У день пам’яті Героїв Небесної Сотні у Старій Вижівці освятили меморіальну фотографію Василя Солодухи, загиблого воїна з села Смоляри Старовижівської громади.
Про похорон, коли полеглого українського захисника відспівували на дорозі перед зачиненими воротами сільської церкви, досі не перестають говорити. Проблему шанобливого ставлення до полеглих оборонців України та їхніх родичів укотре порушують і депутати місцевих рад, і навіть українські парламентарі.
Василю Солодусі було 45 років, коли його життя обірвалося під час виконання бойового завдання на Харківщині. У мирний час хлопець працював на будовах. Нікому не відмовляв у допомозі. Мав доброзичливу спокійну вдачу, любив рибалити. На війну пішов у 2022-му, як і його старший брат Олександр. Служив у Прикордонних військах.
Коли чорна звістка прилетіла в рідний дім, батьки та брат Героя, теж військовослужбовець, висловили бажання, щоб чин похорону здійснили капелани і священники Православної Церкви України. У Смолярах лише одна церква, де служить священник УПЦ (мп) Леонід Бірук, який спершу пообіцяв відчинити храм для відспівування полеглого воїна.
Однак згодом цей батюшка разом із головою Старовижівської селищної ради Василем Камінським ходили до вбитих горем батьків і наполягали, аби чин похорону здійснив саме священник УПЦ (мп). Рідні Василя Солодухи не погодилися, не пішли на такі поступки.
– Ми не хочемо, щоб та церква, яка благословляє цю війну, хоронила нашого сина, – сказали тоді батьки Героя.
У день похорон, 16 грудня, не тільки церква, а й ворота на її територію були замкнені на замок. Полеглого воїна відспівували просто на дорозі перед воротами храму.
– Ми поставили дві лавки, на них – труну, коровай, коливо і так під відкритим небом здійснили відспівування, – пояснив старовижівський декан ПЦУ, настоятель храму Святого Василія Великого Іван Зеленко. – На жаль, завдяки промосковському настоятелю місцевої церкви чин похорону звершували перед зачиненою брамою.
Похорон Героя був багатолюдний: кілька сотень людей заповнили сільську вулицю. Багато хто знімав жалобний ритуал на відео. Завдяки соцмережам інформація про резонансну подію швидко рознеслася у різних засобах масової інформації – не тільки українських. На неї відреагували навіть пропагандистські канали окупантів. Щоправда, зі своїм підтекстом: мовляв, «убітого нацика не пустілі в православний храм».
Буквально за кілька днів потому на сесії Старовижівської селищної ради депутати підтримали запит Василя Пецентія та звернення Андрія Солуяна до правоохоронних органів області та Ковельського району, аби ті дали правову оцінку діям священника Леоніда Бірука та селищного голови Василя Камінського, який згідно зі службовими обов’язками мав би забезпечити гідне поховання воїна та доступ до громадського приміщення – сільського храму, який не є власністю промосковського священника.
– Я хочу, аби в жодному селі нашої громади не повторилася така ганьба, як у Смолярах, – зазначив Андрій Солуян. – Адже у селі Буцині колишнього Старовижівського району священники ПЦУ відспівували загиблого Героя у церкві, яка належать громаді УПЦ, бо так на прохання рідних наполіг міський голова Ковеля Ігор Чайка.
На звернення Андрія Солуяна надійшла відповідь від Олександра Синюка, начальника управління нагляду за дотриманням законів Нацполіцією Волинської обласної прокуратури, про те, що лист депутата скеровано керівнику Ковельської окружної прокуратори Юрію Новосаду.
