Ми звикли до різноманітних новорічних привітань. Усних та письмових. Раніше письмовими були здебільшого поштові листівки, а тепер, в новорічні часи, летять звідусіль повідомлення мобільного зв’язку з побажаннями щастя-радості-здоров’я і всього найкращого у новому році.
Не дивина зараз зустріти й публічні привітання – на білбордах, транспарантах, календарях, плакатах. Найбільше таке полюбляють політики. Обов’язково – зі своїм фото. Щоб не забували, як вони виглядають.
Однак, здається, ніхто й ніколи не зустрічав «зловіщих» привітань. Про такі ніби й ніхто не чув. Кожен відразу б засумнівався: хіба такі бувають?
Виявляється, бувають. Хтось у нас відважується на такі. В години великих випробувань для нас, українців.
Знаєте, який лозунг-привітання висів у 2014 році на столичній вулиці Грушевського? Прямісінько там, де протестувальники майже через кілька днів збудують барикади. Вгорі над цими барикадами, довгим полотнищем ледь не через всю широчезну вулицю: «2014 – буде весело!»
Зустрічав хто-небудь ще десь або коли-небудь таке незвичне привітання?
Комусь ще приходило в голову так вітати нас із новорічними святами?
Однак, то ще не все…
В 2022 році посеред Бучі, відомої тепер у всьому світі страшною трагедією, біля входу в парк, було виставлено білборд з новорічним привітанням: «2022. Все тільки починається».
Зустрічав хто-небудь ще десь або коли-небудь таке незвичне привітання?
Кому ще приходило в голову так вітати нас із новорічними святами?
«Конспірологія», – скаже дехто. Відгонить чи то рептилоїдами, чи несусвітньо-темним віщунством. Може, й так…
Але погодьтеся, що дуже вже вдало-зловісно, дуже вже у правильно визначеному місці й часі. Неначе хтось зібрався насміятися над нами. Попередити, як нам буде «весело», і що це тільки початок нашого чогось «веселого».
Всі ми знаємо правило, що снаряд в одну точку не попадає. Слідчих всіх часів та народів вчать не вірити у повторення чудернацьких збігів. Бо так не буває. Зазвичай, за такими збігами криється розгадка злочину, прихований чийсь злий умисел.
У нас же явний збіг. Наперед, там, де будуть відбуватися надзвичайні події, там, де буде творитися страшна історія нашого стражденного краю.
Цікаво: чи знайдуться автори цього «зловіщого» віщунства?
Напевно, варто згадати ще про одні агітаційні лозунги. Пам’ятаєте? Десь за рік чи трохи більше до революційних подій 2014 року по всій країні, майже на кожній дорозі, стояли білборди з написами: «Український вибір. Референдум – шлях народу до народовладдя».
Цей лозунг в той час теж ніяк не можна було зрозуміти. Теж був загадкою для багатьох. Думалось: навіщо їх аж так багато?.. навіщо пропагувати й так зрозумілі істини?.. до чого нас готують?.. до якого референдуму?.. коли це в нас так референдуми пропагувалися?..
Потім все стало ясно... Коли в Криму й на Донбасі оголосили псевдореферендуми, стало просто і зрозуміло, для чого були ті лозунги. Підготували частину людей, які й так вже ковтнули наживку «рускава міра», вказали їм шлях, напрямок. Вбили в голову, як нібито правильно й законно потрібно робити. Референдум зіграв свою дуже вагому роль. Він не тільки слугував єдиним виправданням для окупантів та їх прибічників, а й став протоптаною стежкою до нового безчинства, загорнутого в оманливо-фальшивий папірець.
Виходить, що майбутній сценарій того, що мало у нас відбуватися, був написаний заздалегідь. А, може, навіть і погоджений з кимось.
Правда, у цьому випадку автори були відомі, не крилися.
Чи розкриються для нас обличчя тих, хто «віщував» у Бучі та на Грушевського?
Чи розкриються коли-небудь повністю чиїсь чорні задуми?..
Олександр Мінович.
