— Пані Ірино, депутатська фракція Політичної Партії «ВО «Свобода», заступником голови якої Ви є, – кількісно одна з найменших у Ковельській міській раді і налічує всього три людини. Це голова фракції Валерій Черняков, члени Вадим Ткачук і Ви.
Однак, як можу судити із повідомлень засобів масової інформації, соціальних мереж, справа не в кількості. Ковельські «свободівці» відзначаються активністю і бойовитістю в роботі, особистим прикладом підтверджують істину: «Доля України – в наших руках». Я не помиляюсь?
– Саме так. «Свобода» – це та політична сила, яку раніше іноді критикували за радикальні вислови та дії. Але ми завжди виходили з позиції захисту національних інтересів України та її державності. Виступали за сильну армію і проти здачі ядерної зброї, попереджали про небезпеку, яку становить росія.
Валерій Черняков є одним з засновників «Свободи», яка у 1991 році носила назву Соціал-Національна партія України (СНПУ). Був головою Ковельської міської організації. У 2012 році став депутатом Верховної Ради. Брав активну участь у Революції гідності. Це людина вольового характеру і твердої думки, сповнена рішучості та відданості ідеї нації.
Ставши депутатом Ковельської міської ради 8-го скликання, неодноразово допомагав жителям громади відстоювати свої права. На кожній сесії брав слово та чітко висловлював свою думку. Волонтер та засновник ДФТГ «Легіон Свободи Волинь». Постійно підтримував тісну комунікацію з військовими. Їздив на лінію фронту. Допомагав воїнам. Підписав контракт з 4-ю Бригадою оперативного призначення «Рубіж» НГУ та боронить Україну від російських загарбників вже більше року.
Вадим Ткачук з 2003 року є членом ВО «Свобода». Багато років був очільником Ковельського партійного осередку. Депутатом Ковельської міської ради 6, 7 та 8-го скликань. Це людина, яка завжди підтримає та вислухає, порадить, проаналізує ситуацію та знайде рішення. Водночас скромний та не схильний до піару. Вадим з тих людей, які багато роблять, але мало говорять. Він не раз їздив на Схід разом з Валерієм Черняковим з волонтерською допомогою. Попри складну операцію та застереження лікаря, що потрібно ще трошки часу для відновлення, Вадим добровільно пішов у ЗСУ в 42-у бригаду, де потрібні його вміння та навики. І ось з такими чоловіками я з 2010 року у «Свободі».

Мені імпонує те, що ми працюємо, як єдина команда. Нас об’єднують спільні цінності та мета, спільний світогляд та бачення. Я люблю дослухатись до порад більш досвідчених колег по політичній силі, оскільки довіряю їм. Бачу не тільки слова, а й вчинки. З іншого боку, ми завжди обговорюємо різні питання перед прийняттям остаточного рішення. І це також важливо.
— Як Ви зазначили, двоє членів фракції Валерій Черняков і Вадим Ткачук нині перебувають в лавах захисників України і зі зброєю в руках боронять її незалежність і територіальну цілісність. Окрім того, за підтримки інших депутатів, громадських активістів ви тривалий час займаєтеся волонтерською діяльністю, допомагаєте ЗСУ. Розкажіть про це детальніше.
– Так, двоє наших депутатів добровільно приєднались до лав ЗСУ. Та й, в основному, всі “свободівці” залучені до відсічі російської агресії. Хтось у лавах ЗСУ, хтось на захисті нашого неба в ДФТГ, а хтось волонтерить та допомагає військовим. Валерій Черняков та Вадим Ткачук ще з 2014 року активно допомагали війську. Неодноразово і за власні кошти купували та ремонтували автомобілі. Пригадую, як ми часом не встигали наліпки робити. Машини приганяли, проводили техогляд, фарбували і тоді відправляли на фронт. Мені зараз складно назвати точну кількість автомобілів, які були закуплені і відправлені з 2014 року на фронт. Знаю одне: їх було багато.
Допомагали військовим з різних частин, нікому не відмовляли. Це були не лише авто, а й продукти харчування, обладнання, медикаменти. Активно співпрацювали з підприємцями нашого міста та з іншими волонтерами. Закуповували рації, прилади нічного бачення, наколінники, бронежилети, шили аптечки з місцевими майстринями та наповнювали їх необхідним. Була і співпраця з місцевим

Червоним Хрестом, ковельськими школами, підприємцями та депутатами, які і приєднувались до поїздок на Схід, і допомагали заправити автомобілі пальним.
Окремо відзначу співпрацю з Люблинецькою громадою, яку очолює Наталія Сіховська. Пам’ятаю, як приїхали дітки з прифронтових територій з дитячого будинку, і ми разом з підприємцями доставили їм потрібне.
