Новина про те, що на місці археологічних пам'яток Галина Воля-1 та Семенова гора, яка знаходиться за півтора кілометра від селища Стара Вижівка, облаштують кар'єр для видобування піску, збурила місцеву громаду і викликала гнівні коментарі у соціальних мережах.
"Продали нас,
а не Семенову гору"
У громаді стало відомо, що 17 січня цього року через електронні торги продано спеціальний дозвіл на видобуток піску в урочищах Галина Воля-1 та Семенова гора на 20 років. Разом із надрами під загрозою знищення опинилися 160 гектарів лісових насаджень та унікальної флори, адже під майбутній піщаний кар'єр потрапила частина території зоологічного заказника "Смолярівський", що згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд" має перебувати під охороною держави.
Хто ж став щасливим власником безцінних природних й археологічних скарбів Старовижівщини? У протоколі електронного аукціону зазначено, що найвищу ціну – 4271000 гривень запропонувало ТзОВ "Сандекс", зареєстроване у Львові, створене лише у вересні минулого року із статутним капіталом усього 3 тисячі гривень.
"Не можна так лишати. На місцевому рівні продають пам'ятку природи", "Фірма –ширма. За нею стоїть хтось місцевий","Продали нас, а не Семенову гору", "Ми відвойовуємо Донецьк і Луганськ, а нас продають", "Компанія заснована аж… чотири місяці тому і вже "заробила" мільйони на купівлю", "Будуть відправляти пісок на склозаводи у Європу, там дуже рідкісний пісок", – так відреагували у соцмережі старовижівчани на новину, яка вразила всіх.
Як припускають люди, "Сандекс", швидше за все, – фірма-прокладка, а справжній вигодоздобувач поки що залишається в тіні. Ймовірно, на зручне місце для облаштування піщаного кар'єру вказав хтось із місцевих. Адже поруч із Семеновою горою пролягає дорога, добувати пісок можна просто екскаватором, а залізнична станція знаходиться за півтора кілометра.
Рідкісні пам'ятки минувшини
Ще у 1994 році на Семеновій горі працювала експедиція під керівництвом відомого волинського археолога, кандидата історичних наук Григорія Охріменка. В інтерв'ю тоді він розповів, що тут було поселення докерамічного неоліту приблизно V тис. до н.е. Про це свідчили знахідки: сокири, трапеції, скребки, наконечники стріл, пластини. Вдалося навіть розкопати одне із жител давніх людей. За словами науковця, Семенова гора – рідкісна пам'ятка, якої ні він, ні його столичні колеги ніде в Україні не бачили, і наголошував: тутешню територію ще потрібно ретельно досліджувати.
Семенова гора внесена до переліку культурних об'єктів Волинської області згідно із наказом управління культури і туризму облдержадміністрації від 29 червня 2009 року. Однак офіційного статусу як археологічної пам'ятки, яка б охоронялася державою, вона не має. Змінювали одне одного керівники колишнього Старовижівського району, а її дослідження так і залишилося у списку невиконаних обіцянок місцевої влади. Головною причиною називали брак коштів на виготовлення документації.
Галина Воля-1 – теж унікальне місце, де була стоянка давніх людей доби мезоліту. Цей об'єкт Старовижівська селищна рада подала департаменту економічного розвитку, зовнішніх відносин та питань туризму і курортів Волинської ОВА для включення до регіональних стратегій розвитку та програм комплексного відновлення. Тобто воно перебуває під охороною відповідно до положень Закону України "Про охорону культурної спадщини". Однак охоронні положення стосовно цих унікальних археологічних об'єктів в Держгеонадрах не взяли до уваги, коли вирішили їх продати для розробки піщаного кар'єру.
Новина про те, що на місці археологічних пам'яток Галина Воля-1 та Семенова гора, яка знаходиться за півтора кілометра від селища Стара Вижівка, облаштують кар'єр для видобування піску, збурила місцеву громаду і викликала гнівні коментарі у соціальних мережах.
