Ветеранська пісня… Вона тужить і радіє, плаче і сміється, відлунює болем і тривогою, наповнює наше єство життєдайною силою. Звичайно, сьогодні в країні складна ситуація – війна. І нема такої людини, в якої не болить серце за долю держави, рідної землі, людей, і за тих, хто там, на Сході, захищає мир.
Символічно, що ветеранський хор м. Любомля "Осіннє золото", захищаючи цими днями звання "народного", розпочав виступ піснею С. Кривенького "Чого ти хочеш, Україно?". Слова "я хочу миру і добра…" підхопили всі присутні у залі. Кожна пісня у виконанні хору – як чисте джерело, що напуває річку водою народного мистецтва, служить важливій справі естетичного виховання молоді, скрашує ветеранські будні.
В хоровому колективі – люди різних професій. Вийшовши на заслужений відпочинок, вони зуміли об'єднатися у дружний гурт, і ось уже 42 роки виступають перед земляками. Постійно зростала виконавська майстерність цього співучого колективу, з часом розширювалася географія виїздів з концертами, урізноманітнювався репертуар. Жодне свято не обходилось без "Осіннього золота". Отож, творчий успіх не оминув колектив – в 1994 йому присвоїли звання "народного".
Голова ветеранської організації Любомльської громади Петро Улянович Мохнюк розповідає:
– "Осіннє золото" – це не просто хор ветеранів, людей, в життя яких постукала "золота осінь", це – колектив однодумців, добрих друзів, велика сім'я, яку багато років об'єднує любов до пісні, рідного краю. Сюди несемо свої радості, турботи, за когось радіємо, з кимось поділяємо біль. Тут обговорюємо всі важливі події особистого життя.
Не залишаємось байдужими до новин зі Сходу та й взагалі ситуації в країні. Війна болить кожному. Тому наші хористи з її початку стали волонтерами. І, мабуть, не можна перелічити тих добрих справ, які роблять вони для воїнів, для тих, кого погнала війна з рідних домівок. Ми долучаємось до всіх благодійних акцій, котрі проводять в нашому місті.
Через цей творчий колектив пройшло багато ветеранів. Одні з роками хворіють, відходять у Вічність, інші вливаються у співучу родину і продовжують традиції своїх попередників. Тож у нас є стенд світлин тих, хто в той чи інший період були з нами.
Сьогодні колектив оновлений, прийшли нові шанувальники пісні. Але хотілося б згадати тих, хто десятиліттями торував стежину до нашого спільного "дому". Це – солістка Валентина Комнатська, ветерани хору Віра Кудь, Іван Філімонюк, Володимир Романюк, Катерина Вовк, Іван Ричук, Микола Мохнюк. Багато років віддали колективу Олена Челяда, Олексій Кулик, Богдан Климовець.
Серед учасників хору є Петро Гнатович Баранський, котрому нещодавно виповнилося 102 роки. Почесний хорист був присутній на концерті. Це – воістину гордість колективу. Чоловік майже від дня заснування хору є його учасником. І навіть сьогодні пам'ятає усі пісні та мелодії.
– Але, – продовжує Петро Ульянович, – не було би такого успіху, якби не талант, висока професійна майстерність художнього керівника Ярослава Притули. Сам закоханий в українську пісню, рідне поетичне слово, маючи знання, талант, досвід і постійно удосконалюючи свою майстерність, керівник дорожить кожною людиною, вміло веде аматорів співу від успіху до успіху.
Виконання пісень – на високому професійному рівні. Саме це відзначило поважне журі з обласного науково-дослідного центру, яке підтвердило звання “народного" "Осінньому золоту".
Звичайно, в цьому велика заслуга і акомпаніатора Валерія Чуліка. Знання, талант музиканта сприяють творчим злетам колективу.
Поспілкувавшись з хористами, хочу сказати: вони чудові, талановиті, самобутні і неповторні. Багато з них знають українські старовинні обрядові, побутові пісні, народні традиції, обряди і звичаї, що притаманні Любомльському краю. Своїм обов'язком вважають зберегти це надбання, донести до слухачів, особливо молоді, щоб не міліла криниця народних традицій і вічно жила українська пісня.
