Після календарної реформи в Україні у християн східного обряду піст до Різдва розпочався 15 листопада та завершиться у Святвечір, надвечір’я народження Ісуса Христа 24 грудня.
Піст – це час, коли християни намагаються приділяти більше часу своїм думкам та молитві, обмежувати себе в їжі та розвагах. Їсти скоромне (непісну їжу) можна буде лише з 25 грудня, вже на саме Різдво.
Як з’явився піст перед Різдвом?
Кожен піст у християнстві має своє глибинне значення та історію. Різдвяний почався на межі ІV та V століть за папства Лева І.
Тоді постали Пости чотирьох пір року, як сказано у проповіді Лева І: “які, згідно з наукою Святого Духа, розподіляються так протягом цілого року, щоб закон утримання міг бути перед нами завжди”. Саме на основі зимового посту пізніше постав різдвяний.
Нині у церквах західного та східного обрядів пости встановлені по-різному. У православних та греко-католиків дата початку фіксована. Вона припадає на наступний день після вшанування апостола Пилипа (14 листопада). Звідси й народні назви – «Пилипівка» або «Пилипів» піст, адже 14 листопада – це останній день перед постом, коли ще можна їсти непісну їжу.
У римо-католиків дата початку посту рухома. Піст у них називається «Адвентом», а віряни дотримуються встановлених обмежень чотири тижні до Різдва. Він починається у четверту неділю (обов’язково саме в неділю) до Різдва, у період з 27 листопада по 3 грудня. Адвент (Різдвяний піст у римо-католиків) 2024 починається у неділю 1 грудня.
Що можна і не можна їсти у піст перед Різдвом?
Згідно із церковним Уставом православної церкви у піст не споживають м’яса.
У понеділок, середу та п’ятницю готують їжу без рослинної олії та не вживають рибу. У ці дні риба дозволяється тільки якщо звершується всенічне бдіння (наприклад, у престольне свято).
У вівторок та четвер можна вживати страви на рослинній олії. Якщо вони є ще й днями шанованих святих, дозволяється їсти рибу.
Риба також може бути в раціоні по суботах та неділях та у день Введення Пресвятої Богородиці в Храм (21-го листопада);
У Свято-Преображенському соборі в Києві зазначають: у Православній Церкві вже багато років існує лише монастирський Устав, який передусім стосується ченців. Вірянам радять обирати для себе обмеження, але такі, які не зашкодять здоров’ю.
У Канонах партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви сказано, що під час усіх постів (окрім Великого посту, який має суворіші правила) у середу та п’ятницю треба утриматися від вживання м’ясних продуктів і страв. У понеділок, вівторок та четвер можна не обмежувати себе у видах їжі.
Надвечір’я Різдва Христового – день обов’язкового посту для всіх вірян.
У всі дні посту ті, хто його дотримуються, мають утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.
Хто може не дотримуватися посту?
Можуть не дотримуватися посту:
l діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років;
l важкохворі;
l вагітні;
l матері після пологів і ті, що годують груддю;
l ті, хто подорожує (якщо час подорожі перевищує вісім годин);
l ті, хто важко працює;
l ті, хто харчується зі столу інших;
l убогі, котрі живуть з милостині;
В окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення справ побожності та милосердя.
Підготувала
Людмила ПАНАСЮК.
Після календарної реформи в Україні у християн східного обряду піст до Різдва розпочався 15 листопада та завершиться у Святвечір, надвечір’я народження Ісуса Христа 24 грудня.
Піст – це час, коли християни намагаються приділяти більше часу своїм думкам та молитві, обмежувати себе в їжі та розвагах. Їсти скоромне (непісну їжу) можна буде лише з 25 грудня, вже на саме Різдво.
Як з’явився піст перед Різдвом?
Кожен піст у християнстві має своє глибинне значення та історію. Різдвяний почався на межі ІV та V століть за папства Лева І.
Тоді постали Пости чотирьох пір року, як сказано у проповіді Лева І: “які, згідно з наукою Святого Духа, розподіляються так протягом цілого року, щоб закон утримання міг бути перед нами завжди”. Саме на основі зимового посту пізніше постав різдвяний.
Нині у церквах західного та східного обрядів пости встановлені по-різному. У православних та греко-католиків дата початку фіксована. Вона припадає на наступний день після вшанування апостола Пилипа (14 листопада). Звідси й народні назви – «Пилипівка» або «Пилипів» піст, адже 14 листопада – це останній день перед постом, коли ще можна їсти непісну їжу.
У римо-католиків дата початку посту рухома. Піст у них називається «Адвентом», а віряни дотримуються встановлених обмежень чотири тижні до Різдва. Він починається у четверту неділю (обов’язково саме в неділю) до Різдва, у період з 27 листопада по 3 грудня. Адвент (Різдвяний піст у римо-католиків) 2024 починається у неділю 1 грудня.
Що можна і не можна їсти у піст перед Різдвом?
Згідно із церковним Уставом православної церкви у піст не споживають м’яса.
У понеділок, середу та п’ятницю готують їжу без рослинної олії та не вживають рибу. У ці дні риба дозволяється тільки якщо звершується всенічне бдіння (наприклад, у престольне свято).
У вівторок та четвер можна вживати страви на рослинній олії. Якщо вони є ще й днями шанованих святих, дозволяється їсти рибу.
Риба також може бути в раціоні по суботах та неділях та у день Введення Пресвятої Богородиці в Храм (21-го листопада);
У Свято-Преображенському соборі в Києві зазначають: у Православній Церкві вже багато років існує лише монастирський Устав, який передусім стосується ченців. Вірянам радять обирати для себе обмеження, але такі, які не зашкодять здоров’ю.
У Канонах партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви сказано, що під час усіх постів (окрім Великого посту, який має суворіші правила) у середу та п’ятницю треба утриматися від вживання м’ясних продуктів і страв. У понеділок, вівторок та четвер можна не обмежувати себе у видах їжі.
Надвечір’я Різдва Христового – день обов’язкового посту для всіх вірян.
У всі дні посту ті, хто його дотримуються, мають утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.
Хто може не дотримуватися посту?
Можуть не дотримуватися посту:
- діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років;
- важкохворі;
- вагітні;
- матері після пологів і ті, що годують груддю;
- ті, хто подорожує (якщо час подорожі перевищує вісім годин);
- ті, хто важко працює;
- ті, хто харчується зі столу інших;
- убогі, котрі живуть з милостині;
В окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення справ побожності та милосердя.
Підготувала Людмила ПАНАСЮК.
Залишити коментар