Ірину Фаріон не всі любили за її життя, але смерть мовознавиці об'єднала всіх. Ворог прорахувався, міркуючи, що, знищивши ідейного лідера, він розпорошить українців по своїх кутках, а тут сталося не так, як гадалося.
Народ, проукраїнські політики почали об'єднуватися під загрозою смертельної небезпеки. Коли заганяють в куток, нічого не залишається, крім боротьби за саме життя. Пані Ірина була відверто правдива, її вислови різкі, які "били" в середину не вирішених проблем, які свідомо маскують різні пройдисвіти та авантюристи, що проникли у владні кабінети.
Вона була найвищого ґатунку патріоткою України: доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету "Львівська політехніка". Науковець, педагог, блогерка, громадська діячка – Ірина Дмитрівна Фаріон була ще й непересічною та безкомпромісною політикинею, Народний депутат України VII скликання, Львівської облради. В її доробку – сотні монографій, наукові праці, мовні конкурси та різноманітні наукові програми і т. п. і все на українську тематику.
Скоріше за все, це була спецоперація москалів – знищити лідера, живий символ боротьби за все українське – мову, традиції, обряди, символіку, вірування, народну творчість.
Мовознавиця, професорка, політикиня та, врешті, українська націоналістка Ірина Фаріон щиро любила Україну, українців, свою родину. Її вбили саме за те, що вона була символом нескореності Української Нації. Московити підступно вбивають найвидатніших. Згадаймо Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Степана Бандеру, Василя Стуса, Володимира Івасюка, В'ячеслава Чорновола... Вбивство – суть росії.
Точка зору Ірини Фаріон про українську мову у ЗСУ викликала багато обурень і дорікань, але ж вона права: за що ми воюємо? Ми не внутрішня опозиція путіну чи, наприклад, "Батальйон свабодная рассія", ми – інша Нація і Держава. Згадаймо випадок на фронті, з таким же російськомовним "рускоговарящім".
– На самому "передку", московити пруть, всіх побратимів повбивало, набої закінчились, води, їжі немає, вороги зайняли позицію, сам встиг сховатись в окопі під гіллям зваленого дерева, три дні сидів, пив власну сечу, а над головами чув "рускую речь". Тільки на четвертий день хтось заговорив українською, тоді насилу виповз із окопу. А сталося так, що в той же день наші штурмовики відбили позицію, і вони, в більшості, "рускоговорящіє". Ось так. І які висновки потрібно робити? Той літній солдат після пережитого інтуїтивно заговорив українською.
Похорон Ірини Фаріон був масштабним. Тисячі людей прийшли зі Львова і приїхали з багатьох інших міст та селищ України, зокрема Тернополя, Кам’янець-Подільського, Луцька, Ковеля – відповідно "Свобода" та група вчителів української мови, пенсіонери та працюючі. Відспівували новопреставлену в гарнізонному храмі Петра і Павла. Потім велелюдна похоронна процесія вирушила на Личаківське кладовище, де відбувся мітинг.
Похована Ірина Дмитрівна Фаріон поруч з могилою Володимира Івасюка. Гора квітів… Дивився, як їх все передавали і передавали, клали на могилу. Сфотографував менше половини. А скільки ще лежало поруч! Їх все несли та несли. Велика Нація народжує розумних, порядних, відвертих, відданих Українській Ідеї, достойних людей.
Не згасне пам'ять про видатну особистість України.
Слава Україні! Героям Слава!
Геннадій САРАПІН.
Фото автора.
Залишити коментар