Допомога армії триває. Тепер хлопці, в основному, просять павербанки, якісь побутові речі. А нещодавно спільними зусиллями всіх небайдужих зібрали кошти на бус для бригади «Рубіж», в якій воює Валерій Черняков. Тому ще раз хочеться подякувати всім, хто продовжує допомагати нашому війську.
— Каденція нинішнього складу депутатського корпусу місцевих рад наближається до завершення. І хоч в умовах воєнного стану нові вибори, очевидно, проводитися не будуть, деякі підсумки вже можна підбити. Які, на Вашу думку, проблеми вдалося успішно розв’язати депутатам Ковельської міської ради у звітному періоді і яка роль у цьому членів Вашої фракції? Чим особисто Ви з колегами задоволені, а чим не зовсім?
– Ця каденція особлива, оскільки більша її частина припала на повномасштабну російську агресію. Війна вимагає зміни пріоритетів. Ще на початку каденції ми боролись за заборону ОПЗЖ, комуністичної символіки та московського патріархату як частини РПЦ. Ці рішення «проходили» і знаходили підтримку більшості. Наш проєкт про вивішування червоно-чорного прапора боротьби, хоч і з певним спротивом, але був прийнятий. Хоча, як бачимо, повністю не виконується.
Також наша фракція вважає, що на період війни потрібно ввести мораторій на продаж вільних земельних ділянок шляхом аукціону. Не зовсім нормально роздавати десятки гектарів у руки кількох осіб. Отримували земельні ділянки навіть фірми, власники яких колись мали російське громадянство. А що тоді залишиться для військових? Та й бізнес має відчувати справедливі правила гри.
Звісно, у громаді має підтримуватися належний рівень благоустрою і надаватися необхідний обсяг комунальних послуг, функціонувати бізнес, соціальна інфраструктура, створюватися робочі місця та сплачуватися податки. До нас часто звертаються жителі громади з приводу питань, які стосуються благоустрою території. Ми завжди відкриті до діалогу і готові допомогти людям.
– Ви – член постійної комісії з питань освіти, культури, охорони здоров’я, материнства і дитинства, соціального захисту населення, спорту і фізичної культури, в справах сім’ї, молоді та релігії. Вже сама назва комісії свідчить про великий обсяг питань, які доводиться вирішувати Вам і колегам. Що найголовнішим було і є у Вашій діяльності?
— За освітою я — вчитель географії, тому мені дуже близька ця депутатська комісія. Найважчим питанням, мабуть, є нав’язана урядом так звана освітня реформа, яка далека від розуміння реальних потреб педагогів та дітей. З одного боку, потрібно виконувати вимоги Закону, а з іншого – зробити все можливе, щоб зберегти школи в Ковельській громаді. Ми намагаємось підтримати наших освітян, і ввели доплати вчителям та вихователям в садочках. Та можливості місцевого бюджету обмежені.
Також я працювала у комісії, яка обирала директорів шкіл в 2021 році. Минулого року була членом комісії в конкурсі «Заклад освіти – простір якості». Важливим для мене є питання охорони здоров’я. Ще в 2022 році подавала депутатське звернення в МТМО щодо безкоштовного МРТ для військових. Також порушувала це питання на комісії за участю керівництва МТМО.
Актуальним питанням для мене є і розвиток туризму. Вважаю, що туристичний потенціал нашої громади використовується не повною мірою.
— На закінчення нашої розмови хочу поцікавитися, як би Ви в загальному оцінили роботу депутатського корпусу міської ради за час, що минув після попередніх виборів, які проблеми вважаєте першочерговими для розв’язання у найближчий період?
— Мабуть, оцінку роботи депутатського корпусу міської ради нададуть самі виборці та мешканці громади. Кожен депутат щороку звітує про свою роботу, ми в тому числі. У нас проходив звіт фракції, де були також і депутати районної ради від ВО «Свобода». Звітував депутат, перший заступник голови Волинської облради Юрій Поліщук.
Першочерговим питанням, звісно, є підтримка військових частин. Багато запитів з цього приводу надходить до міської ради, тому важливо знаходити фінанси та забезпечувати військових усім необхідним. Важливим питанням є лікування поранених військовослужбовців, які перебувають в нашому МТМО, підтримка сімей загиблих, зниклих безвісти. Мова йде не лише про фінанси, а й про психологічну допомогу, коли друзі, знайомі, рідні на війні, всі думки зараз — з ними.
Хочеться одного: щоб вони живими та здоровими повернулись додому, а решта другорядне. Відбудується та зробиться вже після нашої Перемоги, а вона обов’язково буде!
Розмовляв Микола ВЕЛЬМА.
Залишити коментар