Нещодавно в одній з міських шкіл, куди завітав журналіст, маленький хлопчик, що перший раз прийшов у перший клас, запитав:
– А ви наш вчитель?
– Ні, я журналіст.
– А що ви тут робите?
– Готую репортаж до газети.
– А що таке газета?
Журналіст отетерів. Що сказати малюку, якщо він в житті не бачив газети? Та й не міг бачити, бо в сім’ї, видно, обходяться без преси.
Однак спробував пояснити:
– Газета – це річ, яка повідомляє цікаву інформацію, різні новини. Люди їх читають і дізнаються багато корисного.
– Це як мій смартфон? Тут теж багато цікавого.
– Приблизно так. Але в смартфоні ти можеш дивитися відео, картинки, мультики, а газету треба читати.
– А що таке читати?
– От коли почнеш вчитися, все зрозумієш. А газету, коли напишу репортаж, принесу тобі, щоб ти побачив, як вона виглядає.
На тому й погодилися.
l
Історія, яку я розповів, дійсно мала місце у День знань. На жаль, підростаюче покоління часто-густо не знає, що таке друкована преса. Зрештою, і батьки не завжди розуміють роль і значення періодики в житті людини. А для чого? Є телевізор, смартфони, айфони, інтернет.
Так, є. І я ними користуюся. Але ніколи не обмежую себе в пізнанні довколишнього світу засобами візуально-віртуального зв’язку. Хочемо ми того чи не хочемо, але таке обмежене «пізнання» веде до деградації не тільки окремо взятої людини, а й всього людства. Про це «Вісті Ковельщини» писали ще у 2018 році, коли всесвітня мережа не була настільки поширеною, як нині, а мобільний зв’язок знаходився «на старті».
А що маємо сьогодні? Звернемося до Штучного Інтелекту (ШІ), за яким, як дехто вважає, – майбутнє: «Шкідливість інтернету полягає у тому, що він поширює/пропагує інтернет-залежність, кібер-булінг, шахрайство, неправдиву інформацію та шкідливий контент, а також негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я». Звичайно, так буває тоді, коли втрачається міра у користуванні інтернетом, що призводить до проблем з увагою, пам’яттю, порушень сну та соціальної ізоляції.
Про смартфонізацію у ШІ думка аналогічна, яка доповнена ще й переліком ризиків для психологічного і фізичного здоров’я людей, особливо дітей та молоді. Зрештою, не знаю, як ви, а я, правду кажучи, « тупію», коли надмірно занурююсь у світ «потойбіччя». Мені «заважають» близькі і родичі, не хочеться ні з ким спілкуватися, важко відірватися від монітора або екрана смартфона чи айфона.
Стверджую категорично: сучасні засоби зв’язку ведуть до інтелектуальної деградації всього людства, зомбують і пригнічують свідомість людини. Це добре розуміють сильні світу цього, які давно вже поставили собі на службу найсучасніші досягнення в галузі науки і техніки. Якби не соціальні мережі, навряд чи перемогли б на виборах деякі одіозні особистості, які нині узурпували владу і ведуть людство до загибелі.
Проаналізуйте і ви свою залежність від «дива» у привабливих футлярах і футлярчиках, на маленьких і великих екранах моніторів тощо. Ви переконаєтеся, що навіть у соцмережах, якими користуєтеся, вам ліньки написати коментар, прочитати трохи довший текст. Зручніше і комфортніше «лайкнути» або «дезлайкнути», поставити «сердечко» чи пустити «онлайн-сльозу». Навіть вітання ювіляру або імениннику вам вже не хочеться писати самому, бо краще натиснути рядок: «Вітаю з днем народження!», «Весело провести день народження – ти цього заслуговуєш!» або «З Д. Н.!».
І після цього ви ще будете заперечувати, що людство деградує? Ну, ну…
На підтвердження свої думки про великий вплив соціальних мереж, мобільного зв’язку та інтернету на людську спільноту нагадаю недавні події в Непалі, де спалахнули криваві сутички після того, як уряд заборонив деякі платформи. Це настільки обурило учасників «революції покоління Z» («зумерів»), що вони влаштували масові погроми, підпали і навіть вбивства.
Російська влада теж посилює контроль за використанням інтернету і соцмереж. Багато платформ «глушать» або «сповільнюють», незважаючи на невдоволення користувачів. В цілому ряд країн світу заборонили використання мобільних телефонів у школах, з приводу чого відповідні рекомендації виробила навіть Організація Об’єднаних Націй.
Відомо, однак, що заборонений «плід» – найсолодший. Тому тільки заборонами тут не обійтися. Потрібно вчитися і батькам,і дітям користуватися сучасними засобами віртуального зв’язку «з розумом», не цуратися читати газети, книги, розвивати інтелект іншими методами.
Та чи вдасться? Не впевнений.
l
А газету журналіст хлопчику з його портретом подарував. Той довго роздивлявся кольорову світлину, згодом сказавши: «Клас! Треба батька попросити, щоб передплатив. Навчуся читати – знатиму, що робиться в рідному місті».
Михайло КУЗЬМУК.
P. S. У заголовок я виніс слова, кому між якими поставте там, де вважаєте за потрібне. А на закінчення – майже анекдот з реального життя: “Типер нашо вчитися! Песати мона і на тіліфоні, считати на кулькуляторі. Якщо щось низнаїш, то мона і гугля запитати”. Як кажуть, без коментарів.
М. К.
