Ось і наближається одне з найбільш очікуваних свят у році – Різдво Христове. Діти радіють подарункам, дорослі – родинним зустрічам. Та, на жаль, не кожен український дім наповниться гомоном та сміхом, адже війна принесла на нашу землю багато страждань, випробувань та втрат найдорожчих людей.
Незважаючи на це та на спроби ворога знищити нашу культуру, українці свято бережуть багатовікові традиції. І в тилу, і на фронті – всі готуються зустрічати першу зірку, яка символізує народження Ісуса.
День напередодні Різдва – завжди особливий, адже йдуть останні приготування до Святої Вечері. До сходу першої зорі прийнято дотримуватись строгого посту та нічого не їсти, а також закінчити всі хатні справи.
Зі Святвечором пов’язаний обряд приготування куті, яку називають «багатою». За традицією, на столі цього вечора має бути 12 пісних страв. Зазвичай це: кутя, узвар, борщ, риба, гриби, вареники, картопля, голубці, горохові січеники, галушки, пироги, млинці.
Символіка страв
Головна страва кутя – символізує єднання з Богом, пшениця – життя і смерть, земний достаток і вічне життя. Мак – символ мучеництва, безневинно пролитої крові, а мед – чистоти і Божого слова.
Узвар із сухофруктів є символом народження нового життя. Вода в узварі – очищення душі й тіла.
Страви з капусти – простоту, а водночас міцність, єдність.
Риба є загальноприйнятим символом Христа (грецька абревіатура ІХТІОС, ім’я Ісуса, читається як «риба»).
Борщ – символ торжества, добра. Господиня готує його пісним із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних справ. Крім того, червоний борщ ще символізує кpoв вифлеємських дітей, вбuтuх за наказом Ірода.
Голубці. Символ цієї страви є уже в назві, а голуб – це Божа любов, Святий Дух, краса і сила.
Картопля – ситність, другий хліб.
Вареники – достаток.
Гриби – це дві природи Ісуса Христа: божественна (шапка) і земна (ніжка). Їх подають маринованими, соленими, вареними. Із засушених грибів на Святий Вечір готують підливу. Гриби так само ситні, калорійні, як і м’ясо, але пісні.
Страви з квасолі є символом здоров’я та довголіття, а ще – єдності роду. Добрим знаком під час збору врожаю, було те, що у стручку бобових багато зернят! Також вважають, що горох – це й «сльози» Божої Матері, які проливаються за наші гріхи.
Часник – символ здоров’я, очищення від гріхів та злої сили. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, як оберіг від нечистої сили, а потім з’їдають, щоб не боліли зуби.
Млинці символізують Сонце. До пісного різдвяного меню їх готують не на молоці, а на картопляному відварі або мінеральній воді. В якості начинки – риба, ікра, горох, мед, варення.
Пампушки – символ свята, радості, а також небесних святих, які повірили в Ісуса Христа та отримали вічне життя. Цю традиційну страву полюбляють дітки, тож для них готують солоденькі з начинками маку, вишень або повидла, для дорослих – із зеленню й часником.
Існує думка, що на Святвечір треба їсти ложками, щоб у домі був мир і злагода, не було ніяких непорозумінь у стосунках, які символізує виделка.
Святу вечерю обов’язково розпочинають молитвою. Запалюють Різдвяну свічку, що символізує пам’ять про душі предків й зірки, які з’явилися на небі, коли народився Христос. На вечерю збирається вся родина.
Прийнято, де б хто був, повертатися у цей час додому, щоб наступний рік був нерозлучним.
Атрибути Різдва
Дідух, як його називають за галицькою традицією, а на Волині – сніп, дід, сніп-дід, колядник, господар, Василь, снопик, снопок, Коляда. Сніп – це символ добробуту та родючості, затишку й тепла, вшанування предків та нерозривного зв’язку поколінь. Тож йому особливе місце – на покутті, під образами.
Перед Вечерею господар заносив у домівку солому і сіно. Це нагадувало про те, що Спаситель народився не в царських палатах, а в убогій стайні.
