Шановний пане Миколо!
Чому так пізно оголошена передплатна кампанія на 2026-й рік? Якщо я правильно зрозумів, вона «стартувала» лише 27 жовтня. Практично на її проведення «Укрпошта» запланувала всього 2 календарних місяці.
Чи не замало? Пам’ятаю часи, коли передплату оголошували вже 1 вересня. Люди мали час підготуватися, зібрати необхідні кошти, щоб передплатити улюблене видання.
Поясніть, якщо зможете. Заодно повідомте, які умови передплати «Вістей Ковельщини» на 2026-й рік.
Ростислав МАРЧУК.
l
Пане Ростиславе!
Найкраще на Ваше запитання міг би відповісти Ігор Смілянський – очільник «Укрпошти». Якщо маєте бажання, зателефонуйте на «Пряму лінію» цього відомства за номером 0800300545.
Я ж скажу так: на жаль, «Укрпошта» за часів правління згаданого вище пана поступово перетворюється із ділового партнера українських ЗМІ у структуру, для якої друкована преса – якщо не тягар, то зайва морока. Мені здається, що десь підсвідомо тут сподіваються, що редакції газет і журналів нарешті припинять своє існування, не витримавши постійних підвищень тарифів, і в «головної пошти України», як вони себе називають, руки стануть вільними.
На підтвердження своєї думки я міг би навести конкретні цифри кількості періодичних видань, які припинили свою діяльність впродовж останніх років. Є такі випадки й на Волині. Але робити цього не буду, бо не всім читачам то цікаво. Лиш наголошу, що процес «загибелі» української преси може продовжитися і в наступному 2026-му році. Принаймні багато моїх колег-журналістів з інших районів та областей України почуваються досить невпевнено на старті передплати-2026. Та і як бути впевненими, коли «Укрпошта» забирає майже половину доходів редакцій, отриманих в передплатних кампаніях?
Зрештою, я міг багато тут чого розповідати, але впевнений: це абсолютно нічого не змінить. Наведу лише одну цитату із нещодавно опублікованого у газеті «Сільські вісті» передруку із сайта ІА «Главком» статті під заголовком «Блогери, рятуйте!», або “Для чого “Укрпошта” витрачає мільйони на ТікТок” (9 жовтня 2025 року):
«…Смілянський… закрив тисячі стаціонарних сільських відділень і звільнив листонош. Також він свідомо 10 років не робив нічого для розвитку державного поштового оператора – не будував сортувальних центрів, не оцифровував компанію, як це робила «Нова пошта». Він свідомо під керівництвом міністра Соболева (донедавна перший заступник міністра економіки України – ред.) вбивав «Укрпошту» низькими зарплатами, знищивши її кадровий потенціал і якість обслуговування».
Але не тільки пан Смілянський винен у знищенні друкованої преси. Чомусь й українські урядовці байдуже спостерігають за псевдореформами у галузі державного поштового зв’язку, яку фактично перетворено у приватну бізнес-імперію. Жодної спроби контролю чи аудиту «Укрпошти» не помічено. І якщо ще зовсім недавно колишня «погана» влада дотувала поштову галузь, аби вберегти друковані ЗМІ від непосильних тарифів, то сьогодні про це ніхто ані пари з вуст. І це в час кривавої війни з московією, коли наш ворог виділяє астрономічні суми на підтримку своїх засобів масової інформації – як друкованих, так і електронних. Рашисти розуміють значення інформаційного «фронту». А наша влада?
І все ж, пане Ростиславе, незважаючи на усі труднощі й негаразди, редакція газети «Вісті Ковельщини» долучається до передплатної кампанії на 2026 рік. Вартість передплати така (разом із послугами поштового зв’язку):
1 місяць – 90 грн.
3 місяці – 230 грн.
6 місяців – 440 грн.
12 місяців – 860 грн.
Розуміємо, що це не зовсім дешево. Але, чесно кажучи, сьогодні в Україні високі ціни на все: і на продовольчі та промислові товари, і на комунальні послуги, бо такі реалії життя. Сподіваємося, однак, що справжні друзі газети, яких чимало, підтримають газету передплатою. Для того, щоб було «економніше», її можна не передплачувати одразу на рік, а, скажімо, на 6 місяців чи на квартал. Є можливість передплатити й електронну версію «Вістей Ковельщини». Вартість її 40 грн. в місяць.
Багато ковельчан отримують видання безпосередньо в редакції. Так і надійніше, і вигідніше, бо вартість підписки на один місяць всього 60 грн.
Нагадаю, що читачі, які передплатять газету в будь-який зручний для них спосіб, матимуть змогу взяти участь у традиційному конкурсі-розіграші «Передплатіть і виграйте!».
Сьогодні важко передбачити, як складеться доля друкованої преси наступного року, які будуть результати передплатної кампанії. Адже війна триває, попереду нас чекає складна зима.
І все ж маймо надію на краще. Вогник цієї надії постійно пломеніє й на шпальтах «Вістей Ковельщини». У наших з Вами силах, пане Ростиславе, зробити так, щоб вогник цей не згас, щоб він і надалі зігрівав серця читачів газети. Бо, як писав поет:
В душі горить вогонь надії,
І вабить всіх своїм теплом.
Коли терпіння ледве тліє,
То віра захистить крилом.
Микола вельма.
P. S. До речі, минулий випуск газети від 23 жовтня ц. р. був “ювілейним” – 13-тисячним. Тобто ковельська “міськрайонка” за час свого існування тринадцять тисяч разів “приходила” у домівки своїх шанувальників.
13000 номерів – це багато. То, може, нам усім варто подбати про те, щоб ця цифра і надалі зростала? Разом – до нових перемог на інформаційному “фронті”!
М. В.
Шановний пане Миколо!
Чому так пізно оголошена передплатна кампанія на 2026-й рік? Якщо я правильно зрозумів, вона «стартувала» лише 27 жовтня. Практично на її проведення «Укрпошта» запланувала всього 2 календарних місяці.
Чи не замало? Пам’ятаю часи, коли передплату оголошували вже 1 вересня. Люди мали час підготуватися, зібрати необхідні кошти, щоб передплатити улюблене видання.
Поясніть, якщо зможете. Заодно повідомте, які умови передплати «Вістей Ковельщини» на 2026-й рік.
Ростислав МАРЧУК.
ххх
Пане Ростиславе!
Найкраще на Ваше запитання міг би відповісти Ігор Смілянський – очільник «Укрпошти». Якщо маєте бажання, зателефонуйте на «Пряму лінію» цього відомства за номером 0800300545.
Я ж скажу так: на жаль, «Укрпошта» за часів правління згаданого вище пана поступово перетворюється із ділового партнера українських ЗМІ у структуру, для якої друкована преса – якщо не тягар, то зайва морока. Мені здається, що десь підсвідомо тут сподіваються, що редакції газет і журналів нарешті припинять своє існування, не витримавши постійних підвищень тарифів, і в «головної пошти України», як вони себе називають, руки стануть вільними.
На підтвердження своєї думки я міг би навести конкретні цифри кількості періодичних видань, які припинили свою діяльність впродовж останніх років. Є такі випадки й на Волині. Але робити цього не буду, бо не всім читачам то цікаво. Лиш наголошу, що процес «загибелі» української преси може продовжитися і в наступному 2026-му році. Принаймні багато моїх колег-журналістів з інших районів та областей України почуваються досить невпевнено на старті передплати-2026. Та і як бути впевненими, коли «Укрпошта» забирає майже половину доходів редакцій, отриманих в передплатних кампаніях?
Зрештою, я міг багато тут чого розповідати, але впевнений: це абсолютно нічого не змінить. Наведу лише одну цитату із нещодавно опублікованого у газеті «Сільські вісті» передруку із сайта ІА «Главком» статті під заголовком «Блогери, рятуйте!», або “Для чого “Укрпошта” витрачає мільйони на ТікТок” (9 жовтня 2025 року):
«…Смілянський… закрив тисячі стаціонарних сільських відділень і звільнив листонош. Також він свідомо 10 років не робив нічого для розвитку державного поштового оператора – не будував сортувальних центрів, не оцифровував компанію, як це робила «Нова пошта». Він свідомо під керівництвом міністра Соболева (донедавна перший заступник міністра економіки України – ред.) вбивав «Укрпошту» низькими зарплатами, знищивши її кадровий потенціал і якість обслуговування».
Але не тільки пан Смілянський винен у знищенні друкованої преси. Чомусь й українські урядовці байдуже спостерігають за псевдореформами у галузі державного поштового зв’язку, яку фактично перетворено у приватну бізнес-імперію. Жодної спроби контролю чи аудиту «Укрпошти» не помічено. І якщо ще зовсім недавно колишня «погана» влада дотувала поштову галузь, аби вберегти друковані ЗМІ від непосильних тарифів, то сьогодні про це ніхто ані пари з вуст. І це в час кривавої війни з московією, коли наш ворог виділяє астрономічні суми на підтримку своїх засобів масової інформації – як друкованих, так і електронних. Рашисти розуміють значення інформаційного «фронту». А наша влада?
І все ж, пане Ростиславе, незважаючи на усі труднощі й негаразди, редакція газети «Вісті Ковельщини» долучається до передплатної кампанії на 2026 рік. Вартість передплати така (разом із послугами поштового зв’язку):
1 місяць – 90 грн.
3 місяці – 230 грн.
6 місяців – 440 грн.
12 місяців – 860 грн.
Розуміємо, що це не зовсім дешево. Але, чесно кажучи, сьогодні в Україні високі ціни на все: і на продовольчі та промислові товари, і на комунальні послуги, бо такі реалії життя. Сподіваємося, однак, що справжні друзі газети, яких чимало, підтримають газету передплатою. Для того, щоб було «економніше», її можна не передплачувати одразу на рік, а, скажімо, на 6 місяців чи на квартал. Є можливість передплатити й електронну версію «Вістей Ковельщини». Вартість її 40 грн. в місяць.
Багато ковельчан отримують видання безпосередньо в редакції. Так і надійніше, і вигідніше, бо вартість підписки на один місяць всього 60 грн.
Нагадаю, що читачі, які передплатять газету в будь-який зручний для них спосіб, матимуть змогу взяти участь у традиційному конкурсі-розіграші «Передплатіть і виграйте!».
Сьогодні важко передбачити, як складеться доля друкованої преси наступного року, які будуть результати передплатної кампанії. Адже війна триває, попереду нас чекає складна зима.
І все ж маймо надію на краще. Вогник цієї надії постійно пломеніє й на шпальтах «Вістей Ковельщини». У наших з Вами силах, пане Ростиславе, зробити так, щоб вогник цей не згас, щоб він і надалі зігрівав серця читачів газети. Бо, як писав поет:
В душі горить вогонь надії,
І вабить всіх своїм теплом.
Коли терпіння ледве тліє,
То віра захистить крилом.
Микола вельма.
P. S. До речі, минулий випуск газети від 23 жовтня ц. р. був “ювілейним” – 13-тисячним. Тобто ковельська “міськрайонка” за час свого існування тринадцять тисяч разів “приходила” у домівки своїх шанувальників.
13000 номерів – це багато. То, може, нам усім варто подбати про те, щоб ця цифра і надалі зростала? Разом – до нових перемог на інформаційному “фронті”!
М. В.
Шановний пане Миколо!
Залишити коментар