Повідомлення в номер / Заради миру і добра

У квітні 1918 року було   створено Товариство Червоного Хреста  України.  Саме 18 квітня відбувся І з’їзд Товариства. Але якщо заглибитись в історію України, то можна  бачити: славні традиції милосердя, співчуття,  взаємодопомоги зародилися в нас ще за часів Запорозького козацтва. 

Саме тут виникли славетні  шпиталі Запорозького Спаса – благодійні заклади для поранених і старих воїнів Запорозької вільної республіки. 

Цілительське доброчинство славилось і за часів Київської Русі.  Багато води в ріках витекло, доки 1862 року в Женевській конвенції 186 національних Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця об’єднались, аби  спрямувати свої зусилля на захист життя, здоров’я та гідності людини.  З  того часу об’єднання стало надійною опорою для знедолених, сиріт, інвалідів, немічних, хворих, самотніх. 

Чим живе нині наше ковельське Товариство Червоного Хреста? 

— Ковельські «червонохрестівці» працюють за покликом серця, — говорить Людмила Стахорська, яка уже багато років очолює міськрайорганізацію ТЧХУ. – Нас єднає свідомий вибір, який ми зробили. В нашій роботі випадкових  працівників нема. Треба бачити живу людину і зробити все, аби надати допомогу,  якої потребує, оточити увагою, виявити співчуття, доброту, взяти частину болю на себе, не зважаючи ні на що. 

У зв’язку з повномасштабним вторгненням росії на українську землю в нас роботи, звичайно, більше стало. Постали нові завдання: допомога воїнам, тим людям, котрі змушені покинути свої домівки в пошуках безпечного місця. Приємно, що ми працюємо в контакті з місцевою владою. Укладені довгострокові угоди про співпрацю з установами,  органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями. 

Активною, результативною роботою я завдячую своєму колективу – волонтерам, активістам  з великим досвідом роботи.   Це  В. Конашкова, Р. Голубчук, М. Козакова, О. Савенко, наші досвідчені волонтери О. Осоченко, О Аротунян, Л. Бартко, Р. Дударчук, І. Товадор. Окремо хочу подякувати фахівцю А. Шуляр, яка нині бере активну участь у різних програмах.  

Так, не можна перелічити тих добрих справ, які є на рахунку Ковельських «червонохрестівців». Війна принесла багато горя, тому колектив постійно шукає додаткові людські,  матеріальні та фінансові ресурси. Відрадно, що уже є  приклади позитивного вирішення складних питань. Це – участь у проєкті «BraVo». Завдяки одержаним коштам відремонтовано й відкрито, оснащено меблями приміщення в ліцеї «Оберіг», де сьогодні волонтери  Товариства мають змогу надавати психо-соціальну підтримку дітям. 

В рамках програми діє пункт видачі реабілітаційного обладнання для хворих, немічних. Люди користуються потрібними допоміжними засобами пересування, гігієни.

Все частіше «червонохрестівці» бувають у «Реабілітаційному центрі» Славікових. Урізноманітнились заходи, зустрічі, цікаві заняття.  Кожен день волонтери активно тут працюють. 

Кому з нас не доводилось бачити, як з людьми трапляються нещасні випадки? Не всі, звичайно, можуть надати першу медичну допомогу потерпілому. Тому ось уже багато років Р. Голубчук проводить навчання, семінари, тренінги з навчання способам медичної допомоги серед школярів і дорослого населення.

Важко у наш час бути похилим віком, немічним. Та, мабуть, не легше опікуватися  хворими, одинокими людьми.  Однак сестри милосердя не цураються будь-якої роботи. Новою формою стала сьогодні психо-соціальна допомога ветеранам.  І знову все це – завдяки програмі «BraVo».

Адміністрація Товариства провела «круглий стіл», куди запросили представників громад, аби таку  форму роботи налагодити в селах. Як результат – почали працювати зі старшими людьми в Голобах. 

— Біль можна втамувати не тільки ліками, але й щирим, обнадійливим словом, — говорить В. Конашкова. – Тому основним у нашій роботі є мужність і милосердя, любов і доброта.  Валентина Леонідівна має майже 40 років досвіду роботи  в Товаристві. 

Всім відомо, що доброта, милосердя формуються змалку. Саме в дитинстві діти переживають найщиріші почуття і сповнені бажання допомогти іншим. Тому останнім часом діють програми (локації) для дітей, підлітків. 

До роботи заохочують молодь. Юні волонтери мають змогу спілкуватись за інтересами, планувати цікаві, змістовні акції, виявляти ініціативу. Вони беруть участь у різних оздоровчих, доброчинних, інформаційно-просвітницьких заходах. Це – завдяки знаючій та ініціативній  Анні  Шуляр.  Вона спонукає молодих людей до активної діяльності. Вчить їх співчувати ближньому і відчувати чужий біль, як власний. Це дуже потрібно зараз, коли в нас війна.

…У народі кажуть: «Море краплиною до краплини повниться». Те ж саме можна сказати про діяльність Ковельської міськрайорганізації Товариства Червоного Хреста України. Із скромної,  можливо,  не завжди  помітної буденної роботи  невтомних «червонохрестівців» та активу волонтерів, складається велика благородна справа  в ім’я миру і добра.

