В новітній історії України багато гасел радянських часів втратили свою актуальність, а тому цілком справедливо «списані в архів».
І все ж одне з них, а саме «Слава праці!», на нашу думку, варто зберегти й широко пропагувати. Невипадково, мабуть, колишнє «червоне» свято Першотравня у 2017 році Верховна Рада України перейменувала на День праці. Так воно називається й сьогодні, і в цьому є глибокий зміст.
Саме ефективна і продуктивна праця є основою економічної, оборонної і політичної могутності будь-якої держави. В тому числі – України, яка четвертий рік поспіль мужньо протистоїть зухвалому московському агресору. У час, коли воїни ЗСУ, бійці тероборони захищають наші рубежі зі зброєю в руках, трудівники тилу допомагають їм, сумлінно працюючи на заводах і фабриках, полях і фермах, в закладах освіти і науки, охорони здоров’я і соціальної сфери. Це дає змогу посилювати волонтерський рух, забезпечувати наших захисників продуктами харчування, грошима, іншими необхідними речима.
Але чи завжди ми належною мірою шануємо працю робітника, селянина, вчителя, лікаря, представника інших професій? На жаль, ні. А справжній патріотизм починається з любові до праці, готовності жертвувати своїми матеріальними інтересами заради інтересів суспільства. Адже невипадково більшість мужніх захисників України, які загинули на полі бою або продовжують воювати, – вихідці з трудівничих сімей, люди, які пройшли до призову в армію школу трудового гарту.
Пишучи ці рядки, ми не маємо наміру виправдовувати чи реабілітовувати стару систему виховання і навчання. Просто хочемо нагадати істину: праця – основа життя.
Тож – честь праці!
В новітній історії України багато гасел радянських часів втратили свою актуальність, а тому цілком справедливо «списані в архів».
І все ж одне з них, а саме «Слава праці!», на нашу думку, варто зберегти й широко пропагувати. Невипадково, мабуть, колишнє «червоне» свято Першотравня у 2017 році Верховна Рада України перейменувала на День праці. Так воно називається й сьогодні, і в цьому є глибокий зміст.
Саме ефективна і продуктивна праця є основою економічної, оборонної і політичної могутності будь-якої держави. В тому числі – України, яка четвертий рік поспіль мужньо протистоїть зухвалому московському агресору. У час, коли воїни ЗСУ, бійці тероборони захищають наші рубежі зі зброєю в руках, трудівники тилу допомагають їм, сумлінно працюючи на заводах і фабриках, полях і фермах, в закладах освіти і науки, охорони здоров’я і соціальної сфери. Це дає змогу посилювати волонтерський рух, забезпечувати наших захисників продуктами харчування, грошима, іншими необхідними речима.
Але чи завжди ми належною мірою шануємо працю робітника, селянина, вчителя, лікаря, представника інших професій? На жаль, ні. А справжній патріотизм починається з любові до праці, готовності жертвувати своїми матеріальними інтересами заради інтересів суспільства. Адже невипадково більшість мужніх захисників України, які загинули на полі бою або продовжують воювати, – вихідці з трудівничих сімей, люди, які пройшли до призову в армію школу трудового гарту.
Пишучи ці рядки, ми не маємо наміру виправдовувати чи реабілітовувати стару систему виховання і навчання. Просто хочемо нагадати істину: праця – основа життя.
Тож – честь праці!
В новітній історії України багато гасел радянських часів втратили свою актуальність, а тому цілком справедливо «списані в архів».
Залишити коментар