Тим часом мешканці громади звернулися до тимчасової комісії облради з контролю за виконанням рішень Волиньради щодо заборони діяльності УПЦ (мп). У ньому йдеться, що «така поведінка священника УПЦ (мп) Леоніда Бірука свідчить про його глибоку зневагу до полеглого воїна, який, захищаючи Українську державу, нашу незалежність, віддав найдорожче – своє життя, про розпалювання ворожнечі між вірянами різних конфесій. А голова селищної ради Василь Камінський грубо знехтував своїми обов’язками, що передбачають однакове ставлення до всіх виборців, та не забезпечив доступ до громадської споруди під час похорону, відсторонився від справедливого вирішення цієї ситуації, цим самим став на бік священника УПЦ (мп)». Під цим зверненням поставили підписи майже 60 мешканців громади.
Як повідомив голова тимчасової комісії, депутат облради Володимир Бондар, звернення відразу розглянули на засіданні комісії і скерували представникам правоохоронних органів. За його словами, на наступному засіданні комісії, що відбудеться невдовзі, планують заслухати їхні висновки.
Понад те, у Верховній Раді з трибуни народний депутат України Ігор Гузь звернувся до голови Служби безпеки України Василя Малюка. Парламентар озвучив низку фактів, що свідчать про приниження українських громадян служителями промосковських церков на Волині, як-от під час похорону Василя Солодухи у Смолярах Старовижівської громади, побиття сестри загиблого військовослужбовця священником УПЦ (мп) у селі Волошки, побиття священника ПЦУ прихильниками моспатріархату у селі Ветли Камінь-Каширського району, а в селі Воєгоща цього ж району в храмі УПЦ (мп) донедавна навіть висіла ікона російського царя. На думку Ігоря Гузя, правоохоронці повинні нарешті ретельно розслідувати такі випадки, навести порядок, аби п’ята промосковська колона не принижувала українських громадян.
Громада Старовижівщини теж чекає на висновки правоохоронців, бо люди вважають: ганебні факти зневаги гідності батьків загиблих Героїв, військовослужбовців, які з честю виконують свій патріотичний обов’язок, їхніх рідних, українських патріотів не повинні більше ніде повторитися.
Валентина БЛІНОВА.

У день пам’яті Героїв Небесної Сотні у Старій Вижівці освятили меморіальну фотографію Василя Солодухи, загиблого воїна з села Смоляри Старовижівської громади.
Про похорон, коли полеглого українського захисника відспівували на дорозі перед зачиненими воротами сільської церкви, досі не перестають говорити. Проблему шанобливого ставлення до полеглих оборонців України та їхніх родичів укотре порушують і депутати місцевих рад, і навіть українські парламентарі.
Василю Солодусі було 45 років, коли його життя обірвалося під час виконання бойового завдання на Харківщині. У мирний час хлопець працював на будовах. Нікому не відмовляв у допомозі. Мав доброзичливу спокійну вдачу, любив рибалити. На війну пішов у 2022-му, як і його старший брат Олександр. Служив у Прикордонних військах.
Коли чорна звістка прилетіла в рідний дім, батьки та брат Героя, теж військовослужбовець, висловили бажання, щоб чин похорону здійснили капелани і священники Православної Церкви України. У Смолярах лише одна церква, де служить священник УПЦ (мп) Леонід Бірук, який спершу пообіцяв відчинити храм для відспівування полеглого воїна.
Однак згодом цей батюшка разом із головою Старовижівської селищної ради Василем Камінським ходили до вбитих горем батьків і наполягали, аби чин похорону здійснив саме священник УПЦ (мп). Рідні Василя Солодухи не погодилися, не пішли на такі поступки.
– Ми не хочемо, щоб та церква, яка благословляє цю війну, хоронила нашого сина, – сказали тоді батьки Героя.
У день похорон, 16 грудня, не тільки церква, а й ворота на її територію були замкнені на замок. Полеглого воїна відспівували просто на дорозі перед воротами храму.
– Ми поставили дві лавки, на них – труну, коровай, коливо і так під відкритим небом здійснили відспівування, – пояснив старовижівський декан ПЦУ, настоятель храму Святого Василія Великого Іван Зеленко. – На жаль, завдяки промосковському настоятелю місцевої церкви чин похорону звершували перед зачиненою брамою.
