Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / Мобілізуймося

14.03.2025
Три роки тому, коли росія розпочала широкомасштабний наступ на Україну, ніхто не думав, що війна триватиме так довго. Нас "заколисували" обіцянками про швидку перемогу, в яку ми свято вірили, різного роду арестовичі, політикани-популісти, казкарі з "єдиного  телемарафону", високопоставлені представники влади.
На жаль, в силу багатьох причин, перелік яких зайняв би не одну сторінку газети, маємо те, що маємо: агресія зухвалого і кровожерного ворога триває. У боях із ним щоденно гинуть кращі сини і дочки матері України, ракетних ударів зазначають об'єкти критичної інфраструктури, мирні населені пункти, особливо на Сході і Півдні України. Ситуація на фронті складна.
Чи означає це, що час українцям підіймати руки догори і розпачливо бідкатися: "Все пропало!"? Ні, далеко не час. Хоч значна територія країни окупована, рашисти не можуть так швидко просуватися далі, як би їм хотілося і як про це галасує брехлива московитська пропаганда. Збройні Сили України мужньо тримають оборону, у режимі воєнного стану працює господарський комплекс, забезпечуються першочергові потреби і запити людей.
Останнім часом дедалі активніше обговорюються варіанти припинення воєнних дій в Україні, в дію приведені всі можливі засоби дипломатичного тиску на москву, хоч деякі з них виглядають досить наївними і безперспективними.  Але Захід не відвернувся від нас, продовжує підтримувати і словом, і ділом. Щоправда, не завжди можна зрозуміти, чого реально хочуть деякі світові лідери, особливо новообраний президент  США Дональд Трамп. Та головне в тому, що тема порятунку України не зникає з порядку денного міжнародних самітів, знаходиться постійно в центрі уваги засобів масової інформації.
Що потрібно від нас? Не розпач, не паніка, не песимізм. Образно кажучи, мусимо мобілізуватися, з'єднатися в один сильний кулак, щоб ворог не зловтішався і не радів передчасно. Така самомобілізація необхідна скрізь – на фронті, в тилу, у волонтерстві, роботі військово-промислового комплексу.
...Часто можна почути такі слова: "Ми сильні, коли єдині!". Сьогодні настала пора  усвідомити кожному українцю істинну сутність цих слів. Тільки в єдності врятуємо державу, майбутнє наших дітей та онуків. Мобілізуймося!

-прапорТри роки тому, коли росія розпочала широкомасштабний наступ на Україну, ніхто не думав, що війна триватиме так довго. Нас "заколисували" обіцянками про швидку перемогу, в яку ми свято вірили, різного роду арестовичі, політикани-популісти, казкарі з "єдиного  телемарафону", високопоставлені представники влади.

На жаль, в силу багатьох причин, перелік яких зайняв би не одну сторінку газети, маємо те, що маємо: агресія зухвалого і кровожерного ворога триває. У боях із ним щоденно гинуть кращі сини і дочки матері України, ракетних ударів зазначають об'єкти критичної інфраструктури, мирні населені пункти, особливо на Сході і Півдні України. Ситуація на фронті складна.

Чи означає це, що час українцям підіймати руки догори і розпачливо бідкатися: "Все пропало!"? Ні, далеко не час. Хоч значна територія країни окупована, рашисти не можуть так швидко просуватися далі, як би їм хотілося і як про це галасує брехлива московитська пропаганда. Збройні Сили України мужньо тримають оборону, у режимі воєнного стану працює господарський комплекс, забезпечуються першочергові потреби і запити людей.

Останнім часом дедалі активніше обговорюються варіанти припинення воєнних дій в Україні, в дію приведені всі можливі засоби дипломатичного тиску на москву, хоч деякі з них виглядають досить наївними і безперспективними.  Але Захід не відвернувся від нас, продовжує підтримувати і словом, і ділом. Щоправда, не завжди можна зрозуміти, чого реально хочуть деякі світові лідери, особливо новообраний президент  США Дональд Трамп. Та головне в тому, що тема порятунку України не зникає з порядку денного міжнародних самітів, знаходиться постійно в центрі уваги засобів масової інформації.

Що потрібно від нас? Не розпач, не паніка, не песимізм. Образно кажучи, мусимо мобілізуватися, з'єднатися в один сильний кулак, щоб ворог не зловтішався і не радів передчасно. Така самомобілізація необхідна скрізь – на фронті, в тилу, у волонтерстві, роботі військово-промислового комплексу.

...Часто можна почути такі слова: "Ми сильні, коли єдині!". Сьогодні настала пора  усвідомити кожному українцю істинну сутність цих слів. Тільки в єдності врятуємо державу, майбутнє наших дітей та онуків. Мобілізуймося!

Залишити коментар

Ваш коментар з’явиться після перевірки модератором

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025