Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / Диво української писанки

27.04.2023

пис фотоДиво української писанки

До Великодня Ковельський історичний музей презентував виставку, присвячену традиційній українській писанці «Писанковий дивосвіт».
Здавна волиняни святкують Великдень, вітаючи відродження Матері-природи, повернення Сонця на літо. Після запровадження християнства це свято пов’язують із  Воскресінням Ісуса Христа.
Однією з прадавніх великодніх традицій в Україні є виготовлення крашанок і писанок, орнаменти яких донесли до нас відгук уявлень наших пращурів  про природу, небо і землю.
 Писанка несе в собі високий заряд енергетики. ЇЇ потрібно писати лише в позитивному настрої та з добрими побажаннями. Виготовленню писанок в українській традиції  надавалось сакральне значення. Навіть у часи занепаду чи заборони національної культури не згасала свічечка генетичної пам’яті українців, які стійко дотримувались обрядовості.
За традицією, писанки розпочинали писати з другої половини Великоднього посту, але найчастіше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою.
Займалися цим переважно жінки, які щиро вірили у те,  що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього. Тому розписували яйця здебільшого. на самоті. Писанки також виготовляли у монастирях, де на них зображували релігійні сюжети.
Маючи таке глибоке коріння, волинська писанка у наш час отримала нове життя. Вона воскресла і заграла усіма барвами веселки завдяки зусиллям писанкарів, мистецтвознавців, популяризаторів народної культури. На мініатюрній писанці у символах-кодах – весь світ: небесні світила, навколишня природа в різні пори року, тварини і квіти, знаряддя праці і храми,  великодні натюрморти й українська національна символіка.
Нині волинська писанка – не лише символ свята, а й потужний, самодостатній напрямок декоративного мистецтва.
На виставці представлені писанки з фондової колекції музею. 
Великдень – це свято, яке дарує радість Воскресіння Христового і надію на краще. Попри нинішні виклики, Великдень ще й зміцнює нашу віру у Перемогу над силами зла.
Бажаємо усім українцям, які боронять нашу країну на фронті та в тилу, хто перебуває в окупації і чекає на ЗСУ та вірить у нашу Перемогу, світлого і мирного майбутнього!
Виставка працюватиме до кінця травня у дні роботи музею Приходьте до музею, щоб поринути в атмосферу весняного свята і гарного настрою!
Мирослава Мороз,
головний зберігач фондів Ковельського 
історичного музею.
До Великодня Ковельський історичний музей презентував виставку, присвячену традиційній українській писанці «Писанковий дивосвіт».
Здавна волиняни святкують Великдень, вітаючи відродження Матері-природи, повернення Сонця на літо. Після запровадження християнства це свято пов’язують із  Воскресінням Ісуса Христа.
Однією з прадавніх великодніх традицій в Україні є виготовлення крашанок і писанок, орнаменти яких донесли до нас відгук уявлень наших пращурів  про природу, небо і землю.
 Писанка несе в собі високий заряд енергетики. ЇЇ потрібно писати лише в позитивному настрої та з добрими побажаннями. Виготовленню писанок в українській традиції  надавалось сакральне значення. Навіть у часи занепаду чи заборони національної культури не згасала свічечка генетичної пам’яті українців, які стійко дотримувались обрядовості.
За традицією, писанки розпочинали писати з другої половини Великоднього посту, але найчастіше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою.
Займалися цим переважно жінки, які щиро вірили у те,  що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього. Тому розписували яйця здебільшого. на самоті. Писанки також виготовляли у монастирях, де на них зображували релігійні сюжети.
Маючи таке глибоке коріння, волинська писанка у наш час отримала нове життя. Вона воскресла і заграла усіма барвами веселки завдяки зусиллям писанкарів, мистецтвознавців, популяризаторів народної культури. На мініатюрній писанці у символах-кодах – весь світ: небесні світила, навколишня природа в різні пори року, тварини і квіти, знаряддя праці і храми,  великодні натюрморти й українська національна символіка.
Нині волинська писанка – не лише символ свята, а й потужний, самодостатній напрямок декоративного мистецтва.
На виставці представлені писанки з фондової колекції музею. 
Великдень – це свято, яке дарує радість Воскресіння Христового і надію на краще. Попри нинішні виклики, Великдень ще й зміцнює нашу віру у Перемогу над силами зла.
Бажаємо усім українцям, які боронять нашу країну на фронті та в тилу, хто перебуває в окупації і чекає на ЗСУ та вірить у нашу Перемогу, світлого і мирного майбутнього!
Виставка працюватиме до кінця травня у дні роботи музею Приходьте до музею, щоб поринути в атмосферу весняного свята і гарного настрою!
Мирослава Мороз, головний зберігач фондів Ковельського  історичного музею.

Залишити коментар

Ваш коментар з’явиться після перевірки модератором

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025