Із цим чоловіком я познайомився, коли довідався, що відомий на той час автор і виконавець власних пісень В’ячеслав Хурсенко навчався у Ковельському медучилищі й проживав у с. Вербка.
Співак на той час, на жаль, уже був покійний… І важливо було довідатись про друзів його дитинства. Саме таким для мене є Федір Йосипович Савлук.
В останній день літа, 31 серпня, у Ковелі відбувся День творчості Федора Савлука, поета, художника, батька, дідуся, громадянина. Подія зібрала у культурно-просвітницькому центрі міста великий гурт друзів і колег Федора. Особливо захоплює відповідальність колег по образотворчому мистецтву, що у молоді роки розмальовували Ковель і Ковельщину, працюючи у художній майстерні міста.
Митці згадали спочилих колег: Василя Кравця, Юрія Корнілова, Павла Білика. А найбільше – Миколу Цьомика, директора майстерні, що витримував тиск влади і вередування колег.
Проте головним набутком Федора Савлука, станом на сьогодні є перша збірка поетичних і прозових творів. Саме це і поєднувало його із В’ячеславом Хурсенком. Книга під назвою «Обіймаючи небо» надрукована у Харкові коштом дядька, маминого брата, родом, як і Федір, із с. Соколище.
Відомий педагог, учений Андрій Дубнюк оцінив і заохотив до праці письменника. В результаті шанувальники українського художнього слова отримали справжню літературу.
Якість поезії засвідчили виконавці, що майстерно передали естетику слова і емоції автора. Важливо, що це були соратники Федора по мистецькому товариству «Творчий світ», що давно об’єднує літературно спрямованих мешканців Ковельщини.
Важливо і те, що на святі Федора була уся найближча рідня – дружина Жанна, донька Олена, онучка Меланія і свати Йосип з Тамарою.
Мене вразив пан Йосип, що на підтримку свата-поета продекламував вірш Віктора Баранова «Українці мої…».
Сьогодні ми усі перебуваємо у щоденних гірких турботах війни. І саме такі події дають нам віру у те, що нас не подолати.
Дякую тобі, пане Федоре, за усе!
Іван Сидорук,
Заслужений працівник культури України, культуролог.
Із цим чоловіком я познайомився, коли довідався, що відомий на той час автор і виконавець власних пісень В’ячеслав Хурсенко навчався у Ковельському медучилищі й проживав у с. Вербка.
Співак на той час, на жаль, уже був покійний… І важливо було довідатись про друзів його дитинства. Саме таким для мене є Федір Йосипович Савлук.
В останній день літа, 31 серпня, у Ковелі відбувся День творчості Федора Савлука, поета, художника, батька, дідуся, громадянина. Подія зібрала у культурно-просвітницькому центрі міста великий гурт друзів і колег Федора. Особливо захоплює відповідальність колег по образотворчому мистецтву, що у молоді роки розмальовували Ковель і Ковельщину, працюючи у художній майстерні міста.
Митці згадали спочилих колег: Василя Кравця, Юрія Корнілова, Павла Білика. А найбільше – Миколу Цьомика, директора майстерні, що витримував тиск влади і вередування колег.
Проте головним набутком Федора Савлука, станом на сьогодні є перша збірка поетичних і прозових творів. Саме це і поєднувало його із В’ячеславом Хурсенком. Книга під назвою «Обіймаючи небо» надрукована у Харкові коштом дядька, маминого брата, родом, як і Федір, із с. Соколище.
Відомий педагог, учений Андрій Дубнюк оцінив і заохотив до праці письменника. В результаті шанувальники українського художнього слова отримали справжню літературу.
Якість поезії засвідчили виконавці, що майстерно передали естетику слова і емоції автора. Важливо, що це були соратники Федора по мистецькому товариству «Творчий світ», що давно об’єднує літературно спрямованих мешканців Ковельщини.
Важливо і те, що на святі Федора була уся найближча рідня – дружина Жанна, донька Олена, онучка Меланія і свати Йосип з Тамарою.
Мене вразив пан Йосип, що на підтримку свата-поета продекламував вірш Віктора Баранова «Українці мої…».
Сьогодні ми усі перебуваємо у щоденних гірких турботах війни. І саме такі події дають нам віру у те, що нас не подолати.
Дякую тобі, пане Федоре, за усе!
Іван Сидорук, Заслужений працівник культури України, культуролог.
Із цим чоловіком я познайомився, коли довідався, що відомий на той час автор і виконавець власних пісень В’ячеслав Хурсенко навчався у Ковельському медучилищі й проживав у с. Вербка.
Залишити коментар