Запахло весною
Запахло весною у рідному краї —
І радісну пісню вже пташка співає.
Хоч ворог жорсткий, підступний,
зрадливий,
Та пташка співає усім нам на диво!
Співає веснянку про землю
рідненьку:
Не може забути вона свою неньку,
Бо тут наймиліші й пахучі всі квіти.
Тож як цій пташині весні не радіти!
Співає про сонце, що світить і гріє
Та завжди вселяє у душу надію.
Про небо співає ще блакитнооке:
Для пташки – це воля, в якій
живе спокій.
Пташкам невтямки ще про дрони
й ракети,
Не знають вони і про бронежилети.
Хоч ворог і підло нас знищити хоче,
Та птащина пісня про мир
є пророча.
Співає пташина нам про Перемогу.
Для цього здолала далеку дорогу.
І пісня лунає повсюди у світі,
Бо має народ наш щасливо
тут жити!
Пісня кохання
Співає пташка про весну –
Співає про кохання.
Через цю пісню не засну:
Я теж пташина рання.
Давно співають журавлі
У небі голубому,
Лелеки й жайвори малі
Вертаються додому.
Весна шумить, весна бринить
Та лине аж до серця.
І не стихає ні на мить:
Луною скрізь озветься.
Весна іде – красу несе,
А їй душа радіє:
Співаю я, співає все
Про заповітну мрію.
Кохання пісня лине знов.
Це мед, а чи отрута?
Весняна пісня про любов
Віками не забута.
Нехай із весною прийде Перемога!
Настала весна й усміхнулася щиро.
Чекав я її, як завжди, і повірив
У небо безхмарне та сонце
привітне,
В те, що наша доля невдовзі
розквітне.
Природа співає й водночас сумує.
Свою Україну люблю і таку я.
Тут люди гостинні, усі працьовиті.
Такої не знайдеш ти більше у світі!
Лиш нелюди-зайди тут топчуть
ті квіти,
Які нам дарує весна, щоб радіти.
Весняна краса неповторна навіки!
Слізьми й кров'ю ворог наповнює
ріки.
Бо їхня орда, безіменна і дика,
Вночі наробила і ґвалту, і крику.
Такої жорстокості ми ще не знали,
Яку принесли ниці орки-вандали.
Хоч іго загарбників чинить
нам шкоду –
Не знищити волю й свободу народу.
Природа воскресне! На все –
воля Бога!
Нехай із весною прийде Перемога!
Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Запахло весноюЗапахло весною у рідному краї —
І радісну пісню вже пташка співає.
Хоч ворог жорсткий, підступний, зрадливий,
Та пташка співає усім нам на диво!
Співає веснянку про землю рідненьку:
Не може забути вона свою неньку,
Бо тут наймиліші й пахучі всі квіти.
Тож як цій пташині весні не радіти!
Співає про сонце, що світить і гріє
Та завжди вселяє у душу надію.
Про небо співає ще блакитнооке:
Для пташки – це воля, в якій живе спокій.
Пташкам невтямки ще про дрони й ракети,
Не знають вони і про бронежилети.
Хоч ворог і підло нас знищити хоче,
Та птащина пісня про мир є пророча.
Співає пташина нам про Перемогу.
Для цього здолала далеку дорогу.
І пісня лунає повсюди у світі,
Бо має народ наш щасливо тут жити!
Пісня кохання
Співає пташка про весну –
Співає про кохання.
Через цю пісню не засну:
Я теж пташина рання.
Давно співають журавлі
У небі голубому,
Лелеки й жайвори малі
Вертаються додому.
Весна шумить, весна бринить
Та лине аж до серця.
І не стихає ні на мить:
Луною скрізь озветься.
Весна іде – красу несе,
А їй душа радіє:
Співаю я, співає все
Про заповітну мрію.
Кохання пісня лине знов.
Це мед, а чи отрута?
Весняна пісня про любов
Віками не забута.
Нехай із весною прийде Перемога!
Настала весна й усміхнулася щиро.
Чекав я її, як завжди, і повірив
У небо безхмарне та сонце привітне,
В те, що наша доля невдовзі розквітне.
Природа співає й водночас сумує.
Свою Україну люблю і таку я.
Тут люди гостинні, усі працьовиті.
Такої не знайдеш ти більше у світі!
Лиш нелюди-зайди тут топчуть ті квіти,
Які нам дарує весна, щоб радіти.
Весняна краса неповторна навіки!
Слізьми й кров’ю ворог наповнює ріки.
Бо їхня орда, безіменна і дика,
Вночі наробила і ґвалту, і крику.
Такої жорстокості ми ще не знали,
Яку принесли ниці орки-вандали.
Хоч іго загарбників чинить нам шкоду –
Не знищити волю й свободу народу.
Природа воскресне! На все – воля Бога!
Нехай із весною прийде Перемога!
Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Залишити коментар