Нещодавно в одній з міських шкіл, куди завітав журналіст, маленький хлопчик, що перший раз прийшов у перший клас, запитав:
– А ви наш вчитель?
– Ні, я журналіст.
– А що ви тут робите?
– Готую репортаж до газети.
– А що таке газета?
Журналіст отетерів. Що сказати малюку, якщо він в житті не бачив газети? Та й не міг бачити, бо в сім’ї, видно, обходяться без преси.
Однак спробував пояснити:
– Газета – це річ, яка повідомляє цікаву інформацію, різні новини. Люди їх читають і дізнаються багато корисного.
– Це як мій смартфон? Тут теж багато цікавого.
– Приблизно так. Але в смартфоні ти можеш дивитися відео, картинки, мультики, а газету треба читати.
– А що таке читати?
– От коли почнеш вчитися, все зрозумієш. А газету, коли напишу репортаж, принесу тобі, щоб ти побачив, як вона виглядає.
На тому й погодилися.
ххх
Історія, яку я розповів, дійсно мала місце у День знань. На жаль, підростаюче покоління часто-густо не знає, що таке друкована преса. Зрештою, і батьки не завжди розуміють роль і значення періодики в житті людини. А для чого? Є телевізор, смартфони, айфони, інтернет.
Так, є. І я ними користуюся. Але ніколи не обмежую себе в пізнанні довколишнього світу засобами візуально-віртуального зв’язку. Хочемо ми того чи не хочемо, але таке обмежене «пізнання» веде до деградації не тільки окремо взятої людини, а й всього людства. Про це «Вісті Ковельщини» писали ще у 2018 році, коли всесвітня мережа не була настільки поширеною, як нині, а мобільний зв’язок знаходився «на старті».
А що маємо сьогодні? Звернемося до Штучного Інтелекту (ШІ), за яким, як дехто вважає, – майбутнє: «Шкідливість інтернету полягає у тому, що він поширює/пропагує інтернет-залежність, кібер-булінг, шахрайство, неправдиву інформацію та шкідливий контент, а також негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я». Звичайно, так буває тоді, коли втрачається міра у користуванні інтернетом, що призводить до проблем з увагою, пам’яттю, порушень сну та соціальної ізоляції.
Про смартфонізацію у ШІ думка аналогічна, яка доповнена ще й переліком ризиків для психологічного і фізичного здоров’я людей, особливо дітей та молоді. Зрештою, не знаю, як ви, а я, правду кажучи, « тупію», коли надмірно занурююсь у світ «потойбіччя». Мені «заважають» близькі і родичі, не хочеться ні з ким спілкуватися, важко відірватися від монітора або екрана смартфона чи айфона.
Стверджую категорично: сучасні засоби зв’язку ведуть до інтелектуальної деградації всього людства, зомбують і пригнічують свідомість людини. Це добре розуміють сильні світу цього, які давно вже поставили собі на службу найсучасніші досягнення в галузі науки і техніки. Якби не соціальні мережі, навряд чи перемогли б на виборах деякі одіозні особистості, які нині узурпували владу і ведуть людство до загибелі.
Проаналізуйте і ви свою залежність від «дива» у привабливих футлярах і футлярчиках, на маленьких і великих екранах моніторів тощо. Ви переконаєтеся, що навіть у соцмережах, якими користуєтеся, вам ліньки написати коментар, прочитати трохи довший текст. Зручніше і комфортніше «лайкнути» або «дезлайкнути», поставити «сердечко» чи пустити «онлайн-сльозу». Навіть вітання ювіляру або імениннику вам вже не хочеться писати самому, бо краще натиснути рядок: «Вітаю з днем народження!», «Весело провести день народження – ти цього заслуговуєш!» або «З Д. Н.!».
І після цього ви ще будете заперечувати, що людство деградує? Ну, ну…
На підтвердження свої думки про великий вплив соціальних мереж, мобільного зв’язку та інтернету на людську спільноту нагадаю недавні події в Непалі, де спалахнули криваві сутички після того, як уряд заборонив деякі платформи. Це настільки обурило учасників «революції покоління Z» («зумерів»), що вони влаштували масові погроми, підпали і навіть вбивства.
Російська влада теж посилює контроль за використанням інтернету і соцмереж. Багато платформ «глушать» або «сповільнюють», незважаючи на невдоволення користувачів. В цілому ряд країн світу заборонили використання мобільних телефонів у школах, з приводу чого відповідні рекомендації виробила навіть Організація Об’єднаних Націй.
Відомо, однак, що заборонений «плід» – найсолодший. Тому тільки заборонами тут не обійтися. Потрібно вчитися і батькам,і дітям користуватися сучасними засобами віртуального зв’язку «з розумом», не цуратися читати газети, книги, розвивати інтелект іншими методами.
Та чи вдасться? Не впевнений.
ххх
А газету журналіст хлопчику з його портретом подарував. Той довго роздивлявся кольорову світлину, згодом сказавши: «Клас! Треба батька попросити, щоб передплатив. Навчуся читати – знатиму, що робиться в рідному місті».
Михайло КУЗЬМУК.
P. S. У заголовок я виніс слова, кому між якими поставте там, де вважаєте за потрібне. А на закінчення – майже анекдот з реального життя: “Типер нашо вчитися! Песати мона і на тіліфоні, считати на кулькуляторі. Якщо щось низнаїш, то мона і гугля запитати”. Як кажуть, без коментарів.
М. К.
Нещодавно в одній з міських шкіл, куди завітав журналіст, маленький хлопчик, що перший раз прийшов у перший клас, запитав:
Залишити коментар