Саме за це хористам дякували Галина Коляда, перший заступник голови Ковельської РВА, Андрій Броїло, заступник голови Ковельської районної ради, Тетяна Матящук, завідувачка сектора культури гуманітарного відділу адміністрації, Ігор Торба, представник місцевої влади, депутат райради на теплій, доброзичливій зустрічі, котра відбулася в затишному приміщенні клубу ветеранів.
Присутні висловили захоплення цим чудовим, енергійним, співучим колективом. Він – справжній "золотий цвіт" Любомльської громади.
Галина Коляда передала найтепліші вітання від перших осіб районної влади, а також подякувала художньому керівнику хору Ярославу Притулі і вручила йому подяку, а всім хористам – сувеніри. Хористи також отримали Подяки від керівників місцевої громади.
За добру організаторську роботу з ветеранами голова любомльських ветеранів П. Мохнюк нагороджений Почесною грамотою обласної організації ветеранів.
Шановні хористи і всі ветерани Любомльщини! Успіхів Вам і надалі! Хай джерело шани ніколи не вичерпується, серце наповниться світлом, а здоров'я і сили додає Всевишній. Миру, спокою кожній родині!
Живіть для щастя і добра,
Співайте разом пісню
нашу солов'їну,
Щоб доля в нас щасливою
була,
І бережімо рідну, мирну
нашу Україну.
Валентина Січкар,
голова Ковельської районної організації ветеранів.
Ветеранська пісня… Вона тужить і радіє, плаче і сміється, відлунює болем і тривогою, наповнює наше єство життєдайною силою. Звичайно, сьогодні в країні складна ситуація – війна. І нема такої людини, в якої не болить серце за долю держави, рідної землі, людей, і за тих, хто там, на Сході, захищає мир.
Символічно, що ветеранський хор м. Любомля "Осіннє золото", захищаючи цими днями звання "народного", розпочав виступ піснею С. Кривенького "Чого ти хочеш, Україно?". Слова "я хочу миру і добра…" підхопили всі присутні у залі. Кожна пісня у виконанні хору – як чисте джерело, що напуває річку водою народного мистецтва, служить важливій справі естетичного виховання молоді, скрашує ветеранські будні.
В хоровому колективі – люди різних професій. Вийшовши на заслужений відпочинок, вони зуміли об'єднатися у дружний гурт, і ось уже 42 роки виступають перед земляками. Постійно зростала виконавська майстерність цього співучого колективу, з часом розширювалася географія виїздів з концертами, урізноманітнювався репертуар. Жодне свято не обходилось без "Осіннього золота". Отож, творчий успіх не оминув колектив – в 1994 йому присвоїли звання "народного".
Голова ветеранської організації Любомльської громади Петро Улянович Мохнюк розповідає:
– "Осіннє золото" – це не просто хор ветеранів, людей, в життя яких постукала "золота осінь", це – колектив однодумців, добрих друзів, велика сім'я, яку багато років об'єднує любов до пісні, рідного краю. Сюди несемо свої радості, турботи, за когось радіємо, з кимось поділяємо біль. Тут обговорюємо всі важливі події особистого життя.
Не залишаємось байдужими до новин зі Сходу та й взагалі ситуації в країні. Війна болить кожному. Тому наші хористи з її початку стали волонтерами. І, мабуть, не можна перелічити тих добрих справ, які роблять вони для воїнів, для тих, кого погнала війна з рідних домівок. Ми долучаємось до всіх благодійних акцій, котрі проводять в нашому місті.
Через цей творчий колектив пройшло багато ветеранів. Одні з роками хворіють, відходять у Вічність, інші вливаються у співучу родину і продовжують традиції своїх попередників. Тож у нас є стенд світлин тих, хто в той чи інший період були з нами.
