Ми запланували серію поїздок з однією із кращих вистав театру-студії “10 ряд 10 місце” – трагікомедією “Чужесранка” – окремими селами та містечками нашої громади. Насправді, плани були ще масштабнішими, але прикрі обставини сьогодення, на жаль, не завжди дозволяють здійснити заплановане.
Допрем’єрний показ вистави відбувся у квітні в Люблинці, а потім виставу двічі ставили на сцені у Ковелі. Тоді театру вдалося зібрати 69 тисяч гривень. Всі вони були передані на потреби військових – 45 тисяч батькам хлопців з “Вовчої зграї” на купівлю тепловізійного прицілу. А за 24 000 грн. придбано зарядну станцію Ecoflow на прохання командира роти вогневої підтримки Ковельського батальйону однієї з бригад Сил ТрО ЗСУ та передано на позиції.
Крім того, у травні актори театру зіграли виставу для військових та їхніх родин, до яких також радо приєднались бажаючі переглянути постановку жителі Смідина та Лукова.
А 28 жовтня з візиту до Ружина ми розпочали серію благодійних вистав. 4 листопада акторів вже зустрічали глядачі Доротища, Тойкута та Гішина. Ми надзвичайно вдячні всім глядачам, які знайшли час і можливість прийти чи приїхати на виставу – дякуємо вам від усього серця! Дякуємо за ваші сміх і сльози, за нестримні овації, за живе і атмосферне реагування та постійне “включення” у виставу – з перших її секунд і до поклону... Дякуємо за запрошення та теплий і щедрий прийом Ігорю Корнійчуку, Надії Франчук, Олені Місюрі, Андрію Броїло.
Дякуємо також за сприяння начальнику управління культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради Андрію Мигулі, начальнику управління освіти міськвиконкому Віктору Бичковському.
А 11 листопада, в суботу, відбувся заключний показ у Ковелі. І ми надзвичайно вдячні усім нашим глядачам за щедрі донати, щирі емоції і теплі слова, за ваші сльози й сміх, за ваші обійми і безперервний шквал аплодисментів – це все дуже надихає і окриляє та дає сили рухатись далі.
Дякуємо директору Народного дому “Просвіта” Михайлу Пірожику за сприяння в проведенні вистави та працівникам колективу за допомогу – зокрема, Лілії Літвін, Світлані Рябчук, Володимиру Головницькому, Олександру Олексюку, Анатолію Мельнику, Ірині Цехончук, Валентині Самсонік.
Велика вдячність – нашим незмінним «золотим рукам», що забезпечують світло та звук Світлані Федорук та Володимиру Федоруку. Також дякуємо Вадиму Влащуку за постійну підтримку, безвідмовність та професіоналізм – без вас ми вже й не уявляємо вистави.
Дякую авторці п’єси Iрині Феофановій – все ж сподіваємось на зустріч, бо вистава щира й трепетна і, вірю, ми ще повернемось до неї та зіграємо тут чи деінде...
Дякую усім своїм акторам, які йдуть зі мною і за мною, куди б я їх не покликала і не повела. Радію, що підтримують і допомагають й ті, хто наразі не задіяний у виставі, але не мислить без театру життя, тому теж завжди поруч. Дякую усім і кожному – ціную вас і люблю.
Рухаємось далі. Багато планів, цілей, нових ідей, але щоб їх втілювати, не вистачає поки здійснення одного великого бажання – Перемоги, проте не забуваємо, що одного бажання чи прагнення недостатньо, потрібно постійно і невтомно, усіма своїми силами і можливостями допомагати тим, хто виборює сьогодні для нас свободу і незалежність на полі бою, виборює для України саме право на життя. Стій за них, Господи, стій поруч з ними...
l
Народний аматорський експериментальний театр-студія “10 ряд 10 місце” висловлює щиру подяку усім, хто допомагав здійснити наш осінній театральний вояж з виставою “Чужесранка”, завдяки якому було зібрано 59 тисяч гривень – всі ці кошти ми передали батькам воїнів із взводу “Вовча зграя” 3-ї окремої штурмової бригади на нагальні потреби наших Героїв (окрема подяка і доземний уклін їм за передані з позицій безцінні подарунки).
Тримаємо стрій і робимо свій маленький внесок у Перемогу – тут і зараз!
Альона Малюга-Мельникова,
художній керівник та режисер-постановник Народного аматорського театру-студії
«10 ряд 10 місце».
