Слова, внесені у заголовок моїх нотаток, не нові, а навіть можна сказати, древні, як цей світ. Але сьогодні вони звучать по-особливому актуально. І не тільки тому, що війна, епідемії різних хвороб й природні катаклізми.
Проблема в тому, що останнім часом різко зросла кількість транспортних засобів, якими користуються люди. Навіть у порівняно невеликому Ковелі все менше тих, хто ходить пішки. А чого ходити, коли є «маршрутка», таксі, велосипеди, мопеди, самокати, мотоцикли та інші машини й механізми.
Всього цього автомотовелотранспорту хоч відбавляй, а вулиці й дороги залишилися такими, як були. Хіба що деякі відремонтували й впорядкували, але особливо не розширили, бо немає куди – місто не гумове. Та до того ж ще й у багатьох куточках міста почали ремонт і будівництво дорожнього покриття. Нині, щоб швидко дістатися кінцевого пункту призначення, треба добре подумати перш, ніж вирушати в дорогу.
Вранці і надвечір, у так звані години «пік», Ковель нагадує транспортний вулик. Особливо «жваво» на Володимирській, Незалежності, Міцкевича, Грушевського та ін.. Добре, що хоч рух регулюють світлофори, але й вони інколи не допомагають.
Ось і нещодавно на перехресті вулиць Грушевського і Міцкевича , де встановлено світлофори, трапилася чергова автотроща, яку бачите на світлині. Чому чергова, запитаєте? Бо вже важко сказати, скільки тут сталося зіткнень і таранів.
Ми достеменно не знаємо, хто винен у цій аварії. На те є компетентні органи, які дадуть свої висновки. Але хочемо нагадати і тим, хто за кермом – водіям, мотоциклістам, скутеристам, велосипедистам та іже з ними, й тим, хто ходить пішки, — будьте уважні й обачні. Тим більше, що на дворі – осінь, а там й зима завітає, отож умови руху надзвичайно ускладнюються, а іноді стають просто небезпечними. Особливо в темну пору доби, коли рано темніє і пізно світає.
В полі особливої уваги мають бути наші діти. Вони не завжди уважні й обережні, тому нагадуймо їм частіше про правила дорожнього руху, необхідністю суворо їх дотримуватися.
«Банальні істини, — скаже дехто. – Ми всі це знаємо».
Не заперечуємо: банальні і загальновідомі. Але не банальні травми і каліцтва людей, які стають жертвами автопригод.
Ви ж не хочете бути серед них? То пам’ятайте народну мудрість: тихіше їдеш — далі будеш.
Охрім СВИТКА.
Слова, внесені у заголовок моїх нотаток, не нові, а навіть можна сказати, древні, як цей світ. Але сьогодні вони звучать по-особливому актуально. І не тільки тому, що війна, епідемії різних хвороб й природні катаклізми.
Проблема в тому, що останнім часом різко зросла кількість транспортних засобів, якими користуються люди. Навіть у порівняно невеликому Ковелі все менше тих, хто ходить пішки. А чого ходити, коли є «маршрутка», таксі, велосипеди, мопеди, самокати, мотоцикли та інші машини й механізми.
Всього цього автомотовелотранспорту хоч відбавляй, а вулиці й дороги залишилися такими, як були. Хіба що деякі відремонтували й впорядкували, але особливо не розширили, бо немає куди – місто не гумове. Та до того ж ще й у багатьох куточках міста почали ремонт і будівництво дорожнього покриття. Нині, щоб швидко дістатися кінцевого пункту призначення, треба добре подумати перш, ніж вирушати в дорогу.
Вранці і надвечір, у так звані години «пік», Ковель нагадує транспортний вулик. Особливо «жваво» на Володимирській, Незалежності, Міцкевича, Грушевського та ін.. Добре, що хоч рух регулюють світлофори, але й вони інколи не допомагають.
Ось і нещодавно на перехресті вулиць Грушевського і Міцкевича , де встановлено світлофори, трапилася чергова автотроща, яку бачите на світлині. Чому чергова, запитаєте? Бо вже важко сказати, скільки тут сталося зіткнень і таранів.
Ми достеменно не знаємо, хто винен у цій аварії. На те є компетентні органи, які дадуть свої висновки. Але хочемо нагадати і тим, хто за кермом – водіям, мотоциклістам, скутеристам, велосипедистам та іже з ними, й тим, хто ходить пішки, — будьте уважні й обачні. Тим більше, що на дворі – осінь, а там й зима завітає, отож умови руху надзвичайно ускладнюються, а іноді стають просто небезпечними. Особливо в темну пору доби, коли рано темніє і пізно світає.
В полі особливої уваги мають бути наші діти. Вони не завжди уважні й обережні, тому нагадуймо їм частіше про правила дорожнього руху, необхідністю суворо їх дотримуватися.
«Банальні істини, — скаже дехто. – Ми всі це знаємо».
Не заперечуємо: банальні і загальновідомі. Але не банальні травми і каліцтва людей, які стають жертвами автопригод.
Ви ж не хочете бути серед них? То пам’ятайте народну мудрість: тихіше їдеш — далі будеш.
Охрім СВИТКА.
Слова, внесені у заголовок моїх нотаток, не нові, а навіть можна сказати, древні, як цей світ. Але сьогодні вони звучать по-особливому актуально. І не тільки тому, що війна, епідемії різних хвороб й природні катаклізми.
Залишити коментар