Днями до редакції нашої газети завітав житель Ковеля Олександр Князев.
Олександр Васильович розповів, що вони разом з дружиною Надією Вікторівною – переселенці з Харківської області, уже перебувають на заслуженому відпочинку. Жили у місті Люботин, що майже за 25 км від Харкова. З початку повномасштабного вторгнення довелось пережити немало важких моментів, але коли бойові дії стали все ближче до їхнього містечка, через постійні прильоти і обстріли окупантів залишатись там було небезпечно. Тож сім’я разом з 5-тирічним собачкою Графом вирішила виїжджати. Місцем свого нового проживання обрали Ковель, що на Волині.
– На Заході України ми не мали ні родичів, ні знайомих. В Інтернеті я прочитав про місто Ковель, його зручне географічне розташування, історію, тож взяли квитки і 16 травня 2024 року рано-вранці зійшли з потяга на ковельський перон.
Спочатку ми не розуміли, куди йти, де шукати прихисток, тож присіли відпочити в приміщенні залізничного вокзалу. Місцеві люди порадили йти до міської ради. У Ковелі того дня проходили заходи до Дня вишиванки, і ми мали нагоду поспілкуватись з багатьма людьми. Серед них був міський голова Ігор Чайка, який оперативно вирішив питання нашого проживання в селі Колодяжному. Нас дуже гарно зустріли в цьому селі, турбувалися, допомагали.
Зараз ми винайняли житло в Ковелі. Нам дуже подобається ваше місто. Про те, що виїхали, – ні разу не пошкодували. А ще до глибини душі вразили доброта та чуйність ковельчан. Ми справді не очікували такої уваги та турботи від незнайомих людей.
– Ми з дружиною від усього серця дякуємо за підтримку, небайдужість, всебічну допомогу особисто Ковельському міському голові Ігорю Чайці, депутату міської ради пані Галині Стасюк, волонтерам, представникам Колодяжненської сільської влади. Завдяки Вашим чуйним серцям, піклуванню нам легше переживати складні часи. В Ковелі ми почуваємося, як вдома.
Хай милостивий Господь благословить кожен Ваш прийдешній день, подарує міцне здоров’я, добро, мирне небо, – зазначив у нашій розмові Олександр Васильович.
Світлана ЛЯШУК.

Днями до редакції нашої газети завітав житель Ковеля Олександр Князев.
Олександр Васильович розповів, що вони разом з дружиною Надією Вікторівною – переселенці з Харківської області, уже перебувають на заслуженому відпочинку. Жили у місті Люботин, що майже за 25 км від Харкова. З початку повномасштабного вторгнення довелось пережити немало важких моментів, але коли бойові дії стали все ближче до їхнього містечка, через постійні прильоти і обстріли окупантів залишатись там було небезпечно. Тож сім’я разом з 5-тирічним собачкою Графом вирішила виїжджати. Місцем свого нового проживання обрали Ковель, що на Волині.
– На Заході України ми не мали ні родичів, ні знайомих. В Інтернеті я прочитав про місто Ковель, його зручне географічне розташування, історію, тож взяли квитки і 16 травня 2024 року рано-вранці зійшли з потяга на ковельський перон.
Спочатку ми не розуміли, куди йти, де шукати прихисток, тож присіли відпочити в приміщенні залізничного вокзалу. Місцеві люди порадили йти до міської ради. У Ковелі того дня проходили заходи до Дня вишиванки, і ми мали нагоду поспілкуватись з багатьма людьми. Серед них був міський голова Ігор Чайка, який оперативно вирішив питання нашого проживання в селі Колодяжному. Нас дуже гарно зустріли в цьому селі, турбувалися, допомагали.
Зараз ми винайняли житло в Ковелі. Нам дуже подобається ваше місто. Про те, що виїхали, – ні разу не пошкодували. А ще до глибини душі вразили доброта та чуйність ковельчан. Ми справді не очікували такої уваги та турботи від незнайомих людей.
– Ми з дружиною від усього серця дякуємо за підтримку, небайдужість, всебічну допомогу особисто Ковельському міському голові Ігорю Чайці, депутату міської ради пані Галині Стасюк, волонтерам, представникам Колодяжненської сільської влади. Завдяки Вашим чуйним серцям, піклуванню нам легше переживати складні часи. В Ковелі ми почуваємося, як вдома.
Хай милостивий Господь благословить кожен Ваш прийдешній день, подарує міцне здоров’я, добро, мирне небо, – зазначив у нашій розмові Олександр Васильович.
Світлана ЛЯШУК.
Залишити коментар