Ми звикли до різноманітних новорічних привітань. Усних та письмових. Раніше письмовими були здебільшого поштові листівки, а тепер, в новорічні часи, летять звідусіль повідомлення мобільного зв’язку з побажаннями щастя-радості-здоров’я і всього найкращого у новому році.
Не дивина зараз зустріти й публічні привітання – на білбордах, транспарантах, календарях, плакатах. Найбільше таке полюбляють політики. Обов’язково – зі своїм фото. Щоб не забували, як вони виглядають.
Однак, здається, ніхто й ніколи не зустрічав «зловіщих» привітань. Про такі ніби й ніхто не чув. Кожен відразу б засумнівався: хіба такі бувають?
Виявляється, бувають. Хтось у нас відважується на такі. В години великих випробувань для нас, українців.
Знаєте, який лозунг-привітання висів у 2014 році на столичній вулиці Грушевського? Прямісінько там, де протестувальники майже через кілька днів збудують барикади. Вгорі над цими барикадами, довгим полотнищем ледь не через всю широчезну вулицю: «2014 – буде весело!»
Зустрічав хто-небудь ще десь або коли-небудь таке незвичне привітання?
Комусь ще приходило в голову так вітати нас із новорічними святами?
Однак, то ще не все…
В 2022 році посеред Бучі, відомої тепер у всьому світі страшною трагедією, біля входу в парк, було виставлено білборд з новорічним привітанням: «2022. Все тільки починається».
Зустрічав хто-небудь ще десь або коли-небудь таке незвичне привітання?
Кому ще приходило в голову так вітати нас із новорічними святами?
«Конспірологія», – скаже дехто. Відгонить чи то рептилоїдами, чи несусвітньо-темним віщунством. Може, й так…
Але погодьтеся, що дуже вже вдало-зловісно, дуже вже у правильно визначеному місці й часі. Неначе хтось зібрався насміятися над нами. Попередити, як нам буде «весело», і що це тільки початок нашого чогось «веселого».
Всі ми знаємо правило, що снаряд в одну точку не попадає. Слідчих всіх часів та народів вчать не вірити у повторення чудернацьких збігів. Бо так не буває. Зазвичай, за такими збігами криється розгадка злочину, прихований чийсь злий умисел.
У нас же явний збіг. Наперед, там, де будуть відбуватися надзвичайні події, там, де буде творитися страшна історія нашого стражденного краю.
Цікаво: чи знайдуться автори цього «зловіщого» віщунства?
Напевно, варто згадати ще про одні агітаційні лозунги. Пам’ятаєте? Десь за рік чи трохи більше до революційних подій 2014 року по всій країні, майже на кожній дорозі, стояли білборди з написами: «Український вибір. Референдум – шлях народу до народовладдя».
Цей лозунг в той час теж ніяк не можна було зрозуміти. Теж був загадкою для багатьох. Думалось: навіщо їх аж так багато?.. навіщо пропагувати й так зрозумілі істини?.. до чого нас готують?.. до якого референдуму?.. коли це в нас так референдуми пропагувалися?..
Потім все стало ясно... Коли в Криму й на Донбасі оголосили псевдореферендуми, стало просто і зрозуміло, для чого були ті лозунги. Підготували частину людей, які й так вже ковтнули наживку «рускава міра», вказали їм шлях, напрямок. Вбили в голову, як нібито правильно й законно потрібно робити. Референдум зіграв свою дуже вагому роль. Він не тільки слугував єдиним виправданням для окупантів та їх прибічників, а й став протоптаною стежкою до нового безчинства, загорнутого в оманливо-фальшивий папірець.
Виходить, що майбутній сценарій того, що мало у нас відбуватися, був написаний заздалегідь. А, може, навіть і погоджений з кимось.
Правда, у цьому випадку автори були відомі, не крилися.
Чи розкриються для нас обличчя тих, хто «віщував» у Бучі та на Грушевського?
Чи розкриються коли-небудь повністю чиїсь чорні задуми?..
Олександр Мінович.