Валентина СІЧКАР, громадська кореспондентка  газети «Вісті Ковельщини»; голова районної ветеранської організації. 

У квітні 1918 року було   створено Товариство Червоного Хреста  України.  Саме 18 квітня відбувся І з’їзд Товариства. Але якщо заглибитись в історію України, то можна  бачити: славні традиції милосердя, співчуття,  взаємодопомоги зародилися в нас ще за часів Запорозького козацтва. 

Саме тут виникли славетні  шпиталі Запорозького Спаса – благодійні заклади для поранених і старих воїнів Запорозької вільної республіки. 

Цілительське доброчинство славилось і за часів Київської Русі.  Багато води в ріках витекло, доки 1862 року в Женевській конвенції 186 національних Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця об’єднались, аби  спрямувати свої зусилля на захист життя, здоров’я та гідності людини.  З  того часу об’єднання стало надійною опорою для знедолених, сиріт, інвалідів, немічних, хворих, самотніх. 

Чим живе нині наше ковельське Товариство Червоного Хреста? 

— Ковельські «червонохрестівці» працюють за покликом серця, — говорить Людмила Стахорська, яка уже багато років очолює міськрайорганізацію ТЧХУ. – Нас єднає свідомий вибір, який ми зробили. В нашій роботі випадкових  працівників нема. Треба бачити живу людину і зробити все, аби надати допомогу,  якої потребує, оточити увагою, виявити співчуття, доброту, взяти частину болю на себе, не зважаючи ні на що. 

У зв’язку з повномасштабним вторгненням росії на українську землю в нас роботи, звичайно, більше стало. Постали нові завдання: допомога воїнам, тим людям, котрі змушені покинути свої домівки в пошуках безпечного місця. Приємно, що ми працюємо в контакті з місцевою владою. Укладені довгострокові угоди про співпрацю з установами,  органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями. 

Активною, результативною роботою я завдячую своєму колективу – волонтерам, активістам  з великим досвідом роботи.   Це  В. Конашкова, Р. Голубчук, М. Козакова, О. Савенко, наші досвідчені волонтери О. Осоченко, О Аротунян, Л. Бартко, Р. Дударчук, І. Товадор. Окремо хочу подякувати фахівцю А. Шуляр, яка нині бере активну участь у різних програмах.  

Так, не можна перелічити тих добрих справ, які є на рахунку Ковельських «червонохрестівців». Війна принесла багато горя, тому колектив постійно шукає додаткові людські,  матеріальні та фінансові ресурси. Відрадно, що уже є  приклади позитивного вирішення складних питань. Це – участь у проєкті «BraVo». Завдяки одержаним коштам відремонтовано й відкрито, оснащено меблями приміщення в ліцеї «Оберіг», де сьогодні волонтери  Товариства мають змогу надавати психо-соціальну підтримку дітям. 

В рамках програми діє пункт видачі реабілітаційного обладнання для хворих, немічних. Люди користуються потрібними допоміжними засобами пересування, гігієни.

Все частіше «червонохрестівці» бувають у «Реабілітаційному центрі» Славікових. Урізноманітнились заходи, зустрічі, цікаві заняття.  Кожен день волонтери активно тут працюють. 

Кому з нас не доводилось бачити, як з людьми трапляються нещасні випадки? Не всі, звичайно, можуть надати першу медичну допомогу потерпілому. Тому ось уже багато років Р. Голубчук проводить навчання, семінари, тренінги з навчання способам медичної допомоги серед школярів і дорослого населення.

Важко у наш час бути похилим віком, немічним. Та, мабуть, не легше опікуватися  хворими, одинокими людьми.  Однак сестри милосердя не цураються будь-якої роботи. Новою формою стала сьогодні психо-соціальна допомога ветеранам.  І знову все це – завдяки програмі «BraVo».

Адміністрація Товариства провела «круглий стіл», куди запросили представників громад, аби таку  форму роботи налагодити в селах. Як результат – почали працювати зі старшими людьми в Голобах. 

— Біль можна втамувати не тільки ліками, але й щирим, обнадійливим словом, — говорить В. Конашкова. – Тому основним у нашій роботі є мужність і милосердя, любов і доброта.  Валентина Леонідівна має майже 40 років досвіду роботи  в Товаристві. 

Всім відомо, що доброта, милосердя формуються змалку. Саме в дитинстві діти переживають найщиріші почуття і сповнені бажання допомогти іншим. Тому останнім часом діють програми (локації) для дітей, підлітків. 

До роботи заохочують молодь. Юні волонтери мають змогу спілкуватись за інтересами, планувати цікаві, змістовні акції, виявляти ініціативу. Вони беруть участь у різних оздоровчих, доброчинних, інформаційно-просвітницьких заходах. Це – завдяки знаючій та ініціативній  Анні  Шуляр.  Вона спонукає молодих людей до активної діяльності. Вчить їх співчувати ближньому і відчувати чужий біль, як власний. Це дуже потрібно зараз, коли в нас війна.

…У народі кажуть: «Море краплиною до краплини повниться». Те ж саме можна сказати про діяльність Ковельської міськрайорганізації Товариства Червоного Хреста України. Із скромної,  можливо,  не завжди  помітної буденної роботи  невтомних «червонохрестівців» та активу волонтерів, складається велика благородна справа  в ім’я миру і добра.