Про роботу Ковельського Товариства Червоного Хреста України ми писали не раз. Бо нині, в час, коли триває війна, а наші бійці на фронті захищають рідну землю, волонтери-«червонохрестівці» роблять добру справу. В них важливо все: і допомога воїнам, і людям, котрих погнала війна від своїх домівок й котрі опинилися у важких життєвих ситуаціях, і ветеранам війни та праці, і одиноким, хворим, дітям.
«Кожен день війни множить людське горе, – говорить голова міськрайорганізації ТЧХУ Людмила Стахорська. – Постійні стреси, переживання, тривоги, безсоння вимагають не тільки матеріальної допомоги, але й професійної психологічно-соціальної підтримки. Це нове в нашій роботі. Спочатку були діти. На базі ліцею № 8 за минулий рік психосоціальну допомогу отримали більше 2000 учнів, проведено майже 300 заходів. Звичайно, сюди залучені кошти завдяки виграшу міні-гранту за програмою «BraVo.» Товариством.
З Нового року з’явилась можливість відкрити новий напрямок для людей старшого віку 65+. Бажаючих потрапити сюди об’єднали у ветеранський клуб «Довголіття». Це – новий проєкт».
Така інформація зацікавила мене. Бо для людей старшого віку дуже важливо усвідомлювати свою причетність до нашого неспокійного сьогодення. Хочеться відчути себе ще потрібним, десь змістовно відпочити, а не сидіти самотнім у своїх домівках.
Я побувала на засідання ветеранського клубу «Довголіття». Як добре, що десь шукають способи, щоб допомогти людям старшого віку скрасити їх самотність.
«Я думаю, – мовить учасниця клубу Ніна Курчай, – що така практика роботи волонтерів Червоного Хреста допоможе нам зберегти оптимізм, віру в добро, пережити труднощі сьогодні».
«Ми задоволені організацією спільного відпочинку, – продовжує Любов Анікушина. – Дякуємо за новий творчий задум волонтерам Товариства. Важливо підтримувати один одного, як справжнім християнам. Нині важко всім, а разом якось легше пережити всі негаразди».
Що ж, тяжко нині людям старшого віку: низькі пенсії, непомірні тарифи на електроенергію, газ, житлово-комунальні послуги. В магазинах ціни «кусаються», але чи не найгірше – дорогі медикаменти, хоча ми розуміємо, що війна.
Волонтери Червоного Хреста Оксана Арутюнян та Роман Додарук, знаючі, чуйні, роблять усе, щоб оточити увагою відвідувачів. Програма роботи складена на рік, у ній враховують побажання людей.
Для клубу закуплені шашки, шахи, доміно, козацьке лото. Проводяться турніри, в яких можна виграти приз, спільно поділитись спогадами за чашкою чаю. На останньому засіданні присутні згадували творчість Тараса Шевченка. Чимало віршів прозвучало з вуст старших людей.
У програмі подальшої роботи мене зацікавили такі добре продумані теми: «Все про вальс», «Квіти моєї мрії», «А роки летять…», «Пам’ять стукає в серце», «Моя пісенна молодість». І організатори роблять усе для того, щоб було цікаво. А ще – поради психологів. Як кажуть, корисно й цікаво.
«Як добре, що соратників у боротьбі з нудьгою, самотністю ми знайшли в Товаристві, і нас тут дуже розуміють», – зауважує учасник клубу В. Ляпін.
Оксана – волонтер-організатор каже, що з великою відповідальністю готує засідання, бо високо цінує життєвий шлях кожного ветерана, якого хочеться оточити увагою, поселити в їх зболені серця тепло, любов, чуйність. Роман, продовжуючи думку колеги, зауважує, що ветеранам потрібна не тільки увага, а й вміння вислухати цікаві розповіді-спогади, пов’язані з нашим Ковелем. Бо їх життя – це історія нашого міста.
Ось так у творчому пошуку працює колектив волонтерів Червоного Хреста. Засідання клубу «Довголіття» проводяться кожного четверга о 19-ій год. Тут кажуть ветеранам: не сидіть самотньо, приходьте до нас на спільний відпочинок. «Запрошуємо і тих, хто приїхав до нас зі Сходу, – спільно будемо переживати всі свої ветеранські проблеми, вирішувати їх спільно, – наголошує пані Стахорська. – Ми вважаємо, що гарна можливість, яку дає нам життя, – відпочинок, добрі люди, маємо використовувати сповна».
Валентина СІЧКАР.
Про роботу Ковельського Товариства Червоного Хреста України ми писали не раз. Бо нині, в час, коли триває війна, а наші бійці на фронті захищають рідну землю, волонтери-«червонохрестівці» роблять добру справу. В них важливо все: і допомога воїнам, і людям, котрих погнала війна від своїх домівок й котрі опинилися у важких життєвих ситуаціях, і ветеранам війни та праці, і одиноким, хворим, дітям.