Різдвяний вінок. Його плетуть з гілок сосни, ялини, ялиці й прикрашають стрічками, дерев’яними фігурками. Підвішують над дверима чи кладуть на святковий стіл зі свічками, що символічно освітять шлях Господу.
Невід’ємним атрибутом є Різдвяна зірка (восьмикутна) – символ Бога, Сонця, світла.
Різдвяні дзвіночки – їх звук сповіщає про появу на світ Христа і допомагає розігнати злих духів.
Ну і все ж особливим Різдво стає, коли на порозі з’являються колядники. Вважається, що чим більше їх завітає, тим більше достатку матиме сім’я наступного року. Подяка колядникам є своєрідною милостинею, тож неодмінно пускайте їх до оселі.
Ранок Різдва починається зі слів «Христос Рождається!» і відповіддю «Славімо Його!». Люди поспішають до храму, об’єднуючись у спільній молитві, а згодом – за святковим столом (вже не пісним). І неважливо, щедро чи скромно ви накриєте стіл, головне – щоб за ним панував мир та злагода! Цінуйте час проведений з рідними, шануйте подвиг захисників і підтримуйте їх.
Нехай світло Різдвяної зірки наповнить серця теплом, стане світлом серед темряви, подарує надію та віру серед відчаю, любов серед ненависті, мир посеред тривог!
Різдвяні прикмети:
n Якщо у Святвечір випав сніг — рік буде багатий на добрі звістки, завиває завірюха — весна буде рання.
n На Різдво йде сніг — буде врожай озимини.
n У святковий день багато бурульок понад стріхою – вродить ярина, особливо ячмінь.
n На деревах рясний іній — буде врожай озимини.
n Якщо два тижні перед Різдвом рясний іній, то перед Петром буде на гречці рясний цвіт.
n Ясна Зоряна Різдвяна ніч – на багатий врожай ягід.
n Стоїть у цей день на вулиці міцний мороз — до спекотного літа.
n А ось відлига на Різдво — до весняних холодів.
Підготувала
Аліна РОМАНЮК.
Ось і наближається одне з найбільш очікуваних свят у році – Різдво Христове. Діти радіють подарункам, дорослі – родинним зустрічам. Та, на жаль, не кожен український дім наповниться гомоном та сміхом, адже війна принесла на нашу землю багато страждань, випробувань та втрат найдорожчих людей.
Незважаючи на це та на спроби ворога знищити нашу культуру, українці свято бережуть багатовікові традиції. І в тилу, і на фронті – всі готуються зустрічати першу зірку, яка символізує народження Ісуса.
День напередодні Різдва – завжди особливий, адже йдуть останні приготування до Святої Вечері. До сходу першої зорі прийнято дотримуватись строгого посту та нічого не їсти, а також закінчити всі хатні справи.
Зі Святвечором пов’язаний обряд приготування куті, яку називають «багатою». За традицією, на столі цього вечора має бути 12 пісних страв. Зазвичай це: кутя, узвар, борщ, риба, гриби, вареники, картопля, голубці, горохові січеники, галушки, пироги, млинці.
Символіка страв
Головна страва кутя – символізує єднання з Богом, пшениця – життя і смерть, земний достаток і вічне життя. Мак – символ мучеництва, безневинно пролитої крові, а мед – чистоти і Божого слова.
Узвар із сухофруктів є символом народження нового життя. Вода в узварі – очищення душі й тіла.
Страви з капусти – простоту, а водночас міцність, єдність.
Риба є загальноприйнятим символом Христа (грецька абревіатура ІХТІОС, ім’я Ісуса, читається як «риба»).
Борщ – символ торжества, добра. Господиня готує його пісним із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних справ. Крім того, червоний борщ ще символізує кpoв вифлеємських дітей, вбuтuх за наказом Ірода.
Голубці. Символ цієї страви є уже в назві, а голуб – це Божа любов, Святий Дух, краса і сила.
Картопля – ситність, другий хліб.
Вареники – достаток.
Гриби – це дві природи Ісуса Христа: божественна (шапка) і земна (ніжка). Їх подають маринованими, соленими, вареними. Із засушених грибів на Святий Вечір готують підливу. Гриби так само ситні, калорійні, як і м’ясо, але пісні.
