Два роки ця війна триває,
Що розпочав мутант кремля.
І оправдання їй немає...
Тоді здригнулася земля:
Підступно й дико серед ночі
московський виродок приліз.
Ось тим, хто "руській мір" все хоче:
Розруха, смерть і море сліз.
Удови, сироти, каліки
Вас прокляли уже не раз
За ті розлиті крові ріки.
До вас прийде розплати час.
Ніколи не були братами
Нікому орки-хижаки.
Ви — символ зла, і ходять з вами
Біда і горе навпрошки.
Вам в пеклі місце, а не будь-де.
Скрізь жах від вашої ноги.
Навіки прОкляті ви будьте,
Давно проклЯті вороги!
Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
l
Два роки ця війна триває,
Що розпочав мутант кремля.
І оправдання їй немає...
Тоді здригнулася земля:
Підступно й дико серед ночі
московський виродок приліз.
Ось тим, хто "руській мір" все хоче:
Розруха, смерть і море сліз.
Удови, сироти, каліки
Вас прокляли уже не раз
За ті розлиті крові ріки.
До вас прийде розплати час.
Ніколи не були братами
Нікому орки-хижаки.
Ви — символ зла, і ходять з вами
Біда і горе навпрошки.
Вам в пеклі місце, а не будь-де.
Скрізь жах від вашої ноги.
Навіки прОкляті ви будьте,
Давно проклЯті вороги!
Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
ххх
Сьогодні – день закоханих,
А очі плачуть,
Бо скільки юних, молодих
Уже ніколи не побачать
Своїх зірок, своїх богинь
І наречених, і дружин.
Молились вранці, і вночі,
Вже з вирію лелек ключі
Летять із Півдня на Волинь…
Клечальне чути:
«Вернися, воїне, прилинь,
Місток до щастя перекинь…»
А звістка, мов гіркий полин:
«Ваш чоловік…І брат… І син…»
Кривавиться стражденна доля,
Сумує дім, сумує поле.
І шелестить гілля тополі:
«Воля…Воля…Воля…”.
Сьогодні – день закоханих,
А очі плачуть…
Народ ніколи не пробачить
І прокляне той день і час,
Як вбивцю породила мати.
Суд покарає звіра-ката,
Восторжествує миру свято.
Так буде! Добре знаю я,
Бо віра, як орел, моя:
Бачить Перемоги шлях
І клятих орків – пекло, крах...
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар