Отож, шановні читачі, 4 жовтня ми з вами відзначатимемо 86-річчя від дня виходу першого номера україномовної газети в Ковелі.
“Відзначатимемо” – сказано, мабуть, надто голосно, бо насправді ніякого відзначення не буде. Просто згадаємо у цей день пам’ятну дату в життєписі видання, яке нині має назву “Вісті Ковельщини”, пом’янемо колег, які відійшли у Вічність, привітаємо тих, хто працює або перебуває на заслуженому відпочинку.
86 років багато для кожної людини. Для газети в сучасних “екстремальних” умовах – й поготів. Адже чимало з періодичних українських видань уже припинили вихід або перекуплені олігархами. Причин на те багато – як об’єктивних, так і суб’єктивних. Однак від розуміння їх суті не легше: друкована преса в Україні помирає.
Складне, точніше надзвичайно важке становище у ТзОВ “Редакція газети “Вісті Ковельщини”. Правду кажучи, не впевнені, чи варто оголошувати передплату на 2026-й рік. Думаємо. Про рішення повідомимо найближчим часом. Зрештою, і “Укрпошта”, яка з надійного партнера медіа перетворилася у їх “могильника”, не поспішає оголошувати передплатну кампанію–2026. Теж, очевидно, роздумує, чи варто?
Але як би там не було, ми дякуємо читачам, що були і є з нами, що передплачуєте і читаєте нас. Для вас це теж непросто – майже у кожного фінанси, як-то кажуть, співають романси. Але ви – вірні й надійні друзі журналістів, за що вони низько схиляють голови перед вами в пошані.
Вдячні ми головам громад, депутатам рад, які у важку хвилину не покидають нас, всіляко сприяють і фінансово, і морально. Це – Ковельська (Ігор Чайка), Колодяжненська (Віталій Кашик), Голобська (Сергій Гарбарук) та деякі інші. Завжди приходять на поміч “Ковельтепло” (Володимир Бойко), “Ковельсільмаш” (Микола Заікін), “Ідея” (Віктор Козак), “Тур” (Олександр Смаль), підприємець Юрій Рахлінський, керівники ряду установ та організацій.
Наші вітання – ветеранам преси Ковельщини, всім, для кого наша газета – рідна і близька!

Отож, шановні читачі, 4 жовтня ми з вами відзначатимемо 86-річчя від дня виходу першого номера україномовної газети в Ковелі.
“Відзначатимемо” – сказано, мабуть, надто голосно, бо насправді ніякого відзначення не буде. Просто згадаємо у цей день пам’ятну дату в життєписі видання, яке нині має назву “Вісті Ковельщини”, пом’янемо колег, які відійшли у Вічність, привітаємо тих, хто працює або перебуває на заслуженому відпочинку.
86 років багато для кожної людини. Для газети в сучасних “екстремальних” умовах – й поготів. Адже чимало з періодичних українських видань уже припинили вихід або перекуплені олігархами. Причин на те багато – як об’єктивних, так і суб’єктивних. Однак від розуміння їх суті не легше: друкована преса в Україні помирає.
Складне, точніше надзвичайно важке становище у ТзОВ “Редакція газети “Вісті Ковельщини”. Правду кажучи, не впевнені, чи варто оголошувати передплату на 2026-й рік. Думаємо. Про рішення повідомимо найближчим часом. Зрештою, і “Укрпошта”, яка з надійного партнера медіа перетворилася у їх “могильника”, не поспішає оголошувати передплатну кампанію–2026. Теж, очевидно, роздумує, чи варто?
Але як би там не було, ми дякуємо читачам, що були і є з нами, що передплачуєте і читаєте нас. Для вас це теж непросто – майже у кожного фінанси, як-то кажуть, співають романси. Але ви – вірні й надійні друзі журналістів, за що вони низько схиляють голови перед вами в пошані.
Вдячні ми головам громад, депутатам рад, які у важку хвилину не покидають нас, всіляко сприяють і фінансово, і морально. Це – Ковельська (Ігор Чайка), Колодяжненська (Віталій Кашик), Голобська (Сергій Гарбарук) та деякі інші. Завжди приходять на поміч “Ковельтепло” (Володимир Бойко), “Ковельсільмаш” (Микола Заікін), “Ідея” (Віктор Козак), “Тур” (Олександр Смаль), підприємець Юрій Рахлінський, керівники ряду установ та організацій.
Наші вітання – ветеранам преси Ковельщини, всім, для кого наша газета – рідна і близька!
Залишити коментар