Багато ковельчан добре знають Дарію Яківну Тимощук, колишню працівницю органів державного страхування. Її відзначають активна громадянська позиція, любов до України, діяльна участь у волонтерському русі.
Неспокійна серцем і душею, жінка не може спокійно спостерігати за подіями у нашій країні. Гнів і обурення у неї викликала анексія путінською росією криму в 2014 році, захоплення частини Донбасу і Луганщини. Підтримуючи учасників АТО, вона почала у 2017 році в’язати шкарпетки для них, вкладаючи у кожен виріб всю любов і повагу до воїнів.
Ще активнішою стала участь пані Дарії у волонтерському русі після широкомасштабного вторгнення московії в Україну в лютому 2022 року. За сприяння церковної громади храму Преображення Господнього, особисто о. Ростислава Дідуха виготовила і відправила на фронт понад 100 пар шкарпеток.
Важко переживає болісні втрати на війні наших Героїв. Серце кров’ю обливається, коли проводжає в останню путь разом з вірянами храму загиблих воїнів.
Віднедавна Дарія Яківна як слухачка університету ІІІ віку спільно з подругами по навчанню почала виготовляти деталі для віночків. Кошти від їх продажу спрямовують на потреби Збройних сил України.
Найголовніша мрія нашої землячки – дожити до Перемоги над ворогом. Народжена у грізному 1941 році, вона добре знає, що таке війна, голод, холод, людські страждання.
Дарія Тимощук разом із чоловіком Володимиром Івановичем (на жаль, покійним) прожили разом 51 рік і виховали троє дітей. Нині у бабусі й прабабусі – шестеро онуків і двоє правнуків.
Побажаємо ж цій чудовій жінці-патріотці міцного здоров’я, бадьорості, оптимізму, нових гарних справ! Господнього благословення на кожен день їй та усій родині!
Яків ЛАВРЕНКО,
громадський дописувач
«Вістей Ковельщини».
НА СВІТЛИНІ: Дарія Яківна ТИМОЩУК.
Фото з сімейного архіву.
Багато ковельчан добре знають Дарію Яківну Тимощук, колишню працівницю органів державного страхування. Її відзначають активна громадянська позиція, любов до України, діяльна участь у волонтерському русі.
Неспокійна серцем і душею, жінка не може спокійно спостерігати за подіями у нашій країні. Гнів і обурення у неї викликала анексія путінською росією криму в 2014 році, захоплення частини Донбасу і Луганщини. Підтримуючи учасників АТО, вона почала у 2017 році в’язати шкарпетки для них, вкладаючи у кожен виріб всю любов і повагу до воїнів.
Ще активнішою стала участь пані Дарії у волонтерському русі після широкомасштабного вторгнення московії в Україну в лютому 2022 року. За сприяння церковної громади храму Преображення Господнього, особисто о. Ростислава Дідуха виготовила і відправила на фронт понад 100 пар шкарпеток.
Важко переживає болісні втрати на війні наших Героїв. Серце кров’ю обливається, коли проводжає в останню путь разом з вірянами храму загиблих воїнів.
Віднедавна Дарія Яківна як слухачка університету ІІІ віку спільно з подругами по навчанню почала виготовляти деталі для віночків. Кошти від їх продажу спрямовують на потреби Збройних сил України.
Найголовніша мрія нашої землячки – дожити до Перемоги над ворогом. Народжена у грізному 1941 році, вона добре знає, що таке війна, голод, холод, людські страждання.
Дарія Тимощук разом із чоловіком Володимиром Івановичем (на жаль, покійним) прожили разом 51 рік і виховали троє дітей. Нині у бабусі й прабабусі – шестеро онуків і двоє правнуків.
Побажаємо ж цій чудовій жінці-патріотці міцного здоров’я, бадьорості, оптимізму, нових гарних справ! Господнього благословення на кожен день їй та усій родині!
Яків ЛАВРЕНКО, громадський дописувач «Вістей Ковельщини».
НА СВІТЛИНІ: Дарія Яківна ТИМОЩУК.
Фото з сімейного архіву.
Залишити коментар