«Кожен день війни множить людське горе, – говорить голова міськрайорганізації ТЧХУ Людмила Стахорська. – Постійні стреси, переживання, тривоги, безсоння вимагають не тільки матеріальної допомоги, але й професійної психологічно-соціальної підтримки. Це нове в нашій роботі. Спочатку були діти. На базі ліцею № 8 за минулий рік психосоціальну допомогу отримали більше 2000 учнів, проведено майже 300 заходів. Звичайно, сюди залучені кошти завдяки виграшу міні-гранту за програмою «BraVo.» Товариством.
З Нового року з’явилась можливість відкрити новий напрямок для людей старшого віку 65+. Бажаючих потрапити сюди об’єднали у ветеранський клуб «Довголіття». Це – новий проєкт».
Така інформація зацікавила мене. Бо для людей старшого віку дуже важливо усвідомлювати свою причетність до нашого неспокійного сьогодення. Хочеться відчути себе ще потрібним, десь змістовно відпочити, а не сидіти самотнім у своїх домівках.
Я побувала на засідання ветеранського клубу «Довголіття». Як добре, що десь шукають способи, щоб допомогти людям старшого віку скрасити їх самотність.
«Я думаю, – мовить учасниця клубу Ніна Курчай, – що така практика роботи волонтерів Червоного Хреста допоможе нам зберегти оптимізм, віру в добро, пережити труднощі сьогодні».
«Ми задоволені організацією спільного відпочинку, – продовжує Любов Анікушина. – Дякуємо за новий творчий задум волонтерам Товариства. Важливо підтримувати один одного, як справжнім християнам. Нині важко всім, а разом якось легше пережити всі негаразди».
Що ж, тяжко нині людям старшого віку: низькі пенсії, непомірні тарифи на електроенергію, газ, житлово-комунальні послуги. В магазинах ціни «кусаються», але чи не найгірше – дорогі медикаменти, хоча ми розуміємо, що війна.
Волонтери Червоного Хреста Оксана Арутюнян та Роман Додарук, знаючі, чуйні, роблять усе, щоб оточити увагою відвідувачів. Програма
роботи складена на рік, у ній враховують побажання людей.
Для клубу закуплені шашки, шахи, доміно, козацьке лото. Проводяться турніри, в яких можна виграти приз, спільно поділитись спогадами за чашкою чаю. На останньому засіданні присутні згадували творчість Тараса Шевченка. Чимало віршів прозвучало з вуст старших людей.
У програмі подальшої роботи мене зацікавили такі добре продумані теми: «Все про вальс», «Квіти моєї мрії», «А роки летять…», «Пам’ять стукає в серце», «Моя пісенна молодість». І організатори роблять усе для того, щоб було цікаво. А ще – поради психологів. Як кажуть, корисно й цікаво.
«Як добре, що соратників у боротьбі з нудьгою, самотністю ми знайшли в Товаристві, і нас тут дуже розуміють», – зауважує учасник клубу В. Ляпін.
Оксана – волонтер-організатор каже, що з великою відповідальністю готує засідання, бо високо цінує життєвий шлях кожного ветерана, якого хочеться оточити увагою, поселити в їх зболені серця тепло, любов, чуйність. Роман, продовжуючи думку колеги, зауважує, що ветеранам потрібна не тільки увага, а й вміння вислухати цікаві розповіді-спогади, пов’язані з нашим Ковелем. Бо їх життя – це історія нашого міста.
Ось так у творчому пошуку працює колектив волонтерів Червоного Хреста. Засідання клубу «Довголіття» проводяться кожного четверга о 19-ій год. Тут кажуть ветеранам: не сидіть самотньо, приходьте до нас на спільний відпочинок. «Запрошуємо і тих, хто приїхав до нас зі Сходу, – спільно будемо переживати всі свої ветеранські проблеми, вирішувати їх спільно, – наголошує пані Стахорська. – Ми вважаємо, що гарна можливість, яку дає нам життя, – відпочинок, добрі люди, маємо використовувати сповна».
Валентина СІЧКАР.
Про роботу Ковельського Товариства Червоного Хреста України ми писали не раз. Бо нині, в час, коли триває війна, а наші бійці на фронті захищають рідну землю, волонтери-«червонохрестівці» роблять добру справу. В них важливо все: і допомога воїнам, і людям, котрих погнала війна від своїх домівок й котрі опинилися у важких життєвих ситуаціях, і ветеранам війни та праці, і одиноким, хворим, дітям. 
роботи складена на рік, у ній враховують побажання людей.
Залишити коментар