Сьогодні колектив оновлений, прийшли нові шанувальники пісні. Але хотілося б згадати тих, хто десятиліттями торував стежину до нашого спільного "дому". Це – солістка Валентина Комнатська, ветерани хору Віра Кудь, Іван Філімонюк, Володимир Романюк, Катерина Вовк, Іван Ричук, Микола Мохнюк. Багато років віддали колективу Олена Челяда, Олексій Кулик, Богдан Климовець.
Серед учасників хору є Петро Гнатович Баранський, котрому нещодавно виповнилося 102 роки. Почесний хорист був присутній на концерті. Це – воістину гордість колективу. Чоловік майже від дня заснування хору є його учасником. І навіть сьогодні пам'ятає усі пісні та мелодії.
– Але, – продовжує Петро Ульянович, – не було би такого успіху, якби не талант, висока професійна майстерність художнього керівника Ярослава Притули. Сам закоханий в українську пісню, рідне поетичне слово, маючи знання, талант, досвід і постійно удосконалюючи свою майстерність, керівник дорожить кожною людиною, вміло веде аматорів співу від успіху до успіху.
Виконання пісень – на високому професійному рівні. Саме це відзначило поважне журі з обласного науково-дослідного центру, яке підтвердило звання “народного" "Осінньому золоту".
Звичайно, в цьому велика заслуга і акомпаніатора Валерія Чуліка. Знання, талант музиканта сприяють творчим злетам колективу.
Поспілкувавшись з хористами, хочу сказати: вони чудові, талановиті, самобутні і неповторні. Багато з них знають українські старовинні обрядові, побутові пісні, народні традиції, обряди і звичаї, що притаманні Любомльському краю. Своїм обов'язком вважають зберегти це надбання, донести до слухачів, особливо молоді, щоб не міліла криниця народних традицій і вічно жила українська пісня.
Саме за це хористам дякували Галина Коляда, перший заступник голови Ковельської РВА, Андрій Броїло, заступник голови Ковельської районної ради, Тетяна Матящук, завідувачка сектора культури гуманітарного відділу адміністрації, Ігор Торба, представник місцевої влади, депутат райради на теплій, доброзичливій зустрічі, котра відбулася в затишному приміщенні клубу ветеранів.
Присутні висловили захоплення цим чудовим, енергійним, співучим колективом. Він – справжній "золотий цвіт" Любомльської громади.
Галина Коляда передала найтепліші вітання від перших осіб районної влади, а також подякувала художньому керівнику хору Ярославу Притулі і вручила йому подяку, а всім хористам – сувеніри. Хористи також отримали Подяки від керівників місцевої громади.
За добру організаторську роботу з ветеранами голова любомльських ветеранів П. Мохнюк нагороджений Почесною грамотою обласної організації ветеранів.
Шановні хористи і всі ветерани Любомльщини! Успіхів Вам і надалі! Хай джерело шани ніколи не вичерпується, серце наповниться світлом, а здоров'я і сили додає Всевишній. Миру, спокою кожній родині!
Живіть для щастя і добра,
Співайте разом пісню нашу солов'їну,
Щоб доля в нас щасливою була,
І бережімо рідну, мирну нашу Україну.
Валентина Січкар,
голова Ковельської районної організації ветеранів.
Ветеранська пісня… Вона тужить і радіє, плаче і сміється, відлунює болем і тривогою, наповнює наше єство життєдайною силою. Звичайно, сьогодні в країні складна ситуація – війна. І нема такої людини, в якої не болить серце за долю держави, рідної землі, людей, і за тих, хто там, на Сході, захищає мир.
Поспілкувавшись з хористами, хочу сказати: вони чудові, талановиті, самобутні і неповторні. Багато з них знають українські старовинні обрядові, побутові пісні, народні традиції, обряди і звичаї, що притаманні Любомльському краю. Своїм обов'язком вважають зберегти це надбання, донести до слухачів, особливо молоді, щоб не міліла криниця народних традицій і вічно жила українська пісня.
Залишити коментар