Похорон Героя був багатолюдний: кілька сотень людей заповнили сільську вулицю. Багато хто знімав жалобний ритуал на відео. Завдяки соцмережам інформація про резонансну подію швидко рознеслася у різних засобах масової інформації – не тільки українських. На неї відреагували навіть пропагандистські канали окупантів. Щоправда, зі своїм підтекстом: мовляв, «убітого нацика не пустілі в православний храм».
Буквально за кілька днів потому на сесії Старовижівської селищної ради депутати підтримали запит Василя Пецентія та звернення Андрія

Солуяна до правоохоронних органів області та Ковельського району, аби ті дали правову оцінку діям священника Леоніда Бірука та селищного голови Василя Камінського, який згідно зі службовими обов’язками мав би забезпечити гідне поховання воїна та доступ до громадського приміщення – сільського храму, який не є власністю промосковського священника.
– Я хочу, аби в жодному селі нашої громади не повторилася така ганьба, як у Смолярах, – зазначив Андрій Солуян. – Адже у селі Буцині колишнього Старовижівського району священники ПЦУ відспівували загиблого Героя у церкві, яка належать громаді УПЦ, бо так на прохання рідних наполіг міський голова Ковеля Ігор Чайка.
На звернення Андрія Солуяна надійшла відповідь від Олександра Синюка, начальника управління нагляду за дотриманням законів Нацполіцією Волинської обласної прокуратури, про те, що лист депутата скеровано керівнику Ковельської окружної прокуратори Юрію Новосаду.
Тим часом мешканці громади звернулися до тимчасової комісії облради з контролю за виконанням рішень Волиньради щодо заборони діяльності УПЦ (мп). У ньому йдеться, що «така поведінка священника УПЦ (мп) Леоніда Бірука свідчить про його глибоку зневагу до полеглого воїна, який, захищаючи Українську державу, нашу незалежність, віддав найдорожче – своє життя, про розпалювання ворожнечі між вірянами різних конфесій. А голова селищної ради Василь Камінський грубо знехтував своїми обов’язками, що передбачають однакове ставлення до всіх виборців, та не забезпечив доступ до громадської споруди під час похорону, відсторонився від справедливого вирішення цієї ситуації, цим самим став на бік священника УПЦ (мп)». Під цим зверненням поставили підписи майже 60 мешканців громади.
Як повідомив голова тимчасової комісії, депутат облради Володимир Бондар, звернення відразу розглянули на засіданні комісії і скерували представникам правоохоронних органів. За його словами, на наступному засіданні комісії, що відбудеться невдовзі, планують заслухати їхні висновки.
Понад те, у Верховній Раді з трибуни народний депутат України Ігор Гузь звернувся до голови Служби безпеки України Василя Малюка. Парламентар озвучив низку фактів, що свідчать про приниження українських громадян служителями промосковських церков на Волині, як-от під час похорону Василя Солодухи у Смолярах Старовижівської громади, побиття сестри загиблого військовослужбовця священником УПЦ (мп) у селі Волошки, побиття священника ПЦУ прихильниками моспатріархату у селі Ветли Камінь-Каширського району, а в селі Воєгоща цього ж району в храмі УПЦ (мп) донедавна навіть висіла ікона російського царя. На думку Ігоря Гузя, правоохоронці повинні нарешті ретельно розслідувати такі випадки, навести порядок, аби п’ята промосковська колона не принижувала українських громадян.
Громада Старовижівщини теж чекає на висновки правоохоронців, бо люди вважають: ганебні факти зневаги гідності батьків загиблих Героїв, військовослужбовців, які з честю виконують свій патріотичний обов’язок, їхніх рідних, українських патріотів не повинні більше ніде повторитися.
Валентина БЛІНОВА.
Залишити коментар