Страви з квасолі є символом здоров’я та довголіття, а ще – єдності роду. Добрим знаком під час збору врожаю, було те, що у стручку бобових багато зернят! Також вважають, що горох – це й «сльози» Божої Матері, які проливаються за наші гріхи.
Часник – символ здоров’я, очищення від гріхів та злої сили. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, як оберіг від нечистої сили, а потім з’їдають, щоб не боліли зуби.
Млинці символізують Сонце. До пісного різдвяного меню їх готують не на молоці, а на картопляному відварі або мінеральній воді. В якості начинки – риба, ікра, горох, мед, варення.
Пампушки – символ свята, радості, а також небесних святих, які повірили в Ісуса Христа та отримали вічне життя. Цю традиційну страву полюбляють дітки, тож для них готують солоденькі з начинками маку, вишень або повидла, для дорослих – із зеленню й часником.
Існує думка, що на Святвечір треба їсти ложками, щоб у домі був мир і злагода, не було ніяких непорозумінь у стосунках, які символізує виделка.
Святу вечерю обов’язково розпочинають молитвою. Запалюють Різдвяну свічку, що символізує пам’ять про душі предків й зірки, які з’явилися на небі, коли народився Христос. На вечерю збирається вся родина.
Прийнято, де б хто був, повертатися у цей час додому, щоб наступний рік був нерозлучним.
Атрибути Різдва
Дідух, як його називають за галицькою традицією, а на Волині – сніп, дід, сніп-дід, колядник, господар, Василь, снопик, снопок, Коляда. Сніп – це символ добробуту та родючості, затишку й тепла, вшанування предків та нерозривного зв’язку поколінь. Тож йому особливе місце – на покутті, під образами.
Перед Вечерею господар заносив у домівку солому і сіно. Це нагадувало про те, що Спаситель народився не в царських палатах, а в убогій стайні.
Різдвяний вінок. Його плетуть з гілок сосни, ялини, ялиці й прикрашають стрічками, дерев’яними фігурками. Підвішують над дверима чи кладуть на святковий стіл зі свічками, що символічно освітять шлях Господу.
Невід’ємним атрибутом є Різдвяна зірка (восьмикутна) – символ Бога, Сонця, світла.
Різдвяні дзвіночки – їх звук сповіщає про появу на світ Христа і допомагає розігнати злих духів.
Ну і все ж особливим Різдво стає, коли на порозі з’являються колядники. Вважається, що чим більше їх завітає, тим більше достатку матиме сім’я наступного року. Подяка колядникам є своєрідною милостинею, тож неодмінно пускайте їх до оселі.
Ранок Різдва починається зі слів «Христос Рождається!» і відповіддю «Славімо Його!». Люди поспішають до храму, об’єднуючись у спільній молитві, а згодом – за святковим столом (вже не пісним). І неважливо, щедро чи скромно ви накриєте стіл, головне – щоб за ним панував мир та злагода! Цінуйте час проведений з рідними, шануйте подвиг захисників і підтримуйте їх.
Нехай світло Різдвяної зірки наповнить серця теплом, стане світлом серед темряви, подарує надію та віру серед відчаю, любов серед ненависті, мир посеред тривог!
Різдвяні прикмети:
- Якщо у Святвечір випав сніг — рік буде багатий на добрі звістки, завиває завірюха — весна буде рання.
- На Різдво йде сніг — буде врожай озимини.
- У святковий день багато бурульок понад стріхою – вродить ярина, особливо ячмінь.
- На деревах рясний іній — буде врожай озимини.
- Якщо два тижні перед Різдвом рясний іній, то перед Петром буде на гречці рясний цвіт.
- Ясна Зоряна Різдвяна ніч – на багатий врожай ягід.
- Стоїть у цей день на вулиці міцний мороз — до спекотного літа.
- А ось відлига на Різдво — до весняних холодів.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
Ось і наближається одне з найбільш очікуваних свят у році – Різдво Христове. Діти радіють подарункам, дорослі – родинним зустрічам. Та, на жаль, не кожен український дім наповниться гомоном та сміхом, адже війна принесла на нашу землю багато страждань, випробувань та втрат найдорожчих людей. 
Залишити коментар