Щоб бути з картоплею2024-й рік був за погодними умовами не дуже сприятливим для вирощування картоплі – культури, яку дехто називає «другим хлібом».
Справді-бо: рідко яка сім’я не полюбляє цей популярний овоч, який, кажуть, у свій час завезли з Америки. В Україні картопля користується особливим попитом. Як кажуть, є шкварка і бульба – від голоду не помремо.
У цих нотатках я не буду надто заглиблюватися в таємниці агротехніки й аналіз причин високих чи низьких врожаїв картоплі – для цього є спеціалізовані видання й компетентні фахівці. Я просто поділюся деякими міркуваннями як картопляр-любитель і шанувальник картоплі в будь-якому вигляді (смаженої, вареної, тушкованої, печеної тощо).
Але спочатку декілька зауваг з приводу торішнього неврожаю. Найперше зашкодила погода, яка для селянина рідко коли буває сприятливою. Як пригадуєте, навесні наші городи і поля заливало дощем, влітку підпікало спекою, чого не любить жодна культура.
Далося взнаки й небажання окремих господарств (як індивідуальних, так і колективних) займатися картоплярством. Ця галузь вимагає багато затрат, які не завжди окуповуються. По-перше, треба якісне насіння, яке не у всіх є. Придбання його обійдеться недешево.
По-друге, треба належно підготувати посівну площу: внести добрива (найкраще – органічні, а де їх взяти, коли тепер гній на вагу золота?). Мінеральна пожива теж не дешева, та й не всі знають, як її ефективно і правильно використовувати. Крім того, потрібні засоби захисту від колорадського жука та інших шкідників. Знову ж таки це дороге задоволення та й не завжди дієве – «колоради» до різноманітних отрут вже якось призвичаїлися. Та й декілька разів ними обробляти площу не кожному під силу.
Я вже не кажу про потребу зібрати добрий гурт людей, щоб посадити картоплю, а потім її доглянути, викопати, перебрати і надійно сховати, щоб не проростала і не гнила. Словом, культура трудомістка і не завжди рентабельна. Добре, коли є така-сяка техніка або коник з плугом чи культиватором.
Але найбільше, як мені здається, «вдарила» по картоплярству і зменшила посівні площі недостатня окупність цієї культури. Проблем із нею багато, а вигоди (особливо для приватного господаря) мало. В минулому, коли у Ковелі діяв крохмальний завод, кожен бажаючий міг туди здати лишки картоплі й отримати таку-сяку копійку. Нині завод знищено (не виключаю, що спеціально – конкурентів вистачало). От і куди податися селянину? На ринок, звичайно, але це теж діло загайне.
Нині, наскільки мені відомо, картопляну «кризу» держава подолала – завезли велику кількість імпорту, у високій якості якого великі сумніви. Але маємо те, що маємо. Що б я порадив тим дрібним товаровиробникам, які не втратили віри у її величність Картоплю, або пересічним дачникам-городникам?
Не закидайте картоплярство! Час нині такий, що бульба може дуже й дуже стати в пригоді цього року, коли економічна і фінансова кризи в Україні поглибляться. На нашу владу надії мало – їй аби самій вижити. А коли до картоплі матимете ще і якусь живність, інші овочі та фрукти – виживете! Ще й дітей та онуків врятуєте, хоч вони до праці на землі не дуже охочі. Та біда заставить – згадаєте моє слово.
Отож, вже нині добре розміркуйте, де будете садити картоплю. Завчасно подбайте про добрива та насіння. Ще я порадив би налаштуватися на кількаразове садіння бульб. Багато людей (і я теж) це практикують. Що маю на увазі? Розпочати садіння картоплі дуже рано – навіть у березні. Як правило, в останні роки цей місяць не буває холодним. Зрештою, невеличкий морозець не зашкодить.
Дехто практикує вирощування в теплицях. Теж непогано. Але для цього потрібні чималі гроші на їх обладнання і здоров’я для роботи в накритих приміщеннях під плівкою. А це, повірте, нелегко і непросто.
Але буду говорити про відкритий грунт. Якщо ви підійдете до справи серйозно і по-господарськи, молоду картоплю можете отримати в кінці травня – на початку червня. Коли її викопаєте, негайно готуйтеся до повторного садіння (можна на тій самій площі, відповідно належно її удобривши). Але увага: садити треба лише старим насінням. Можна й щойно зібраним, але там вже інша технологія. Не рекомендую!
Якщо все піде «за планом», другий урожай можете зібрати вже у вересні. Матимете бажання – спробуйте і третій раз, хоча все залежить від того, якою буде осінь. Одночасно можна посіяти чи посадити інші скоростиглі культури. Про них детально пишуть у соціальних мережах, інших ЗМІ, тому зайвий час у вас забирати не буду.
Звичайно, найкраще для зимового зберігання підходить урожай «нормальних» строків (квітень-травень), а мої рекомендації носять, так би мовити, «додатковий характер». Тобто я пропоную вам метод, за допомогою якого можна отримати додаткову кількість «другого хліба», і вже на початку літа мати молоду картоплю.
Спробуйте! Хто не ризикує, той не п’є шампанського.
Василь ГОСПОДАРИК.
Начинка для ковбаси може бути не тільки з м’яса, а й із картоплі та шкварок. Порівняно зі звичайною домашньою ковбасою картопляна обійдеться вам удвічі дешевше. А смак приємно здивує вас і ваших гостей.
Продукти: сира картопля – 500 г, сало свиняче несолоне – 100-120 г, цибуля ріпчаста – 2 шт., часник – 2-3 зубки, пшоняні крупи – 1 ч. л., сіль, перець мелений, лавровий листок – за смаком, кишки свинячі – 1 метр.
Приготування: свинячі кишки ретельно помити, вимочити в розчині лимонного соку і солі (на 500 мл води – 3 ст. ложки лимонного соку і 1 ч. ложка солі) протягом 4-7 годин. Картоплю почистіть, наріжте невеликими кубиками і залийте водою. Цибулю наріжте дрібними кубиками. Сало також подрібніть на кубики. Викладіть на гарячу суху сковороду шматочки сала, помішуючи, обсмажте його протягом 5 хвилин. Відтак додайте цибулю, посмажте ще близько 5 хвилин. Цибуля повинна стати м’якою і прозорою.
Поки шкварки з цибулею будуть остигати, картоплю пропустіть через м’ясорубку. У миску з перекрученою картоплею викладіть шкварки з цибулею. Всипте спеції і сіль, посічений часник.
Пшоняні крупи промийте холодною водою. Додайте їх до решти інгредієнтів і перемішайте. Картопляною начинкою щільно наповніть кишки. Викладіть ковбасу на форму, застелену пергаментом і змащену олією. Запікайте в духовці протягом 40-50 хв. за 1800 С.
Аби ковбаса не тріснула під час запікання, приблизно два-три рази з інтервалом 15 хвилин необхідно зробити по всій її довжині проколи тонкою голкою.
Вікторія МАНДЗЮК.
Залишити коментар