З давніх-давен українці сприймали воду як надприродну стихію, силу, що має особливий вплив на долю і життя людини.
Вона вважалася символом здоров’я і чистоти, з нею виконували багато обрядів. Зокрема, у період літнього сонцестояння, на Юр’я, Зелені свята, Івана Купала, коли, за віруваннями наших предків, сила води ще більше зростала. Тому у ці дні старалися скупатися ще до сходу сонця, качалися у росі, збирали її краплі, виводили на неї худобу. А ще здійснювали заготівлю лікарських трав, плели з них вінки.
Очисну функцію води у календарній обрядовості старовижівчан минулого навчального року досліджувала дев’ятикласниця Старовижівського ліцею, слухачка секції «Етнологія» Волинської обласної Малої академії наук Анна Систалюк. Її наукова робота посіла третє місце на обласному конкурсі-захисті наукових досліджень.
Ровесниці Ані, також випускниці дев’ятих класів Старовижівського ліцею Старовижівської селищної ради Ірина Тищук, Олександра Камінська, Ніка Головій та Софія Гапонюк вирішили відтворити на березі річки Вижівка купальські обряди наших предків і таким чином розширити свої знання про традиційну народну культуру.
Крім того, дівчата поспілкувались із гідроспостерігачем Волинського обласного центру з гідрометеорології Ларисою Добиш, котра щодня впродовж уже 32 років проводить дослідження режиму річки Вижівка. Лариса Олексіївна не лише розповіла, які зміни відбувались на водоймі впродовж цього періоду, а й пригадала традиції та звичаї святкування Івана Купала у Брідках та Новій Вижві, обряди з водою, які виконували колись жителі цих сіл в інші дні.
Отож, екскурсія на берег Вижівки видалась дуже цікавою та пізнавальною. Зібрані етнографічні матеріали ляжуть в основу майбутніх наукових досліджень дівчат. Ну, а пущений на воду вінок, сплетений із навколишнього різнотрав’я, нехай принесе їм щасливу долю!
Юрій КОВАЛЬ.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар