Жорстока кровопролитна війна розкидала українців по світу. Вимушена виїхати за кордон і моя онучка Аліна разом з мамою.
Найдорожчі мені люди вже три роки у закордонні. Аліна дуже скучає за рідним Ковелем. Передає щирий привіт і найкращі побажання колишнім вчителям, друзям, що залишилися на рідній землі.
17-річна дівчина навчається в американській приватній школі. Дуже любить малювати.
Про те, як ведеться Аліні Лавренко на чужині, читайте у вірші, який нею написаний нещодавно.
Яків ЛАВРЕНКО.
Я повернусь…
Живу у біженцях роками,
Думками з милою Україною щодня.
Щасливий, хто живе у мирній Батьківщині.
Чого, на жаль, не маю я.
Зустрічаю сонечко тривожно я щоднини,
І слухаю новини теж щодня.
Чекаю світлої години,
Щоб повернутися до Ковеля з даля.
Коли війна закінчиться у світі цім,
Я повернуся у сім'ю свою чудову.
Побачу рідний і найдорожчий дім,
Почую рідну українську мову.
Аліна ЛАВРЕНКО.
Рідної землі не забуває
Жорстока кровопролитна війна розкидала українців по світу. Вимушена виїхати за кордон і моя онучка Аліна разом з мамою.
Найдорожчі мені люди вже три роки у закордонні. Аліна дуже скучає за рідним Ковелем. Передає щирий привіт і найкращі побажання колишнім вчителям, друзям, що залишилися на рідній землі.
17-річна дівчина навчається в американській приватній школі. Дуже любить малювати.
Про те, як ведеться Аліні Лавренко на чужині, читайте у вірші, який нею написаний нещодавно.
Яків ЛАВРЕНКО.
Я повернусь…
Живу у біженцях роками,
Думками з милою Україною щодня.
Щасливий, хто живе у мирній Батьківщині.
Чого, на жаль, не маю я.
Зустрічаю сонечко тривожно я щоднини,
І слухаю новини теж щодня.
Чекаю світлої години,
Щоб повернутися до Ковеля з даля.
Коли війна закінчиться у світі цім,
Я повернуся у сім'ю свою чудову.
Побачу рідний і найдорожчий дім,
Почую рідну українську мову.
Аліна ЛАВРЕНКО.
Залишити коментар