У «важкий» понеділок 7 жовтня в кацапстані відзначали день народження людини, яку часто називають «крихіткою Цахес», «блідою міллю», «вихованцем петербурзьких підворіть», «Чикатилом ХХІ століття», «старим педофілом», “бункерним дідом”.
Дехто йде далі і стверджує, що він – «син диявола», «учень гітлера», «слуга сатани», «кривавий диктатор», а дехто переконує, що насправді помер рік тому, і нині його роль виконує двійник або трійник.
Ви, мабуть, зрозуміли, що мова йде про володаря кремля владіміра путіна, якому виповнилося чи то 72, чи то 74 роки (точної дати не знає ніхто, як і точного імені батька). Впевнені росіянці, що він — «рятівник нації», «переможець народів», «посланець Бога»; українці – що це «вбивця», “гвалтівник”, «вурдалака»; інші народи – що «негідник», «провокатор», «брехун».
Банкет під час чуми, як можна назвати криваву російсько-українську війну, що триває вже третій рік і кінця якій не видно, перетворився в московії у ще одне торжество безумства, лицемірства, безглуздя зомбованого народу, який сліпо йде за путіним і його вірними соратниками до прірви, навіть не замислюючись над цим і не відчуваючи своєї провини за скоєні злочини.
Я достеменно не знаю, як відзначали дні народження ще одного диктатора — сталіна, бо був тоді ще дитиною. Можу про це судити лише за газетними публікаціями і відео в інтернеті, яких не так вже й багато. Але підозрюю, що навіть сталін не дозволяв того маразму, який творився 7 жовтня в росії. Якщо сказати коротко, то проситься одне слово: жах!
Принижувати себе ідолопоклонством перед путіним в «освіченому» ХХІ столітті – це гірше, аніж в Північній Кореї, Китаї, Ірані, Венесуелі та інших державах-ізгоях. В країні, в якій іноді нахваляються «багатовіковою культурою», «славетною історією», вкраденою в інших народів, “найпередовішою” у світі наукою, “надсучасною” технікою – значить опустилися до рівня істот у первісно-общинному ладі, коли перед вождем племені ставали на коліна і цілували йому ноги або місце нижче спини…
Соромно й гидко!
Те, що показували і розказували в ЗМІ, — ще одне яскраве свідчення падіння нації, яка уявляє себе носієм Божої правди і претендує на звання Третього Риму. Дикуни ви, а не богоносці. Місце вам – на задвірках людської цивілізації, де знаходитесь після бандитського нападу на вільну й незалежну Україну і де чекає на вас в майбутньому всесвітні сором та ганьба.
На щастя, за «поребриком» є люди, які не зовсім втратили здоровий глузд. Їх мало, але вони є. Саме таким людям належать слова, які я вичитав на одній з інтернет-сторінок. Цитую в моєму перекладі на українську:
— Купіте вові пейджер,
Товариші в Кремлі,
Щоб зразу стало легше
Всім людям на Землі.
Купіте вові пейджер –
Найнеобхідніший
предмет,
Щоб очікуваний нами
Побачити балет.
По всіх каналах зразу
Хай лебеді пливуть,
Ридають росгвардійці
І вовин труп несуть.
Купіте вові пейджер,
А то який вже рік
Безглуздо й дуже страшно
Живе той чоловік.
Війна летить по світу
І їде по Землі.
Купіте вові пейджер,
Товариші в Кремлі.
Автор цього поетичного послання (на жаль, анонімний, бо сатира і гумор нині в ерефії під забороною) дуже хотів би, щоб вові (владіміру путіну) на день народження подарували пейджер. Той самий пейджер, від вибухів якого загинула деякий час тому верхівка ісламістських терористів. А балет «Лебедине озеро», як правило, московське телебачення транслювало, коли помирав черговий правитель кацапстану.
Чи діждемося ми подібної ситуації в московії?
Будемо сподіватися, хоча одним пейджером справі не зарадиш...
Охрім СВИТКА.
P. S. Цьогоріч із днем народження путіна привітала найменша кількість лідерів іноземних держав з початку повномасштабної війни – всього вісім. Соромляться, бояться чи щось знають?
О. С.
