Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 4 вересня 2025 року №37 (12993)

Повідомлення в номер / Рідної землі не забуває

04.09.2025
Жорстока кровопролитна війна розкидала українців по світу. Вимушена виїхати за кордон і моя онучка Аліна разом з мамою.
Найдорожчі мені люди вже три роки у закордонні. Аліна дуже скучає  за рідним Ковелем. Передає щирий привіт і найкращі побажання колишнім вчителям, друзям, що залишилися на рідній землі.
17-річна дівчина навчається в американській приватній школі. Дуже любить малювати.
Про те, як ведеться Аліні Лавренко на чужині, читайте у вірші, який нею написаний нещодавно.
Яків ЛАВРЕНКО.
Я повернусь…
Живу у біженцях роками,
Думками з милою Україною щодня.
Щасливий, хто живе у мирній Батьківщині.
Чого, на жаль, не маю я.
Зустрічаю сонечко тривожно я щоднини,
І слухаю новини теж щодня.
Чекаю світлої години,
Щоб повернутися до Ковеля з даля.
Коли війна закінчиться у світі цім,
Я повернуся у сім'ю свою чудову.
Побачу рідний і найдорожчий дім,
Почую рідну українську мову.
Аліна ЛАВРЕНКО.
руякаРідної землі  не забуває
Жорстока кровопролитна війна розкидала українців по світу. Вимушена виїхати за кордон і моя онучка Аліна разом з мамою.
Найдорожчі мені люди вже три роки у закордонні. Аліна дуже скучає  за рідним Ковелем. Передає щирий привіт і найкращі побажання колишнім вчителям, друзям, що залишилися на рідній землі.
17-річна дівчина навчається в американській приватній школі. Дуже любить малювати.
Про те, як ведеться Аліні Лавренко на чужині, читайте у вірші, який нею написаний нещодавно.
Яків ЛАВРЕНКО.
Я повернусь…
Живу у біженцях роками,
Думками з милою Україною щодня.
Щасливий, хто живе у мирній Батьківщині.
Чого, на жаль, не маю я.
Зустрічаю сонечко тривожно я щоднини,
І слухаю новини теж щодня.
Чекаю світлої години,
Щоб повернутися до Ковеля з даля.
Коли війна закінчиться у світі цім,
Я повернуся у сім'ю свою чудову.
Побачу рідний і найдорожчий дім,
Почую рідну українську мову.
Аліна ЛАВРЕНКО.

 

Залишити коментар

Ваш коментар з’явиться після перевірки модератором

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025