Сьогодні ні для кого не секрет, що ситуація на російсько-українському фронті складна, якщо не сказати більше. Причин цього чимало, але не про те зараз мова.
Як би це не банально звучало, але повторимо загальновідому істину: війна вимагає зусиль не тільки воїнів ЗСУ, хоч їх – у першу чергу. Але й решта українців не має права бути в ролі спостерігачів і спокійно слідкувати за подіями, що відбуваються на полях Великої війни.
Питання стоїть сьогодні руба: бути Україні чи ні? І це не перебільшення. Біснуватий путін марить владою над усім цивілізованим світом, навіть не приховуючи цього. Виступаючи 29 лютого з посланням до федеральних зборів росії, він цинічно заявив, що війну проти суверенної країни "не ми почали", але "готові все зробити, щоб її закінчити". А щоб на Заході зрозуміли, про яке "закінчення" він мріє, наголосив: "У стані повної готовності до гарантованого застосування знаходяться стратегічні ядерні сили", визнаючи, що росія вже застосовує для ударів сучасні гіперзвукові ракети "Кинджал" та "Циркон".
Своїм виступом кремлівський карлик підкреслив готовність продовжити бойові дії на території України, яку називає "спеціальною військовою операцією", а, отже, і надалі окупувати наші міста й села, сіяти смерть, розруху і насилля, бузувірськи називаючи це "денацифікацією" і "демілітаризацією".
Наміри рашистів не дають нам підстав самозаспокоюватися і сподіватися на швидкий мир. Навпаки: якщо українці хочуть вистояти, вони мають бути готовими продовжувати боротьбу за право на життя. Цю готовність щодня мусять підтверджувати своїми конкретними справами влада, громадськість, волонтери, національно свідоме духовенство. Гасло "Все для фронту, все для Перемоги!" – це не просто красиві слова. Це сувора реальність, в якій нам доведеться жити найближчим часом.
Цими дня Володимир Зеленський заявив: "Кожен бачить, що росія не збирається зупинятись. Вони там, у москві, хочуть і гонку озброєнь, і нові хвилі дестабілізації. Ми всі у Європі маємо це чітко усвідомлювати. Якщо впаде свобода когось одного – не втримає свобода інших. Така реальність. Ми маємо захищатися. І можемо захиститися. Мусимо досягти наших спільних цілей!
Тож, дай, Боже, нам цих цілей досягти усім разом!
Сьогодні ні для кого не секрет, що ситуація на російсько-українському фронті складна, якщо не сказати більше. Причин цього чимало, але не про те зараз мова.
Як би це не банально звучало, але повторимо загальновідому істину: війна вимагає зусиль не тільки воїнів ЗСУ, хоч їх – у першу чергу. Але й решта українців не має права бути в ролі спостерігачів і спокійно слідкувати за подіями, що відбуваються на полях Великої війни.
Питання стоїть сьогодні руба: бути Україні чи ні? І це не перебільшення. Біснуватий путін марить владою над усім цивілізованим світом, навіть не приховуючи цього. Виступаючи 29 лютого з посланням до федеральних зборів росії, він цинічно заявив, що війну проти суверенної країни "не ми почали", але "готові все зробити, щоб її закінчити". А щоб на Заході зрозуміли, про яке "закінчення" він мріє, наголосив: "У стані повної готовності до гарантованого застосування знаходяться стратегічні ядерні сили", визнаючи, що росія вже застосовує для ударів сучасні гіперзвукові ракети "Кинджал" та "Циркон".
Своїм виступом кремлівський карлик підкреслив готовність продовжити бойові дії на території України, яку називає "спеціальною військовою операцією", а, отже, і надалі окупувати наші міста й села, сіяти смерть, розруху і насилля, бузувірськи називаючи це "денацифікацією" і "демілітаризацією".
Наміри рашистів не дають нам підстав самозаспокоюватися і сподіватися на швидкий мир. Навпаки: якщо українці хочуть вистояти, вони мають бути готовими продовжувати боротьбу за право на життя. Цю готовність щодня мусять підтверджувати своїми конкретними справами влада, громадськість, волонтери, національно свідоме духовенство. Гасло "Все для фронту, все для Перемоги!" – це не просто красиві слова. Це сувора реальність, в якій нам доведеться жити найближчим часом.
Цими дня Володимир Зеленський заявив: "Кожен бачить, що росія не збирається зупинятись. Вони там, у москві, хочуть і гонку озброєнь, і нові хвилі дестабілізації. Ми всі у Європі маємо це чітко усвідомлювати. Якщо впаде свобода когось одного – не втримає свобода інших. Така реальність. Ми маємо захищатися. І можемо захиститися. Мусимо досягти наших спільних цілей!
Тож, дай, Боже, нам цих цілей досягти усім разом!
Сьогодні ні для кого не секрет, що ситуація на російсько-українському фронті складна, якщо не сказати більше. Причин цього чимало, але не про те зараз мова.
Як би це не банально звучало, але повторимо загальновідому істину: війна вимагає зусиль не тільки воїнів ЗСУ, хоч їх – у першу чергу. Але й решта українців не має права бути в ролі спостерігачів і спокійно слідкувати за подіями, що відбуваються на полях Великої війни.
Питання стоїть сьогодні руба: бути Україні чи ні? І це не перебільшення. Біснуватий путін марить владою над усім цивілізованим світом, навіть не приховуючи цього. Виступаючи 29 лютого з посланням до федеральних зборів росії, він цинічно заявив, що війну проти суверенної країни "не ми почали", але "готові все зробити, щоб її закінчити". А щоб на Заході зрозуміли, про яке "закінчення" він мріє, наголосив: "У стані повної готовності до гарантованого застосування знаходяться стратегічні ядерні сили", визнаючи, що росія вже застосовує для ударів сучасні гіперзвукові ракети "Кинджал" та "Циркон".
Своїм виступом кремлівський карлик підкреслив готовність продовжити бойові дії на території України, яку називає "спеціальною військовою операцією", а, отже, і надалі окупувати наші міста й села, сіяти смерть, розруху і насилля, бузувірськи називаючи це "денацифікацією" і "демілітаризацією".
Наміри рашистів не дають нам підстав самозаспокоюватися і сподіватися на швидкий мир. Навпаки: якщо українці хочуть вистояти, вони мають бути готовими продовжувати боротьбу за право на життя. Цю готовність щодня мусять підтверджувати своїми конкретними справами влада, громадськість, волонтери, національно свідоме духовенство. Гасло "Все для фронту, все для Перемоги!" – це не просто красиві слова. Це сувора реальність, в якій нам доведеться жити найближчим часом.
Цими дня Володимир Зеленський заявив: "Кожен бачить, що росія не збирається зупинятись. Вони там, у москві, хочуть і гонку озброєнь, і нові хвилі дестабілізації. Ми всі у Європі маємо це чітко усвідомлювати. Якщо впаде свобода когось одного – не втримає свобода інших. Така реальність. Ми маємо захищатися. І можемо захиститися. Мусимо досягти наших спільних цілей!
Тож, дай, Боже, нам цих цілей досягти усім разом!
Залишити коментар