У «важкий» понеділок 7 жовтня в кацапстані відзначали день народження людини, яку часто називають «крихіткою Цахес», «блідою міллю», «вихованцем петербурзьких підворіть», «Чикатилом ХХІ століття», «старим педофілом», “бункерним дідом”.
Дехто йде далі і стверджує, що він – «син диявола», «учень гітлера», «слуга сатани», «кривавий диктатор», а дехто переконує, що насправді помер рік тому, і нині його роль виконує двійник або трійник.
Ви, мабуть, зрозуміли, що мова йде про володаря кремля владіміра путіна, якому виповнилося чи то 72, чи то 74 роки (точної дати не знає ніхто, як і точного імені батька). Впевнені росіянці, що він — «рятівник нації», «переможець народів», «посланець Бога»; українці – що це «вбивця», “гвалтівник”, «вурдалака»; інші народи – що «негідник», «провокатор», «брехун».
Банкет під час чуми, як можна назвати криваву російсько-українську війну, що триває вже третій рік і кінця якій не видно, перетворився в московії у ще одне торжество безумства, лицемірства, безглуздя зомбованого народу, який сліпо йде за путіним і його вірними соратниками до прірви, навіть не замислюючись над цим і не відчуваючи своєї провини за скоєні злочини.
Я достеменно не знаю, як відзначали дні народження ще одного диктатора — сталіна, бо був тоді ще дитиною. Можу про це судити лише за газетними публікаціями і відео в інтернеті, яких не так вже й багато. Але підозрюю, що навіть сталін не дозволяв того маразму, який творився 7 жовтня в росії. Якщо сказати коротко, то проситься одне слово: жах!
Принижувати себе ідолопоклонством перед путіним в «освіченому» ХХІ столітті – це гірше, аніж в Північній Кореї, Китаї, Ірані, Венесуелі та інших державах-ізгоях. В країні, в якій іноді нахваляються «багатовіковою культурою», «славетною історією», вкраденою в інших народів, “найпередовішою” у світі наукою, “надсучасною” технікою – значить опустилися до рівня істот у первісно-общинному ладі, коли перед вождем племені ставали на коліна і цілували йому ноги або місце нижче спини…
Соромно й гидко!
Те, що показували і розказували в ЗМІ, — ще одне яскраве свідчення падіння нації, яка уявляє себе носієм Божої правди і претендує на звання Третього Риму. Дикуни ви, а не богоносці. Місце вам – на задвірках людської цивілізації, де знаходитесь після бандитського нападу на вільну й незалежну Україну і де чекає на вас в майбутньому всесвітні сором та ганьба.
На щастя, за «поребриком» є люди, які не зовсім втратили здоровий глузд. Їх мало, але вони є. Саме таким людям належать слова, які я вичитав на одній з інтернет-сторінок. Цитую в моєму перекладі на українську:
— Купіте вові пейджер,
Товариші в Кремлі,
Щоб зразу стало легше
Всім людям на Землі.
Купіте вові пейджер –
Найнеобхідніший предмет,
Щоб очікуваний нами
Побачити балет.
По всіх каналах зразу
Хай лебеді пливуть,
Ридають росгвардійці
І вовин труп несуть.
Купіте вові пейджер,
А то який вже рік
Безглуздо й дуже страшно
Живе той чоловік.
Війна летить по світу
І їде по Землі.
Купіте вові пейджер,
Товариші в Кремлі.
Автор цього поетичного послання (на жаль, анонімний, бо сатира і гумор нині в ерефії під забороною) дуже хотів би, щоб вові (владіміру путіну) на день народження подарували пейджер. Той самий пейджер, від вибухів якого загинула деякий час тому верхівка ісламістських терористів. А балет «Лебедине озеро», як правило, московське телебачення транслювало, коли помирав черговий правитель кацапстану.
Чи діждемося ми подібної ситуації в московії?
Будемо сподіватися, хоча одним пейджером справі не зарадиш...
Охрім СВИТКА.
P. S. Цьогоріч із днем народження путіна привітала найменша кількість лідерів іноземних держав з початку повномасштабної війни – всього вісім. Соромляться, бояться чи щось знають?
О. С.
Залишити коментар