"Продали нас, а не Семенову гору"
У громаді стало відомо, що 17 січня цього року через електронні торги продано спеціальний дозвіл на видобуток піску в урочищах Галина Воля-1 та Семенова гора на 20 років. Разом із надрами під загрозою знищення опинилися 160 гектарів лісових насаджень та унікальної флори, адже під майбутній піщаний кар'єр потрапила частина території зоологічного заказника "Смолярівський", що згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд" має перебувати під охороною держави.
Хто ж став щасливим власником безцінних природних й археологічних скарбів Старовижівщини? У протоколі електронного аукціону зазначено, що найвищу ціну – 4271000 гривень запропонувало ТзОВ "Сандекс", зареєстроване у Львові, створене лише у вересні минулого року із статутним капіталом усього 3 тисячі гривень.
"Не можна так лишати. На місцевому рівні продають пам'ятку природи", "Фірма –ширма. За нею стоїть хтось місцевий","Продали нас, а не Семенову гору", "Ми відвойовуємо Донецьк і Луганськ, а нас продають", "Компанія заснована аж… чотири місяці тому і вже "заробила" мільйони на купівлю", "Будуть відправляти пісок на склозаводи у Європу, там дуже рідкісний пісок", – так відреагували у соцмережі старовижівчани на новину, яка вразила всіх.
Як припускають люди, "Сандекс", швидше за все, – фірма-прокладка, а справжній вигодоздобувач поки що залишається в тіні. Ймовірно, на зручне місце для облаштування піщаного кар'єру вказав хтось із місцевих. Адже поруч із Семеновою горою пролягає дорога, добувати пісок можна просто екскаватором, а залізнична станція знаходиться за півтора кілометра.
Рідкісні пам'ятки минувшини
Ще у 1994 році на Семеновій горі працювала експедиція під керівництвом відомого волинського археолога, кандидата історичних наук Григорія Охріменка. В інтерв'ю тоді він розповів, що тут було поселення докерамічного неоліту приблизно V тис. до н.е. Про це свідчили знахідки: сокири, трапеції, скребки, наконечники стріл, пластини. Вдалося навіть розкопати одне із жител давніх людей. За словами науковця, Семенова гора – рідкісна пам'ятка, якої ні він, ні його столичні колеги ніде в Україні не бачили, і наголошував: тутешню територію ще потрібно ретельно досліджувати.
Семенова гора внесена до переліку культурних об'єктів Волинської області згідно із наказом управління культури і туризму облдержадміністрації від 29 червня 2009 року. Однак офіційного статусу як археологічної пам'ятки, яка б охоронялася державою, вона не має. Змінювали одне одного керівники колишнього Старовижівського району, а її дослідження так і залишилося у списку невиконаних обіцянок місцевої влади. Головною причиною називали брак коштів на виготовлення документації.
Галина Воля-1 – теж унікальне місце, де була стоянка давніх людей доби мезоліту. Цей об'єкт Старовижівська селищна рада подала департаменту економічного розвитку, зовнішніх відносин та питань туризму і курортів Волинської ОВА для включення до регіональних стратегій розвитку та програм комплексного відновлення. Тобто воно перебуває під охороною відповідно до положень Закону України "Про охорону культурної спадщини". Однак охоронні положення стосовно цих унікальних археологічних об'єктів в Держгеонадрах не взяли до уваги, коли вирішили їх продати для розробки піщаного кар'єру.
Кінець старовижівському Буковелю?
Серед невтішних наслідків від облаштування піщаного кар'єру на Семеновій горі – невідворотна шкода довкіллю, зокрема Смолярівському загальнозоологічному заказнику. Тут під охороною – сосново-дубові насадження віком 65-85 років. Сюди вирушають на тихе полювання грибники з усієї округи. Радують щедрим урожаєм чорниця і бруслина. Заказник населяє різноманітна звірина і птаство, серед яких є й "червонокнижні" – тетерук та орябок.
Заказник "Смолярівський" розташований на землях лісогосподарського призначення Дубечненського лісництва – філії "Ковельського лісового господарства" ДП "Ліси України". Є відповідний акт на право постійного користування. Однак у Поліському лісовому офісі заявили, що ніхто не звертався сюди щодо продажу спецдозволу на видобування піску, а шкода довкіллю від такого виду робіт – очевидна. Тому жодних погоджень на такий вид робіт давати не будуть.
Тутешні краєвиди так полюбилися жителям навколишніх населених пунктів, що вони навіть назвали це місце старовижівським Буковелем. І не випадково, бо з Семенової гори відкривається чудовий виднокіл. Сюди взимку доїжджає багато бажаючих спуститися з крутосхилів на санках, лижах, снігокатах. Місцеві підприємці власними силами встановили лавочки, альтанки, обладнали смітники й туалет, щоб вберегти унікальну зону відпочинку від забруднення.
Страшно навіть уявити, що станеться з цим природним ландшафтом, якщо тут з'явиться піщаний кар'єр. Замість сосон і дубів буде мертва зона, що нагадуватиме місячний пейзаж, який не раз довелося бачити на місцях незаконного видобутку бурштину. Бо хоча розробники надр і беруть на себе зобов'язання рекультивувати територію, але, як показує практика, не надто охоче на це витрачають кошти. Та й чекати, доки виростуть нові сосни та дуби, доведеться не менше пів століття.
Децентралізація навиворіт?
На Семенову гору зазіхають, до речі, не вперше. У 2008-му році теж знайшлися люди з підприємливою жилкою, які хотіли тут добувати пісок. Однак тоді депутати райради заблокували такий проєкт рішення. Натомість ухвалили утриматися від зміни цільового призначення цього урочища та рекомендували Старовижівській райдержадміністрації вжити охоронних заходів задля захисту та збереження об'єкта. На жаль, цей документ не зупиняв недобросовісних ділків, які потайки незаконно вивозили звідси пісок – часто навіть із археологічними артефактами.
Не так багато часу пройшло відтоді, як місцеві депутати покладали великі надії на децентралізацію. Вона насамперед приваблювала перспективами розвитку місцевих громад, які мали б стати господарями на своїх територіях, а видобуток корисних копалин чи розробка надр наповнювали б місцеві бюджети. Адже Волинь має чимало таких ресурсів: торф, пісок, бурштин, мідь, сапропель.
Власне, саме так твердить Конституція України, стаття 13: "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси… є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією". А Закон України "Про місцеве самоврядування" (стаття 33) делегує територіальним громадам і місцевому самоврядуванню повноваження контролювати додержання природоохоронного законодавства, використання й охорону природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворення лісів.
Однак, виявляється, у місцевого самоврядування забрали це право. У грудні 2022-го року (зверніть увагу – під час війни!) Верховна Рада внесла зміни до Кодексу України про надра, і тепер можна здійснювати продаж права користуватися надрами без погодження з громадами. Цим скористалася Державна служба геології та надр, яка й виставила на аукціон унікальну територію без погодження зі Старовижівською селищною радою.
– У ділянку, яку Держгеонадра виставили на аукціон, крім земель державного лісового фонду, увійшла площа, яка у 2022 році після внесення змін до земельного фонду, залишилася у власності Старовижівської селищної ради, – розповів головний спеціаліст відділу землевпорядкування, містобудування та архітектури селищної ради Юрій Новік. – Однак погодження на її продаж у ради ніхто не брав. Про те, що вона піде "з молотка", ми дізналися лише 8 січня – буквально за кілька днів до торгів. Відразу скерували звернення до Держгеонадр із вимогою скасувати аукціон та до Спеціалізованої екологічної прокуратури, заявивши, що торги незаконні, але зупинити їх не вдалося.
Обранці громади назвали це рейдерським захопленням і вже направили пакет документів до прокуратури, щоб у судовому порядку скасувати результати аукціону. За словами Юрія Новіка, навіть якщо суд стане на бік нового власника унікальної території, є шанс її відвоювати – через механізм оцінки впливу на довкілля та громадських слухань.
Водночас не мовчить і громадськість. За ініціативи депутата Ковельської районної ради Михайла Шлапая розпочато збір підписів під зверненням до прокуратури, Ковельської районної військової адміністрації з вимогою зупинити знищення унікальної території. За його словами, у колективах навчальних закладів, установ, підприємств готові відкрито захищати куточок рідного краю, а під зверненням уже поставили свої підписи близько трьохсот людей.
Валентина БЛІНОВА.
Залишити коментар