Куряча сліпота (гемералопія) – хвороба, за якої людина
дуже погано бачить прислабкому освітленні,
напружує зір, щоб пристосуватися до орієнтування в темряві.
Характеризується звуженням полів зору, особливо на кольори.
Будь-яка хвороба – річ паскудна. Куряча сліпота – тим більше. Хворіють нею не тільки кури, як дехто думає, а й люди. Які симптоми цієї хвороби я вище, користуючись медичними джерелами, написав.
На жаль, ефективних ліків від цієї недуги практично немає. Ба більше: вона з кожним роком прогресує, щоразу охоплюючи все ширші і ширші верстви людей. В першу чергу тих, хто має стосунок до політики. От така собі політична куряча сліпота.
"Що маю на увазі?" – запитаєте.
А те, що епідемія цієї сліпоти набрала планетарного масштабу, – це незаперечний факт, який оскарженню не підлягає. Чомусь так сталося, що на третьому році російсько-української війни її завершення виглядає все примарніше. Якщо у 2022-2023 роках ми і наші союзники говорили про близьку і неминучу Перемогу, то тепер зарубіжні партнери, старанно протираючи очі, все частіше кажуть: "Ми перемоги України не бачимо. Потрібні перемовини з путіним і угода про мир".
Хто ж проти миру? Наша влада теж "за". Але вся проблема в тому, що путін і його банда головорізів справедливого миру не хочуть. Вони прагнуть закріпити нинішній статус-кво, тобто залишити собі окуповані території назавжди. Все голосніше заявляють: "Ми впевнено йдемо вперед, і не зупинимось, доки не досягнемо своєї мети. Перемога все ближче, ми її бачимо". На підкріплення своїх слів щодня кидають у бій все нові й нові сили, не шкодуючи вояків, ціною їх життя захоплюють одне за одним українські села.
Знахабнівши, все частіше посилають безпілотники і ракети у деякі країни НАТО, виправдовуючись: це випадково. Насправді ж роблять "розвідку боєм". Мовляв, як зреагують румуни чи поляки? А ті заспокоюють самі себе: це били не по нас, а по українцях. Ми – в безпеці.
Марні ваші надії, панове! Безпека ваша ілюзорна. Ніколи московити не залишать вас у спокої. Впаде Україна – війна прийде у Європу. Лікуйтеся від "курячої сліпоти" і прозрівайте. Чим швидше, тим краще і для вас, і для нас.
Аж ні: тягнуть гуму, не хочуть "ескалації", сподіваються на перемир'я з ґвалтівниками і вбивцями. Воістину уроки історії вчать тому, що не вчать нічому. А проте перемогти путінську росію можна було вже давно, якби, об'єднавшись в єдиний кулак вдарили сильно і боляче по кремлю, путіну, його війську. У роки Другої світової війни чому перемогли гітлера? Бо, міцно взявшись за руки, пішли єдиним фронтом на Берлін: і американці, і британці, й інші нації. Не шкодували ні грошей, ні техніки, ні зброї, ні живої сили. Бо зрозуміли, хай і запізно, істину: або перемога разом, або смерть поодинці.
Сьогодні ж деякі лідери західних країн, захворівши "курячою сліпотою", воліють не бачити жахливих злочинів рашистів, їх бомбардувань мирних міст і сіл, вбивств дітей, похилих віком людей, знищення шкіл, дитячих садків, лікарень, енергооб'єктів. Але ж це – геноцид української нації, яку безжально знищують на очах всього світу!
Війну хочуть закінчити всі. І Байден, і Шольц, і Макрон, і навіть Трамп, і Дуда та іже з ними. Але – головно на словах. А треба діло: рішуче, безкомпромісне, дієве. Дайте більше зброї, не бійтеся стріляти по росії, введіть в Україну війська, припиніть витівки орбана, фіца та інших міжнародних колаборантів.
кремлівський карлик, до речі, вміло й підступно користується епідемією "курячої сліпоти" серед політиків Заходу. Не витрачаючи даремно часу, він перевів військово-промисловий комплекс московії та цілодобову роботу, значно збільшив фінансування армії, підвищив платню вбивцям-мародерам. А найголовніше – почав формувати коаліцію, яку можна умовно назвати "анти НАТО". До неї ввійшли Іран, Північна Корея, деякі країни Африки і Південної Америки. Фактично цю коаліцію підтримують Китай та Індія, правителів яких цікавлять не так путінські ідеї, як меркантильні інтереси – російські енергоресурси і території, утвердження на світовому торговельному ринку.
Ще один яскравий приклад "курячої сліпоти" – спецоперація з обміну так званих російських опозиціонерів на путінських головорізів, який відбувся під патронатом США, Німеччини, московії за посередництвом Туреччини та деяких інших любителів гострих відчуттів. Всі вони зараз дружно плескають в долоні і захоплено верещать: "З путіним можна домовлятися!".
Найточнішу оцінку цій ганебній акції дав кандидат у президенти США Трамп, з яким я не можу не погодитися, хоча не належу до прихильників рудого Дональда. Він сказав відверто: "путін уклав чудову угоду ("сдєлку") з Байденом, бо виграв". Подібна думка у ворога путінської банди, відомого петербурзького журналіста і політика Олександра Невзорова, який констатував: "путін переграв усіх".
Справді-бо: випущені на волю всілякі там "опозиціонери" типу Яшина, Кара-Мурзи на першій же пресконференції перед зарубіжними журналістами стали їх переконувати у тому, що російський народ і путін – це різні речі, що потрібно негайно відмінити зарубіжні санкції проти рф, адже від них, в першу чергу, страждає “народ-богоносець”.
Почувши таке від "лідерів" опозиції, мабуть, не один західний політик схопився за голову. Кого ж ми витягнули з лап путіна? В той час, як колективний Захід тисне на москву санкціями, "борці за правду і свободу" закликають послабити їх. Чому? Невже російський народ, який слухняно обирає кремлівського карлика на президентський трон понад 20 років поспіль, заслуговує кращої долі? Війна, яку підступно розв'язали путіністи проти України, – спільне дітище влади і зазомбованого ним населення. Кривава війна проти українців вигідна всім – і плебеям, і патриціям. Плебеям через те, що мають можливість добре матеріально жити, ідучи добровільно в окупаційну армію, грабуючи мирне населення "братньої" країни, працюючи на підприємствах військово-промислового комплексу тощо. Недаремно рівень довіри в зомбованих росіянців до путіна сягнув 80 відсотків(?!).
Патриціям тому, що швидко збагачуються за рахунок державного бюджету, що яскраво підтверджують факти махрової корупції у владі і армії. Тільки останнім часом зняті з посад і знаходяться під слідством представники "еліти" збройних сил росії, список яких поповнюється щодня. Подібне – в органах влади, де корупція розцвіла пишним цвітом. Та й путін із родиною та вірними друзями-однодумцями не бідують.
Отож, як колись казали: "Народ і партія єдині". Єдині ці дві сили й сьогодні, тому вести мову про інше – чорне робити білим, як це роблять російські "революціонери" на Заході, який дав притулок цим демагогам. І найстрашніше полягає в тому, що їм вірить якась частина американських, німецьких, французьких, італійських платників податків, які кажуть: "Чому ми маємо давати гроші Україні, коли "лідери" російської опозиції проти цього?".
Колись популярною була фраза: "Страшне перо не в гусака". Сьогодні можна її дещо змінити і стверджувати: "Не так страшна російська опозиція, як її лідери, що підіграють путіну". Бо та опозиція кінчається там, де починається українське питання.
Постає закономірне питання: "куряча сліпота" – смертельне захворювання чи її можна вилікувати?
З обережним оптимізмом хочу сказати: можна!
Що для цього потрібно?
1. Сила волі і безкомпромісність у боротьбі з корупцією на всіх рівнях (в цьому числі в армії) українського керівництва.
2. Реальне посилення військової допомоги з боку Заходу, де, як мені здається, все сильніше тенденція до об'єднання і усвідомлення небезпеки, яку таїть в собі політика кремля та його союзників.
3. Консолідація українського суспільства, прищеплення йому віри в необхідність перемоги над ворогом, якому нині теж не "з медом". В росії поглиблюються фінансова й економічна кризи, загострюється ситуація на продовольчому ринку, на яку впливають західні санкції і несприятливі кліматичні умови. Хитається і так звана "політична стабільність".
Ось чому, на мій погляд, нині актуальне, як ніколи, гасло: "Не панікуймо! Не впадаймо у відчай! Будьмо єдині у прагненні до Перемоги!"
Як і кожна хвороба, "куряча сліпота" пройде. Важливо нам самим нею не захворіти і не загубитися в сутінках песимізму і безвір'я.
Прорвемося! Іншого просто не дано.
Охрім Свитка.
Залишити коментар