднімуть ціни "до небес", адже їхня головна мета – прибуток. Уряди ряду країн не зможуть і не опікуватимуться голодуючими людьми. Додамо до цього кліматичні катаклізми, що частішають, стрімко знищуючи сільськогосподарські площі. Їжі просто не буде.
Але є інший сценарій розвитку ситуації – економіка Благотворчого суспільства. Нова стратегія дозволить вирішити продовольчі проблеми та впровадити нові технології, які забезпечать їжею всіх людей. Наприклад, вертикальні ферми.
У сьогоднішньому форматі суспільства вертикальні ферми є економічно невигідними. Вони вимагають великих фінансових вливань і, головне, багато енергії. Але вже в перехідному періоді до Благотворчого суспільства енергія стане безкоштовним ресурсом для кожної людини та всієї економіки, бо належатиме суспільству. У нас буде достатньо енергії для роботи і вертикальних ферм та інших передових технологій. Ми можемо створювати такі ферми навіть на тих теренах, де нічого не росте. Зокрема, пустелю Сахара можна перетворити на найродючіший район землі.
Звучить як фантастика? Але давайте розберемося. Продуктивність вертикальних ферм набагато вища за традиційні: урожай збирають не менше 10 разів на рік, на традиційних – лише двічі.
В даний час ми використовуємо для сільського господарства площу 50 млн. км2 по всьому світу: пасовища, посівні площі для вирощування культур для людей і кормів для худоби. Це – площа Австралії, Північної та Південної Америки, разом узятих. Для вертикальних ферм знадобиться площа всього 1 млн. км2, щоб виробити обсяг продукції, необхідний сьогодні.
У Благотворчому суспільстві буде єдина запланована економіка, яка дозволить оптимізувати перевезення продуктів та значно зменшити витрати на транспортування. Продукти харчування будуть доступні у будь-якій точці світу за однаковими цінами.
Голод чи ситість? Смерть чи життя у квітучому світі? Споживацьке рабство чи Благотворче суспільство? Перехід на новий формат життя людства можливий лише за згодою більшості. То що вибереш ти? Час вибору настав.
https://creativesociety.com/uk
Ольга БОРИСЮК.
Залишити коментар