Ми запланували серію поїздок з однією із кращих вистав театру-студії “10 ряд 10 місце” – трагікомедією “Чужесранка” – окремими селами та містечками нашої громади. Насправді, плани були ще масштабнішими, але прикрі обставини сьогодення, на жаль, не завжди дозволяють здійснити заплановане.
Допрем’єрний показ вистави відбувся у квітні в Люблинці, а потім виставу двічі ставили на сцені у Ковелі. Тоді театру вдалося зібрати 69 тисяч гривень. Всі вони були передані на потреби військових – 45 тисяч батькам хлопців з “Вовчої зграї” на купівлю тепловізійного прицілу. А за 24 000 грн. придбано зарядну станцію Ecoflow на прохання командира роти вогневої підтримки Ковельського батальйону однієї з бригад Сил ТрО ЗСУ та передано на позиції.
Крім того, у травні актори театру зіграли виставу для військових та їхніх родин, до яких також радо приєднались бажаючі переглянути постановку жителі Смідина та Лукова.
А 28 жовтня з візиту до Ружина ми розпочали серію благодійних вистав. 4 листопада акторів вже зустрічали глядачі Доротища, Тойкута та Гішина. Ми надзвичайно вдячні всім глядачам, які знайшли час і можливість прийти чи приїхати на виставу – дякуємо вам від усього серця! Дякуємо за ваші сміх і сльози, за нестримні овації, за живе і атмосферне реагування та постійне “включення” у виставу – з перших її секунд і до поклону... Дякуємо за запрошення та теплий і щедрий прийом Ігорю Корнійчуку, Надії Франчук, Олені Місюрі, Андрію Броїло.
Дякуємо також за сприяння начальнику управління культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради Андрію Мигулі, начальнику управління освіти міськвиконкому Віктору Бичковському.
А 11 листопада, в суботу, відбувся заключний показ у Ковелі. І ми надзвичайно вдячні усім нашим глядачам за щедрі донати, щирі емоції і теплі слова, за ваші сльози й сміх, за ваші обійми і безперервний шквал аплодисментів – це все дуже надихає і окриляє та дає сили рухатись далі.
Дякуємо директору Народного дому “Просвіта” Михайлу Пірожику за сприяння в проведенні вистави та працівникам колективу за допомогу – зокрема, Лілії Літвін, Світлані Рябчук, Володимиру Головницькому, Олександру Олексюку, Анатолію Мельнику, Ірині Цехончук, Валентині Самсонік.
Велика вдячність – нашим незмінним «золотим рукам», що забезпечують світло та звук Світлані Федорук та Володимиру Федоруку. Також дякуємо Вадиму Влащуку за постійну підтримку, безвідмовність та професіоналізм – без вас ми вже й не уявляємо вистави.
Дякую авторці п’єси Iрині Феофановій – все ж сподіваємось на зустріч, бо вистава щира й трепетна і, вірю, ми ще повернемось до неї та зіграємо тут чи деінде...
Дякую усім своїм акторам, які йдуть зі мною і за мною, куди б я їх не покликала і не повела. Радію, що підтримують і допомагають й ті, хто наразі не задіяний у виставі, але не мислить без театру життя, тому теж завжди поруч. Дякую усім і кожному – ціную вас і люблю.
Рухаємось далі. Багато планів, цілей, нових ідей, але щоб їх втілювати, не вистачає поки здійснення одного великого бажання – Перемоги, проте не забуваємо, що одного бажання чи прагнення недостатньо, потрібно постійно і невтомно, усіма своїми силами і можливостями допомагати тим, хто виборює сьогодні для нас свободу і незалежність на полі бою, виборює для України саме право на життя. Стій за них, Господи, стій поруч з ними...
ххх
Народний аматорський експериментальний театр-студія “10 ряд 10 місце” висловлює щиру подяку усім, хто допомагав здійснити наш осінній театральний вояж з виставою “Чужесранка”, завдяки якому було зібрано 59 тисяч гривень – всі ці кошти ми передали батькам воїнів із взводу “Вовча зграя” 3-ї окремої штурмової бригади на нагальні потреби наших Героїв (окрема подяка і доземний уклін їм за передані з позицій безцінні подарунки).
Тримаємо стрій і робимо свій маленький внесок у Перемогу – тут і зараз!
Альона Малюга-Мельникова, художній керівник та режисер-постановник Народного аматорського театру-студії «10 ряд 10 місце».
Залишити коментар