В житті кожної людини, як на широкій ниві: миттєвості бувають щасливі і нещасливі, але все це потрібно здолати, перетерпіти, любити людей, любити своє життя, яке б воно не було.
Після лікарні я часто бачу таку картину… Наді мною схилилась людина в білому халаті, торкається мене своїми теплими, тендітними руками, а її світлі очі випромінюють тривогу і ніжність водночас, чую шепіт: «Все буде добре, серцевий напад закінчився».
Накінець, до моєї свідомості доходить – це ж мій лікар-кардіолог Комісарик Володимир Михайлович.
То було зовсім недавно: для мене новий 2024 рік розпочався з Ковельського шпиталю. Я відразу зрозуміла, що мій лікар Комісарик Володимир Михайлович – це лікар від Бога. Як прекрасний фахівець, він має чутливі «золоті» руки, добре серце, чуйну душу, любов до своєї справи та пацієнтів.
Чуйність, людяність, професійний талант Володимира Михайловича по-справжньому оцінило керівництво лікарні, довіривши йому очолювати відповідальний підрозділ шпиталю – кардіологічне відділення.
В невеличкій палаті, крім мене, перебувало ще троє пацієнток. Комфорту як би мало, та коли з’являвся наш лікар зі своїми асистентами, незручності відходили на задній план, і наша увага концентрувалась тільки на ньому.
Володимир Михайлович завжди уважно вислуховував кожного пацієнта, не перебиваючи. Його доброта і ввічливість притягували, немов магнітом. Ми всі уважно вслухались в кожне слово лікаря, відчуваючи щирість, справжнє переживання за здоров’я своїх пацієнтів.
Такий лікар, як Володимир Михайлович (йому можна спокійно довірити своє здоров’я, своє життя), для мене особисто в той критичний час став подарунком долі.
В шпиталі розпочалось моє лікування на високому рівні, обстеження на різних видах лікувальної апаратури.
Все це відбувалося дуже кваліфіковано, під особистим контролем лікаря, начебто мені не вісімдесят років, а максимум – шістдесят.
Пережила я десять тих сердечних нападів тільки завдячуючи турботі вмілому вибору методики лікування. Мій рятівник зачарував мене своєю особистістю як лікар, як людина із великої літери.
Звичайно, з огляду на вік, я не зможу вилікувати повністю своє зболене серце, але після пройденого курсу лікування мені легше підтримувати своє здоров’я і ще трошки пожити на цій святій землі із хорошими людьми.
Я не забуваю порад, настанов Володимира Михайловича, дотримуюсь рекомендацій лікування вдома, бо вірю талановитому фахівцю своєї справи.
Щиро, щиро від душі, від серця дякую Вам, Володимире Михайловичу, за лікування, за приємне спілкування!
Бажаю Вам міцного здоров’я нам на радість, Сонця, Добра, Миру, Божої благодаті і всього найкращого земного!
Для мене Ви назавжди залишаєтесь промінчиком сонячного світла в темному царстві життєвих негараздів.
Ми, ковельчани, щасливі тим, що в нашому місті живуть поруч такі чудові люди, як Володимир Михайлович Комісарик, його колеги – справжні рятівники, які, не забуваючи клятву Гіппократа, турбуються про нас, не запитуючи, скільки нам років!
Марія БАТРАЧЕНКО,
голова Ковельської міської ради ветеранів війни і праці, пацієнтка лікаря Комісарика Володимира Михайловича.
В житті кожної людини, як на широкій ниві: миттєвості бувають щасливі і нещасливі, але все це потрібно здолати, перетерпіти, любити людей, любити своє життя, яке б воно не було.
Після лікарні я часто бачу таку картину… Наді мною схилилась людина в білому халаті, торкається мене своїми теплими, тендітними руками, а її світлі очі випромінюють тривогу і ніжність водночас, чую шепіт: «Все буде добре, серцевий напад закінчився».
Накінець, до моєї свідомості доходить – це ж мій лікар-кардіолог Комісарик Володимир Михайлович.
То було зовсім недавно: для мене новий 2024 рік розпочався з Ковельського шпиталю. Я відразу зрозуміла, що мій лікар Комісарик Володимир Михайлович – це лікар від Бога. Як прекрасний фахівець, він має чутливі «золоті» руки, добре серце, чуйну душу, любов до своєї справи та пацієнтів.
Чуйність, людяність, професійний талант Володимира Михайловича по-справжньому оцінило керівництво лікарні, довіривши йому очолювати відповідальний підрозділ шпиталю – кардіологічне відділення.
В невеличкій палаті, крім мене, перебувало ще троє пацієнток. Комфорту як би мало, та коли з’являвся наш лікар зі своїми асистентами, незручності відходили на задній план, і наша увага концентрувалась тільки на ньому.
Володимир Михайлович завжди уважно вислуховував кожного пацієнта, не перебиваючи. Його доброта і ввічливість притягували, немов магнітом. Ми всі уважно вслухались в кожне слово лікаря, відчуваючи щирість, справжнє переживання за здоров’я своїх пацієнтів.
Такий лікар, як Володимир Михайлович (йому можна спокійно довірити своє здоров’я, своє життя), для мене особисто в той критичний час став подарунком долі.
В шпиталі розпочалось моє лікування на високому рівні, обстеження на різних видах лікувальної апаратури.
Все це відбувалося дуже кваліфіковано, під особистим контролем лікаря, начебто мені не вісімдесят років, а максимум – шістдесят.
Пережила я десять тих сердечних нападів тільки завдячуючи турботі вмілому вибору методики лікування. Мій рятівник зачарував мене своєю особистістю як лікар, як людина із великої літери.
Звичайно, з огляду на вік, я не зможу вилікувати повністю своє зболене серце, але після пройденого курсу лікування мені легше підтримувати своє здоров’я і ще трошки пожити на цій святій землі із хорошими людьми.
Я не забуваю порад, настанов Володимира Михайловича, дотримуюсь рекомендацій лікування вдома, бо вірю талановитому фахівцю своєї справи.
Щиро, щиро від душі, від серця дякую Вам, Володимире Михайловичу, за лікування, за приємне спілкування!
Бажаю Вам міцного здоров’я нам на радість, Сонця, Добра, Миру, Божої благодаті і всього найкращого земного!
Для мене Ви назавжди залишаєтесь промінчиком сонячного світла в темному царстві життєвих негараздів.
Ми, ковельчани, щасливі тим, що в нашому місті живуть поруч такі чудові люди, як Володимир Михайлович Комісарик, його колеги – справжні рятівники, які, не забуваючи клятву Гіппократа, турбуються про нас, не запитуючи, скільки нам років!
Марія БАТРАЧЕНКО, голова Ковельської міської ради ветеранів війни і праці, пацієнтка лікаря Комісарика Володимира Михайловича.
Залишити коментар