Ми звикли до різноманітних новорічних привітань. Усних та письмових. Раніше письмовими були здебільшого поштові листівки, а тепер, в новорічні часи, летять звідусіль повідомлення мобільного зв’язку з побажаннями щастя-радості-здоров’я і всього найкращого у новому році.
Не дивина зараз зустріти й публічні привітання – на білбордах, транспарантах, календарях, плакатах. Найбільше таке полюбляють політики. Обов’язково – зі своїм фото. Щоб не забували, як вони виглядають.
Однак, здається, ніхто й ніколи не зустрічав «зловіщих» привітань. Про такі ніби й ніхто не чув. Кожен відразу б засумнівався: хіба такі бувають?
Виявляється, бувають. Хтось у нас відважується на такі. В години великих випробувань для нас, українців.
Знаєте, який лозунг-привітання висів у 2014 році на столичній вулиці Грушевського? Прямісінько там, де протестувальники майже через кілька днів збудують барикади. Вгорі над цими барикадами, довгим полотнищем ледь не через всю широчезну вулицю: «2014 – буде весело!»
Зустрічав хто-небудь ще десь або коли-небудь таке незвичне привітання?
Комусь ще приходило в голову так вітати нас із новорічними святами?
Однак, то ще не все…
В 2022 році посеред Бучі, відомої тепер у всьому світі страшною трагедією, біля входу в парк, було виставлено білборд з новорічним привітанням: «2022. Все тільки починається».
Зустрічав хто-небудь ще десь або коли-небудь таке незвичне привітання?
Кому ще приходило в голову так вітати нас із новорічними святами?
«Конспірологія», – скаже дехто. Відгонить чи то рептилоїдами, чи несусвітньо-темним віщунством. Може, й так…
Але погодьтеся, що дуже вже вдало-зловісно, дуже вже у правильно визначеному місці й часі. Неначе хтось зібрався насміятися над нами. Попередити, як нам буде «весело», і що це тільки початок нашого чогось «веселого».
Всі ми знаємо правило, що снаряд в одну точку не попадає. Слідчих всіх часів та народів вчать не вірити у повторення чудернацьких збігів. Бо так не буває. Зазвичай, за такими збігами криється розгадка злочину, прихований чийсь злий умисел.
У нас же явний збіг. Наперед, там, де будуть відбуватися надзвичайні події, там, де буде творитися страшна історія нашого стражденного краю.
Цікаво: чи знайдуться автори цього «зловіщого» віщунства?
Напевно, варто згадати ще про одні агітаційні лозунги. Пам’ятаєте? Десь за рік чи трохи більше до революційних подій 2014 року по всій країні, майже на кожній дорозі, стояли білборди з написами: «Український вибір. Референдум – шлях народу до народовладдя».
Цей лозунг в той час теж ніяк не можна було зрозуміти. Теж був загадкою для багатьох. Думалось: навіщо їх аж так багато?.. навіщо пропагувати й так зрозумілі істини?.. до чого нас готують?.. до якого референдуму?.. коли це в нас так референдуми пропагувалися?..
Потім все стало ясно... Коли в Криму й на Донбасі оголосили псевдореферендуми, стало просто і зрозуміло, для чого були ті лозунги. Підготували частину людей, які й так вже ковтнули наживку «рускава міра», вказали їм шлях, напрямок. Вбили в голову, як нібито правильно й законно потрібно робити. Референдум зіграв свою дуже вагому роль. Він не тільки слугував єдиним виправданням для окупантів та їх прибічників, а й став протоптаною стежкою до нового безчинства, загорнутого в оманливо-фальшивий папірець.
Виходить, що майбутній сценарій того, що мало у нас відбуватися, був написаний заздалегідь. А, може, навіть і погоджений з кимось.
Правда, у цьому випадку автори були відомі, не крилися.
Чи розкриються для нас обличчя тих, хто «віщував» у Бучі та на Грушевського?
Чи розкриються коли-небудь повністю чиїсь чорні задуми?..
Олександр Мінович.
Залишити коментар